Ухвала суду № 10566920, 22.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14765/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2010 року у справі за позовом Консорціуму «ЄДАПС»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Консорціум «ЄДАПС»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з доопрацювання суми бюджетного відшкодування в розмірі 460 721,00 грн., заявленої позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року та зобовязання відповідача скласти довідку про підтвердження правомірності бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 460 721,00 грн. за результатами позапланової документальної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2010 року позов задоволено частково:

визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з доопрацювання суми бюджетного відшкодування в розмірі 460 721,00 грн., заявленої Консорціумом «ЄДАПС»у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року.

зобовязано ДПІ у Дарницькому районі м. Києва вчинити передбачені пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дії для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, заявленої Консорціумом «ЄДАПС»у липні 2009 року у розмірі 460 721,00 грн.

в задоволенні решти позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку Консорціуму «ЄДАПС»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.09р. по 30.06.09р., за результатами якої складено акт перевірки від 04.11.09р. №5504/2304/32912741.

За наслідками перевірки податковим органом зроблено, зокрема, висновок, що сума бюджетного відшкодування ПДВ, заявлена Консорціумом «ЄДАПС»у липні 2009 року в розмірі 460 721,00 грн. підлягає доопрацюванню, у звязку з ненадходженням відповіді від ТОВ «СП «Голографія».

Як вбачається з матеріалів перевірки, загальна сума зобовязань ТОВ «СП «Голографія» складає 31,2 % від загальної суми податкових зобовязань. ДПІ було надано запит ТОВ «СП «Голографія»від 25.09.09р.№41801/10/23-406 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин з Консорціумом «ЄДАПС»; листом вих. №717/4 від 06.10.09р. ТОВ «СП «Голографія»надано не повну відповідь на запит податкового органу, підприємству надіслано повторний запит, відповідь на який до моменту закінчення перевірки (30.10.09р.) не надана, в звязку з чим, податковий орган дійшов висновку, що заявлена сума підлягає доопрацюванню.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність дій податкового органу з доопрацювання суми бюджетного відшкодування в розмірі 460 721,00 грн., заявленої позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. 7.7.2 того ж пункту).

Відповідно до 7.7.3. ст.7 Закону № 168/97-ВР, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як свідчать обставини справи, у липні 2009 року залишок відємного значення попереднього звітного періоду (червень 2009 року), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (липень 2009 року) з ПДВ склав суму в розмірі 474 882,00 грн. (рядок 23 податкової декларації за липень 2009 року).

Відповідно до наведеної норми Закону № 168/97-ВР (п.п. 7.7.3. п.7.7. ст.7) позивач прийняв рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування 474 882,00 грн. (у складі якої, в тому числі, задекларував суму в розмірі 460 721,00 грн.) у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів, що відобразив у рядку 25.2 податкової декларації за липень 2009 року.

Абзацом другим підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як зазначалось вище, податкова декларація за липень 2009 року перевірялась відповідачем шляхом проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки.

За вимогами пп. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, Закону № 168/97-ВР чітко визначено способи реагування податковим органом при виявленні невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації шляхом прийняття (відповідного виявленому порушенню) податкового повідомлення із відображенням у ньому суми заниження (завищення) бюджетного відшкодування, підстав для її вирахування чи то підстав відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В силу п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання, оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка .

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

З наведених правових норм слідує, що податковий орган за наслідками проведеної перевірки складає акт, в якому відображає порушення, або довідку за відсутності порушення.

Відповідно до п. 2.4. зазначеного Порядку, у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

В спірному випадку, за результатами виїзної позапланової перевірки податковим органом складено акт, з якого не вбачається встановлення податковим органом порушення щодо заявленої позивачем у липні 2009 року суми бюджетного відшкодування у розмірі 460 721 грн. Щодо вказаної суми висновок акту перевірки не містить і посилань на порушення.

Висновок акту перевірки про доопрацювання вказаної суми у звязку із ненадходженням відповіді від контрагента позивача суперечить вимогам наведених правових норм.

Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право на відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок контрагентів та факту сплати податку на додану вартість контрагентами. Питання відємного значення ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, коли такий платник виконав увесь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру податкового кредиту.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з доопрацювання суми бюджетного відшкодування в розмірі 460 721,00 грн., заявленої позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року.

Згідно з підпунктом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах зазначеної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Податковим органом під час перевірки не встановлювалась фактична сплата позивачем (отримувачем) ПДВ в ціні товарів (послуг).

Встановлення таких обставин, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»віднесено до компетенції податкових органів відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а не суду.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобовязання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва вчинити передбачені пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дії для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, заявленої Консорціумом «ЄДАПС»у липні 2009 року у розмірі 460 721,00 грн., з метою відновлення та захисту порушеного права позивача.

Право суду вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять регламентоване ч. 2 ст. 11 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 23.07.2010 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: