Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15305/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Маслак О.Ю.,
представника позивача Скабук Ю.М.,
представника відповідача Казмерчук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 25.05.2021 №00030390705.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків фактичної перевірки про порушення позивачем вимог п. 11,12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме нібито проведення розрахункових операцій через РРО без використання попереднього програмування товарів із зазначенням кодів УКТЗЕД, а саме: 03.11.2020 о 19:45 на суму 99,83 грн чек №80352; 03.11.2020 о 19:47 на суму 193,07 грн чек №80383, а також нібито порушення порядку ведення обліку надходження нафтопродуктів, а саме: в журналі обліку надходження нафтопродуктів було вчинено запис про надходження дизельного пального в кількості 9319 л за ТТН від 19.04.2021 після запису про надходження пального за 28.04.2021. Зазначає, що чеки №80352 та №80383 містять коди УКТЗЕД, а товар, а саме дизельне пальне в кількості 9319 л, обліковано в установленому законом порядку на підставі первинних документів: товарної накладної №1991 від 19.04.2021 та товарно-транспортної накладної №П1991 від 19.04.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16 грудня 2021 року.
15 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Наголошував на встановленні в ході перевірки факти проведення платником податків розрахункових операцій з продажу підакцизного товару через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД та неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку нафти та нафтопродуктів за місцем його реалізації, вказує, що в журналі обліку нафтопродуктів, зо поступили на АЗС №80 ТОВ «Надежда Ритейл 2017» було зроблено запис про надходження палива дизельного ДП-3 згідно товарно-транспортної накладної у кількості 9319,0 після записів про надходження пального за 28.04.2021 , журнал обліку нафтопродуктів не пронумерований, не прошитий, не засвідчений підписом керівника та печаткою підприємства.
16 грудня 2021 року суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав підготовче судове засідання на 18 січня 2022 року.
18 січня 2022 року у зв`язку з неявкою сторін підготовче судове засідання відкладено до 10 лютого 2022 року.
10 лютого 2022 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні не відбувся у зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці, відкладено до 10 березня 2022 року.
10 березня 2022 року підготовче судове засідання не проводилося, у зв`язку із запровадженням воєнного стану.
21 квітня 2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій він наполягав на задоволенні позовних вимог.
24 травня 2022 року підготовче судове засідання відкладено до 07 червня 2022 року.
07 червня 2022 року у зв`язку з неявкою сторін підготовче судове засідання відкладено до 23 червня 2022 року.
23 червня 2022 року протокольною ухвалою підготовче судове засідання закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 21 липня 2022 року.
21 липня 2022 у судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача та вікладено судове засідання до 02 серпня 2022 року.
02 серпня 2022 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити, представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
За наслідками розгляду справи по суті суд 02.08.2022 проголосив скорочене судове рішення.
Суд, здійснивши розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заслухав пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ "Надежда Ритейл 2017" (код ЄДРПОУ 41022256) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.11.2021 за номером 1009571070006007254. До зареєстрованих видів економічної діяльності позивача за КВЕД відносяться: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство. Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області.
В рамках здійснення зареєстрованих видів господарської діяльності позивач здійснює роздрібну торгівлю пальним, крім іншого, на автозаправній станції №80 за адресою: м.Харків, вул.Морозова, 1Б.
У період з 29.04.2021 по 07.05.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 28.04.2021 №5564, №5563 (т. 1 а.с. 52,53), наказу заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області І. Сагайдак від 28.04.2021 №3100 була проведена фактична перевірка господарського об`єкту - автозаправної станції №80 за адресою: м. Харків, Морозова, буд.1-Б ТОВ "Надежда Ритейл 2017", про що складено акт за реєстраційним №7773/20132/РРО/41022256 ( а.с.43 46).
Фактичною перевіркою встановлено порушення платником, вимог пунктуів 11,12 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: з 03.11.2020 при продажу пального «Бензин автомобільний А-95 Євро Е5» в кількості 4,54 л по ціні 21,99 грн/л на суму 99,83 грн та «Бензин автомобільний АВ-95 Євро5», в кількості 9,09 л по ціні 21,99 грн/л на суму 199,89 грн без урахування знижки, у роздрукованих касових чеках відсутні 10 символів коду товару під категорії згідно УКТ ЗЕД та встановлено порушення норм ведення обліку залишків товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації та/або запасів на складах на загальну суму 260838,81 грн, оскільки з журналу обліку нафтопродуктів, що поступили на АЗС №80 ТОВ «Надежда Ритейл 2017» було зроблено запис про надходження палива дизельне ДП-3 згідно транспортної накладної у кількості 9319,0 після записів про надходження пального за 28.04.2021, журнал обліку нафтопродуктів, що знаходиться на АЗС №80 не пронумерований, не прошитий, не засвідчений підписом керівника та печаткою підприємства.
Начальник АЗС №80 Бульський С.В. з актом перевірки ознайомлений, один примірник акту отримав 07.05.2021.
07.05.2021 начальник АЗС №80 Бульський С.В. надав зауваження до акту перевірки від 07.05.2021, в яких вказав, що зазначені в акті перевірки розрахункові операції проведені із попереднім програмуванням найменування товарів із зазначенням коду УКЗЕД, що підтверджується змістом самих чеків, які містять коди УКЗЕД, а саме чек №80353 від 03.11.2020 та чек №80352 від 03.11.2020, крім того інформація про вказані розрахункові операції із найменуванням товарів із зазначенням коду УКТЗЕД передана до бази даних ДПС України із кодами УКТЗЕД, що підтверджується витягами із
На підставі акта фактичної перевірки від 07.05.2021 за реєстраційним №7773/20132/РРО/41022256 вже ГУ ДПС у Полтавській області (за місцем податкового обліку) винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2021 №00030390705, яким до ТОВ "Надежда Ритейл 2017" застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 526777,62 грн, з яких 5100,00 грн за порушення п.11 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та 521677,62 - за порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не ведення порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів (послуг), що не відображено в такому обліку / а.с.10-11/.
Скарга ТОВ "Надежда Ритейл 2017" від 09.06.2021 №117 (вх. ДПС №16773/6 від 10.06.2021 на податкове повідомлення-рішення від 25.05.2021 №00030390705 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін /а.с. 16-21).
Не погоджуючись із правомірністю висновку перевірки про порушення Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та сформованим на підставі такого висновку податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.
Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
А відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пунктів 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону №265/95-ВР, що, за твердженням відповідача, полягало у не проведенні розрахункових операцій через РРО без використання попереднього програмування товарів із зазначенням кодів УКЗЕД та у не забезпеченні ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що згідно висновків Акту фактичної перевірки ТОВ «Надежда Ритейл 2017» здійснено реалізацію підакцизних товарів пального (бензин А-95) 03.11.2020 о 19:45 та о 19:47 за чеками № 80352 та №80353 без використання режиму попереднього програмування коду УКТЗЕД.
Проте, вказані висновки спростовуються наданими позивачем копіями чеків № 80352, № 80353 ( а.с.24), з яких чітко видно коди УКЗЕД.
Окрім цього, як вбачається з витягу з офіційного сайту ДПС України (сервіс перевірка фіскального чека), коди УКЗЕД вказані в чеках №80352 та №80353 передані до бази даних ДПС України.
Щодо порушення зазначеного в Акті фактичної перевірки про незабезпечення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реєстрації, суд зазначає наступне.
За змістом пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у пунктах 38, 39 постанови від 25.05.2022 у справі №1.380.2019.004011 зазначив, що при проведенні обрахунку штрафної санкції слід відштовхуватися від фактичного обсягу необлікованого товару.
Разом з тим єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
За обставини цього спору позивач наголошував на тому, що питання реалізації пального посадовими особами податкового органу у ході проведення фактичної перевірки не досліджувалось.
Відповідач наведені обставини не спростував.
При цьому фактичною перевіркою встановлено, що надходження товарно-матеріальних цінностей (бензин, дизельне пальне та скраплений газ) підтверджено первинними документами (товарно-транспортними та видатковими накладними, актами приймання-передачі) з оформленням акцизних накладних.
ТОВ « Надежда Ритейл 2017» ведеться облік товарів у встановленому порядку, що підтверджується копіями первинних документів, змінним звітом АЗС форми 17-ПН за 19.04.2021, Х-звітом про оприбуткування товарів до каси АЗС .
Окрім цього, в додатку до Акту перевірки Відомість про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 07.05.2021, сам податковий орган встановив, що залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) співпадають, надлишку чи не нестачі не виявлено.
За наведених обставин суд констатує, що позивач довів належними та достовірними доказами факт оприбуткування пального, зазначеного у додатку №1 до акта фактичної перевірки від 07.05.2021.
Натомість податковий орган при здійсненні фактичної перевірки не провів жодних вимірювань, обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів на АЗС, що є необхідною умовою для перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів, як і не виявив жодних відхилень наявних на АЗС нафтопродуктів від даних обліку позивача.
Щодо застосування до спірних відносин положень Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, та Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.2003 за №331/7652, суд виходить з такого.
У силу пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Накази Міністерства палива та енергетики України не належать до жодної із передбаченої статтею 3 Податкового кодексу України категорій нормативних актів, що є складовими податкового законодавства. До того ж, згадані вище Інструкції не були прийняті на підставі та на виконання Податкового кодексу України, як це передбаченого його статтею 3.
За змістом пункту 2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об`єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.
Отже, поняття "облік нафтопродуктів" в розумінні вказаної Інструкції є відмінним від поняття "обліку товарів" у розумінні Закону №265/95-ВР, оскільки Інструкція №281/171/578/155, порушення вимог якої, на думку податкового органу встановлено в ході перевірки, не розроблена на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Подібні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 25.05.2022 у справі №1.380.2019.004011 та враховані судом у цій справі на підставі положень частини п`ятої статті 242 КАС України.
Суд наголошує, що передбачена статтею 20 Закону №265/95-ВР штрафна санкція є різновидом фінансової відповідальності платника податку, підставою для застосування якої є вчинення таким платником податкового правопорушення.
У свою чергу правопорушенням є соціально небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння, яке передбачене чинним законодавством і за нього встановлена юридична відповідальність.
У цій справі відповідач не довів, що ТОВ "Надежда Ритейл 2017" вчинено порушення вимог пунктів 11, 12 частини третьої Закону №265/95-ВР, оскільки відображені в акті фактичної перевірки від07.05.2021 доводи податкових інспекторів про те, що позивач провів розрахункові операції з продажу підакцизного товару через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД та не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку нафти та нафтопродуктів за місцем його реалізації не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи у суді та повністю спростовані наданими позивачем разом з позовною заявою письмовими доказами.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 25.05.2021 №00030390705 до ТОВ "Надежда Ритейл 2017" безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 526777,62 грн за відсутності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктами 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.
А тому, зазначене податкове повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Надежда Ритейл 2017".
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7901,66 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.
Представником позивача подано заяву від 19.07.2022 про відшкодування витрат на правову допомогу загалом у розмірі 10000,00 грн.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/160 від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону № 5076-VI. Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 29.10.2020 у справі № 910/3233/18.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем приєднано до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги від 09.11.2021 /а.с. 113-114/; перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат на загальну суму 10000,00 грн /а.с. 115/; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 19.07.2022 на загальну суму 10000,00 грн /а.с. 116/; ордер №1093752 від 22.06.2022 /а.с.105/; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №ПТ 1819 від 08.08.2017 /а.с. 106/, квитанцію №19 від 01 серпня 2022 року про сплату ТОВ «Надежда Ритейл 2017» гонорару адвокату в сумі 10000 грн / а.с.123/.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 10000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (код ЄРДПОУ 41022256, вул. Зіньківська,19-б, м. Полтава) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄРДПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 25.05.2021 №00030390705.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7901,66 грн (сім тисяч дев`ятсот одна гривня шістдесят шість копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Повне рішення складено 12 серпня 2022 року.
Суддя С.С. Бойко
Судове рішення № 105712169, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 02.08.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/15305/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: