Ухвала суду № 10566912, 22.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 13/548 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Лада Україна»до Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Лада Україна»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Святошинському районі м. Києва №0001552310/0 від 14.07.2008 року, №0001562310/0 від 14.07.2008 року, №0001211710/2 від 05.12.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0001552310/0 від 14.07.2008 року, № 0001562310/0 від 14.07.2008 року, № 0001211710/2 від 05.12.2008 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ в Святошинському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства закритим акціонерним товариством «Лада Україна»за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р. За результатами перевірки складено акт від 02.07.2008 р. № 116/23-60/31167711.

В акті зафіксовані наступні порушення:

-п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 339/94-ВР із змінами і доповненнями (надалі - Закон про ОПП) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 182 987,00 грн.: за 2005 р. -47 635,00 грн.; за 2006 р. - 61 802,00 грн.; за 2007 рік 73 550,00 грн.;

-п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податокук додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями (надалі - Закон про ПДВ) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 138 800,00 грн.: за 2005 р. - 37 728,00 грн.; за 2006 р. - 47 385,00 грн.; за 2007 р. - 53 687,00 грн.; ,

-п.п.4.2.9 «г»п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п.9.12.2 п.9.12, ст.. 9, п.п. «а»п.17.2 ст. 17, п.п. «а»«б» п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV (надалі - Закон № 889) в наслідок чого занижено зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 6118,30 грн.;

-п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем винесені податкові повідомлення рішення: № 0001552310/0 від 14.07.2008 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 182 987,00 грн. основного платежу, 182 987,00 грн. штрафних санкцій; № 0001562310/0 від 14.07.2008 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 138 800,00 грн. основного платежу та 69 400,00 грн. штрафних санкцій; № 0001211710/31167711 від 15.07.08 р. яким визначено податкові зобовязання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 6 118,30 грн. основного платежу та 12 236,60 грн. штрафних санкцій. Також прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003022330/0 від 15.07.08 p., яким визначено суму фінансових санкцій за порушення п.п. 1,2 ст. 3 Закону про РРО у розмірі 268 238,35 грн.

Позивач не погодившись з вищезазначеними рішеннями, в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою до ДПІ у Святошинському районі м. Києві. За результатами розгляду первинної скарги Відповідачем було прийнято рішення про відмову у задоволені скарги Позивача та винесено податкові повідомлення-рішення від 30.09.08 р. № 0001552310/1, № 0001562310/1, від 03.10.08 р. № 0001211710/1/31167711.

Не погоджуючись з даним рішенням, Позивач подав повторну скаргу до ДПА у м. Києві. За результатами розгляду повторної скарги ДПА у м. Києві було прийнято рішення від 01.12.2008 року № 5832/10/25-114 яким: залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.07.08р. №0001562310/0 про сплату 138800,00 грн. податку на додану вартість та 69400,00 грн. застосованої штрафної санкції; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.07.08р. №0001552310/0 про сплату 182987,00 грн. податку на прибуток та 182987,00 грн. застосованої штрафної санкції в частині 8804,75 грн. податку на прибуток та 95895,9 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене рішення залишає без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 15.07.08р. №0001211710/31167711 про сплату 6118,30 грн. податку з доходів фізичних осіб та 12236,60 грн. застосованої штрафної санкції в частині 875,45 грн. податку з доходів фізичних осіб та 1750,90 грн. застосованої штрафної санкції. В іншій частині у задоволенні скарги було відмовлено. Як наслідок, на підставі такого рішення ДПА у м. Києві відповідачем були прийняті рішення від 05.12.08 р. № 0001211710/2, від 09.12.08 р. № 0001552310/2, від 09.12.08 р.№ 0001562310/2.

Судом першої інстанції було призначено судово-бухгалтерську експертизу по справі № 13/548. На вирішення експертизи було поставлено питання: чи підтверджуються документально зазначені в акті перевірки 02.07.2008 р. № 116/23-60/31167711 висновки ДПІ в Святошинському районі м. Києва?

Судово-бухгалтерська експертиза була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та було надано Висновок № 1020 судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 13/548 від 10.04.2009 p., який підписаний експертом Тихоненко І.П.

Експертом було встановлено, що зазначені в акті перевірки 02.07.2008 р. № 116/23-60/31167711 висновки ДПІ у Святошинському районі м. Києва про заниження ЗАТ «Лада Україна»податку на прибуток в сумі 182 987,00 грн., податку на додану вартість в сумі 138 800,00 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 6188,30 грн. та порушення п.1,2 ст. 3 Закону про РРО документально та нормативно не підтверджуються.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ в Святошинському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень №0001552310/0 від 14.07.2008 року, №0001562310/0 від 14.07.2008 року, №0001211710/2 від 05.12.2008 року, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно п.4.1 Закону про ОПП валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до глави 4 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється в т.ч. на основі: самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Позивачем відносилися до складу валових витрат витрати, понесені в звязку з отриманням послуг по управлінню персоналом; послуг з фінансового обслуговування; послуг з господарського забезпечення; послуг з маркетингового дослідження; послуг з комплексного обслуговування офісної техніки; послуг з юридичного обслуговування, що надавалися ТОВ «Прага Авто»на підставі договору про надання послуг від 1 травня 2005 року № 010505 ООО-ЛУ. При цьому, згідно з додатками до договору № 010505 ООО-ЛУ вартість зазначених послуг визначена виходячи з 1-го чоловіко дня.

ЗАТ «Лада Україна»відносила до складу валових витрат витрати, повязані з отриманням послуг з реалізації автомобілів, що надавалися ТОВ «Євро Лада»за дилерським договором №001/72 від 03.03.2005р.

Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня №336, послуги, що отримував Позивач від ТОВ «Прага Україна», ТОВ «Євро Лада»є такими, що відносяться до посадових обовязків визначених професій.

В звязку зі збільшенням обсягів роботи, Позивачем постійно переглядається штат працівників. Вказана обставина може свідчить про те, що у період, що перевірявся, у Позивача не було достатньо постійно працюючих робітників, які б могли освоїти обсяги роботи, які є наслідком фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Лада-Україна».

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ЗАТ «Лада Україна», як підприємство, що самостійно веде фінансово-господарську діяльність, отримувало послуги від ТОВ «Прага Україна»та ТОВ «Євро Лада», які, за своєю суттю, є такими, що можуть надаватися працівниками підприємства, та відносяться до складу валових витрат, оскільки безпосередньо повязані з господарською діяльністю підприємства.

В ході перевірки службові особи податкової служби зафіксували свої міркування щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат витрати, на оплату роумінгу, оскільки у ЗАТ «Лада Україна»були відсутні договори господарської діяльності.

ЗАТ «Лада Україна»були укладені зовнішньоекономічні договори, згідно яких останній купував автомобілі Шевроле-Нива у субєктів Російської Федерації, а саме: контракт № 2006/01-06 від 11 січня 2006 року з ТОВ «ВИАТЕК», який діяв до 31.12.2006 p.; контракт № 2006/04-05 від 12 квітня 2006 року з ТОВ «ГРАНД-АВТО», який діяв до 31.12.2007 р. Також, Позивачем укладався договір на перевезення вказаного товару автомобільним транспортом з ТОВ «Інкомцентр»(Росія) № 460 від 10 січня 2006 року, згідно якого українська сторона виступала замовником доставки автомобілів по маршруту Тольятті - Київ.

Вказані контракти від імені ЗАТ «Лада Україна»укладені в особі генерального директора ОСОБА_4, який є громадянином Білорусії.

Позивач надав суду копії листків паспорту генерального директора ЗАТ «Лада Україна»ОСОБА_4, які свідчать про його перебування за межами митної території України, у період, що перевірявся.

Таким чином, витрати Позивача, повязані з оплатою роумінгу, є безпосередніми витратами повязаними з веденням господарської діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25 березня 2005 року №2505-ІУ п.п.7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»викладений в новій наступній редакції «Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту», тому посилання в акті перевірки на норму п.п.7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України в редакції, яка була чинна до 31 березня 2005 року (дата набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25 березня 2005 року №2505-ІV) при визначенні сум донарахувань з податку на додану вартість за період з квітня 2005 року по грудень 2007 року, є безпідставним.

Витрати, понесені Позивачем в звязку з отриманням від ТОВ «Прага Авто»послуг з господарського забезпечення, послуг з маркетингового дослідження, послуг з комплексного обслуговування офісної техніки, послуг з юридичного обслуговування, та отриманням від ТОВ «Євро Лада»послуг з реалізації автомобілів згідно дилерського договору № 001/72, є такими що безпосередньо повязані з веденням господарської діяльності ЗАТ «Лада Україна».

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) в звязку з отриманням від ТОВ «Прага Авто»та ТОВ «Євро Лада»вищевказаних послуг - відносяться до складу податкового кредиту.

Відповідачем зазначено, що Позивачем не оподатковано суми за послуги міжнародного роумінгу, яким працівники користувалися за межами України без підтвердження відповідними документами (наказу та посвідчення про відрядження), що було б повязано з веденням господарської діяльності у 2004-2005 році, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 6118,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у Позивача наявне Положення про засоби мобільного звязку, відповідно до якого засоби мобільного звязку видаються робітникам підприємства для оперативного рішення питань повязаних з діяльністю підприємства. Згідно з рішенням про результати розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації від 01.12.2008 року №5832/10/25-114 податок на доходи з фізичних осіб в сумі 6003,90 грн. був донараховний ОСОБА_4, який є генеральним директором ЗАТ «Лада Україна», громадянином Білорусії. До завдань та обовязків ОСОБА_4, як особи, що займає керуючу посаду, згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, відноситься керування виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю підприємства, відповідальність за наслідки прийнятих рішень тощо...

Копія паспорту ОСОБА_4 свідчить про те, що протягом періоду, що перевірявся, останній часто перебував за межами території України, зокрема, в республіці Білорусія. Отже, в даному випадку, з метою підтвердження витрат мобільного звязку (роумінгу), необовязкова наявність и повязані з оплатою роумінгу накази та посвідчення про відрядження ЗАТ «Лада Україна».

Судом було встановлено, що витрати по сплаті роумінгу повязані з веденням господарської діяльності ЗАТ «Лада Україна», а тому його оплату не слід вважати як додаткове благо, в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»і, відповідно, воно не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідачем зафіксовано неоподаткований дохід, виплачений субєкту господарської діяльності - Дергачову, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 52 грн.

Відповідно до пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, податок з доходів фізичних осіб є загальнодержавним податком.

Згідно з п. 3 ст.14 Закону України порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) до Державного бюджету України визначаються безпосередньо Законами України.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», який є спеціальним Законом, що визначає порядок нарахування та сплати податків з фізичних осіб, не передбачає обовязковість вимагати у субєктів підприємницької діяльності копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб. Крім того, наявність платіжних документів про сплату податків контрагентами ЗАТ «Лада Україна»- субєктами підприємницької діяльності не є запорукою уникнення подвійного оподаткування, оскільки податки сплачуться не за окремою операцією, а за звітний період, і, в платіжних дорученнях не зазначається за якою окремою операцією сплачується визначена сума податку.

В акті перевірки також вказано, що ЗАТ «Лада Україна»перераховано на туристичну фірму «Еліт-тур»платіжним дорученням №1789 від 26.12.2005 року за проживання в розмірі 480 грн. До авансового звіту №10 від 30.12.2006 року гр. ОСОБА_6 рахунок за проживання не додав, що призвело до заниження зобовязань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 62,40 грн.

Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року №218/2658, що підприємство, що відряджає працівника, зобовязане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. При цьому дана Інструкція не забороняє підприємству деякі витрати, повязанні з відрядженням (проїзд, харчування, проживання, тощо) оплачувати по безготівковому розрахунку.

Позивачем було направлено у відрядження до м. Мукачево ОСОБА_6 в період: з 28 грудня 2005 року по 30 грудня 2005 року та з 14 січня 2006 року по 16 січня 2006 року.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), складеними від імені виконавця - туристичної фірми «Еліс-Турс»та замовника - ЗАТ «Лада Україна», в період з 28.12.2005р. по 29.12.2005р. та в період з 15.01.2006р. по 16.01.2006р., в готелі Стар проживав один чоловік. Всього, загальна вартість проживання становить 480 грн., в т.ч.: акт № 471 (період проживання з 28.12.2005р. по 29.12.2005р.) на 222 грн.; та акт № 473 (період проживання з 15.01.2006р. по 16.01.2006р.) на 258 грн.

В звязку з тим, що оплата за проживання була проведена в безготівковій формі, і особа, яка була у відрядженні не несла витрати на проживання, тому відсутня необхідність докладати рахунок за проживання, до авансового звіту.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ в Святошинському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень №0001552310/0 від 14.07.2008 року, №0001562310/0 від 14.07.2008 року, №0001211710/2 від 05.12.2008 року

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 23.07.2010 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: