Вирок № 10582454, 02.08.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-596/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2010 року Голосіївським районним судом м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарі Титенко Ю.А.,

з участю прокурора Фрича А.В.,

за участю перекладача ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чіантура, Республіка Грузія, грузина, громадянина Республіки Грузія, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

23.03.2010 року приблизно о 12 год. 15 хв. ОСОБА_3, знаходячись в салоні маршрутного таксі № 17, яке рухалось про проспекту Червонозоряному, 152 в напрямку Московської площі м. Києва, побачивши у раніше незнайомого ОСОБА_5, який знаходився в маршрутному таксі в правій зовнішній кишені його куртки гаманець та вирішив його викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3, 23.03.2010 року приблизно о 12 год. 20 хв. наблизився зі спини до раніше незнайомого ОСОБА_5 Після чого, скориставшись його неуважністю і тим, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно просунув свою руку в праву зовнішню кишеню куртки останнього, звідки таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме: шкіряний гаманець «Левіс», вартістю 150 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 157 грн. Таємно викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 збитки на загальну суму 307 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнав повністю та пояснив, що він дійсно 23.03.2010 року приблизно о 12 год. 15хв. знаходився в салоні маршрутного таксі № 17, яке рухалось про проспекту Червонозоряному, 152 в напрямку Московської площі м. Києва. В цей момент він побачив у раніше незнайомого чоловіка, як пізніше дізнався ОСОБА_5, який також їхав у маршрутці в правій зовнішній кишені його куртки гаманець та вирішив його викрасти. Для цього він наблизився до вказаного чоловіка зі спини та впевнившись, що останній його не бачить та інші люди теж на нього уваги не звертають непомітно просунув свою руку в праву зовнішню кишеню куртки останнього, звідки таємно викрав шкіряний гаманець, після чого вийшов з маршрутки і в подальшому був затриманий працівниками міліції. Вартість викраденого гаманця та суму грошей, яка в ньому знаходилась він не оспорює та в повній мірі підтверджує. Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, просив не позбавляти його волі. Крім того, підсудний вказав про те, що не визнання ним своєї вини в ході досудового слідства було позицією його захисту, проте він все усвідомив і тому в суді визнав свою вину.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм положення ч. 3 ст.299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середнього ступеню тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, відсутність матеріальних збитків від вчиненого, дані про особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем тимчасового утримання затриманих характеризується позитивно, має постійне місце реєстрації в Республіці Грузія. має постійне місце проживання в Україні, має на утриманні мати похилого віку, яка страждає рядом хронічних захворювань, обставини, що помякшують покарання - щире каяття, визнання вини та активне сприяння в розгляді справи в ході судового слідства, і відсутність обставин, що обтяжують покарання, і тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів не можливе без ізоляції підсудного від суспільства, і тому до нього необхідно застосувати покарання у виді арешту в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

Строк відбування покарання підсудному слід рахувати з дня винесення вироку, зарахувавши в строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 24.03.2010 року по 1.08.2010 року включно із дотриманням вимог п.п. а) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимогx ч. 5 ст. 81 КПК України, долю судових витрат вирішити у відповідність до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці 9 (девять) днів.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 2 серпня 2010 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 24 березня 2010 року по 1 серпня 2010 року включно.

На підставі п.п. а) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, враховуючи, що попереднє увязнення зараховується в строк відбування покарання одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, ОСОБА_3 є таким, що фактично відбув призначене судом покарання у виді 4 (чотирьох) місяців 9 (девяти) днів арешту.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати: вартість проведеної дактилоскопічної експертизи на загальну суму 304 грн. 24 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018 код 25575285 за проведення експертизи і дослідження).

Речові докази по справі:

гаманець «Левіс», гроші в сумі 157 гривень, номіналом по 50 гривень, три купюри по 5 гривень, одна купюра і по 2 гривні, одна купюра, накопичувальна дисконтна картка «Еліт-таксі», передані на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5, - залишити ОСОБА_5 за належністю.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з взяття під варту в Київському СІЗО УДДУ ПВП в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання в Україні.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Г.В. Бондаренко