Ухвала суду № 10584525, 21.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2010 р. К-14250/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: Трачук А.С.

відповідача: Волчецького І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Славутської обєднаної державної податкової інспекції (правонаступника Державної податкової інспекції у м.Нетішин)

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2007 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2007

у справі № 20/13/867-НА

за позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція»

до Державної податкової інспекції у м.Нетішин

про визнання частково нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2007, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2007, позовні вимоги ДП НАЕК «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція»задоволено частково. Визнано нечинним рішення ДПІ у м.Нетішині №72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 в частині визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 109555,65 грн., у т.ч. основний платіж 75101,00 грн. та штрафні санкції 34454,65 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з держбюджету на користь позивача судові витрати по оплаті державного мита в сумі 83,91 грн. та 9225,60 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, а саме підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, пункту 11.6 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.3.1 пункту 5.3, підпункту 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

У справі, відповідно до ст.55 КАС України, проведено заміну відповідача Державної податкової інспекції у м.Нетішин на правонаступника Славутську обєднану державну податкову інспекцію у звязку з припиненням юридичної особи ДПІ у м.Нетішин в результаті приєднання.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про оподаткування за період з 01.01.2000 по 31.12.2000, за наслідками якої складено акт від 01.06.2001 року, яким встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 76051 грн., в тому числі:

в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 26934,25 грн. за придбані товарно-матеріальні цінності (т.м.ц.), які відпущені для використання на об'єктах соціально-культурної сфери на суму 134671,25 грн., (будинок культури, згідно оборотної відомості станом на 31.12.2000 залишок т.м.ц. по рахунку 201 - 23005,07 грн., по рахунку 207 - 15206,92 грн., спортивний комплекс, згідно оборотної відомості станом на 31.12.2000 залишок т.м.ц. по рахунку 201- 57464,46 грн., по рахунку 207 - 38994,62 грн.); в порушення пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 957,0 грн. за придбані послуги спецзв'язку від військової частини Е-6625 м. Хмельницький яка не є платником ПДВ, на підставі податкових накладних в яких відсутні дані про індивідуальний податковий номер платника податку та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку;

в порушення п.11.6 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»в вересні 2000 року не зменшено податковий кредит на 33494 грн. ПДВ з придбаних та експортованих ВАТ «Атоммаш»приводів СУ3 після зміни умов договору № 216-126/209 від 15.12.1999 Додатковим погодженням від 08.09.2000 «Про погашення взаємної заборгованості»в частині заміни грошової форми розрахунків бартерними операціями;

в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до податкового кредиту 14666 грн. ПДВ, сплачених при придбані товарів, переданих по авізо ДК «Енергетик»ХАЕС та КСК ХАЕС та використаних в соціальній сфері.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято рішення № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 76051 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 34929,65 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення в частині визначення позивачу зобовязання з податку на додану вартість в сумі 75101,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 34454,65 грн., виходячи з такого.

Як передбачено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що витрати, не повязані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу валових витрат, відповідно, в силу пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не включаються до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій, що зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість по придбаних і використаних на невиробничі потреби товарно-матеріальних цінностях проводиться по факту використання таких матеріальних цінностей, є правильними, а, отже, віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ в розмірі 26934,25 грн. та 14666,00 грн., сплачених при придбанні т.м.ц., які передані для використання на об'єкти соціально-культурної сфери та не використані на момент перевірки контролюючими органами, відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 33492,32 грн. на суму накладних витрат при відвантаженні матеріальних цінностей в межах бартерної операції, то судами попередніх інстанцій встановлено, що привод СУЗ1156.17.00000 був придбаний позивачем у 1988 році, тобто до введення в дію Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим податковий кредит за фактом придбання не формувався.

Згідно договору від 15.12.1999 №216-126/206 привод СУЗ відпущено для ВАТ «Атоммаш»(Росія), вартість приводу складає 810225,00 грн., яка збільшена на суму накладних витрат в розмірі 162045 грн.

Згідно вимог п.11.6 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»у редакції на час виникнення спірних правовідносин, до 01.01.2001 у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних операцій) сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва (обігу) платника податку.

З огляду на те, що податковий кредит з податку на додану вартість із суми придбання приводу СУЗ та із суми накладних витрат на його транспортування, не нараховувався, та на зменшення розрахунків з бюджетом не відносився, висновки судів про відсутність правових підстав для донарахування податку на додану вартість в сумі 33492,32 грн. є правильними.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання нечинним рішення на суму 957,00 грн., у звязку з віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими, в порушення пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Військовою частиною Е-6625, яка не є платником ПДВ, не оскаржуються.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Висновки судів попередніх інстанцій підтверджуються висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №5286 від 17.10.2006.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Славутської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2007 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко