Ухвала суду № 10566910, 22.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-10628/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «УкрСіверБуд»Закритого акціонерного товариства «ДСК»до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ДП «УкрСіверБуд»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові №0003722320/0 від 30.07.2009 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 30.07.2009 року № 0003722320/0.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м.Чернігові подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м.Чернігові на підставі п. 1, п. 2, ч. 1 ст. 11, ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно плану-гафіку перевірок субєктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ДП «УкрСіверБуд»ЗАТ «ДСК»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, про що складено акт від 17.07.2009 року № 539/23/30042170.

В ході проведення перевірки встановлено порушення вимог п. 4.1, п.п. 4.1.5, 4.1.6, п. 4.1, ст.. 4, п.5.1., п.п.5.3.2 п. 5.3, п. 5.10 ст. 5; п.п 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4, п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п. 1.4 ст. 1; п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3; п.п. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4; п.п. 7.4.1., 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме: у звязку з визнанням договору № 88 від 07.09.2005р. неукладеним, відсутні цивільно-правові підстави для проведення операцій з поставки послуг, (сплати коштів) за роботи з технічного нагляду по будівництву обєкту за адресою м. Чернігів, вул. Інтернаціоналістів, 41-а, і як наслідок, підприємство завищило суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2008р. на 32233,78 грн.; витрати ДП «УкрСіверБуд»ЗАТ «ДСК»перед ПП «Ілан Майстер»за роботи по будівництву житлового будинку № 13 ж/м «Масани», м. Чернігів є такими, що: - не повязані із здійсненням компенсації вартості робіт, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності платника податків, не повязані з підготовкою, організацією та ведення виробництва, отже підприємство безпідставно завищило розмір податкового кредиту на 384592,00 грн.; витрати ДП «УкрСіверБуд»ЗАТ «ДСК»перед БФ «ТЕН»повязані з придбанням товарно-матеріальних цінностей та основних засобів є такими, що не повязані з підготовкою, організацією та ведення виробництва, отже підприємство безпідставно завищило розмір податкового кредиту на 117107,83 грн.; реконструкція котельні по вул. Молодшого, 32-А в м. Чернігові, до групи житлових будинків (що є новозбудованими) по вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 41-А в м. Чернігові та установка обладнання в даному теплопункті (котельні), виконана підприємством згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року №1, №2 від 07.12.2007 року, а також згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008 року б/н та б/н та не є обєктом соціальної інфраструктури, що перебуває на балансі платника податку та безоплатно передається на баланс відповідної ради, а тому зазначена господарська операція не підпадає під дію пільги передбаченої пп.3.2.9 п.3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», отже підприємство занизило розмір податкових зобовязань з податку на додану вартість на 160351,00 грн.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення № 0003722320/0 від 30.07.2009 року, яким донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 933542 грн., ( 622361 грн. основного платежу, 311181 грн. штрафних санкцій).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ в м. Чернігові податкового повідомлення-рішення № 0003722320/0 від 30.07.2009 р., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

07 вересня 2005 року між КП «Чернігівбудінвест»Чернігівської міської ради та ДП «УкрСіверБуд»був укладений Договір № 88, відповідно до якого КП «Чернігівбудінвест»передає ДП «УкрСіверБуд»будівельний майданчик для будівництва 45-квартирного житлового будинку в м. Чернігові за адресою: вул. В. Інтернаціоналістів, 41А. позивач фінансує і здійснює будівництво обєкту, обєкт є власністю позивача. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29 січня 2008 року № 7/253/13 було встановлено, що даний Договір є неукладеним.

Між Сторонами були дійсні наміри на реалізацію Договору, та ці наміри фактично були виконані в двосторонньому порядку, що підтверджується підписаним сторонами Актом № ОУ-0000248 від 24 жовтня 2007р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 120608,18 грн. та Актом № ОУ-0000248 за січень 2008р. на суму 72794,50 грн., виписаними КП «Чернігівбудінвест»податкової накладної №18 від 21.01.2008р. на суму 100506.82 грн., крім того ПДВ 20101, 36 грн., податкової накладної № 1 від 21.01.2008р. на суму 60662,08 грн. крім того ПДВ 12132, 42 грн.

Сторонами укладено Договір № 23 від 03.07.2009р, на ведення технічного нагляду. Дія даного Договору поширюється на правовідносини, які мали місце між сторонами з 17 квітня 2006 року (п.1.1 Договору). Предмет цього договору є виконання КП «Чернігівбудінвест»супровідних робіт по здійсненню технічного нагляду по будівництву 45 квартирного житлового будинку по вулиці Воїнів Інтернаціоналістів, 41-А.

Згідно ч.7 ст.180 ГК України, ч.3 ст. 631 ЦК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобовязання, що виникли у сторін до укладання ними господарського договору, якщо договором не передбачено інше. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва обєкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва обєкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого обєкта.

КП «Чернігівбудінвест»на виконання умов договору за виконані роботи було видано позивачу податкову накладну №18 від 21.01.2008р. на суму 100506.82 грн., крім того ПДВ 20101, 36 грн., податкову накладну № 1 від 21.01.2008р. на суму 60662,08 грн. крім того ПДВ 12132,42 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно на підставі дійсних податкових накладних, виданих КП «Чернігівбудінвест»на виконання договірних зобовязань, внесено до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2008 року суму в розмірі 32233,78 грн.

03 березня 2008 року та 03 квітня 2008 року між ДП «УкрСіверБуд»та ПП «ІЛАН МАЙСТЕР»було укладено Договір № 4/1 та Договір № 12/1 на виконання субпідрядних робіт. Згідно даних договорів ПП «ІЛАН МАЙСТЕР»зобовязалося виконати будівельні роботи у житловому будинку № 13 ж/м «Масани», а ДП «УкрСіверБуд»- прийняти та оплатити їх.

Зобовязання за Договором № 4/1 та Договором № 12/1 на виконання субпідрядних робіт виконанні сторонами в повному обсязі, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за березень 2008р. на суму 1199,639 тис. грн. та Акта приймання виконаних робіт за квітень 2008р. на суму 1107,912 тис. грн. та податковими накладними виписаними ПП «ІЛАН МАЙСТЕР»№ 005/1 від 31.03.2008р. на загальну суму 1199639,00 грн. та № 007 від 30.04.2008р. на загальну суму 1107912,00 грн.

Відповідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В даному випадку сума сплаченого податку підтверджені оформленими належним чином податковими накладними.

27 лютого 2008 року між ПП «Багато профільна фірма «ТЕН»та ДП «УкрСіверБуд»було укладено договір купівлі-продажу. Згідно якого сторони домовились здійснити купівлю-продаж основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей.

Зобовязання за даним Договором виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується накладною № 049 від 27.02.2008р. та податковою накладною № 049 від 27.02.2008р.

Інші товарно-матеріальні цінності придбавались згідно накладних: № 058 від 27.05.2008р., № 063 від 28.05.2008р., № 094 від 26.09.2008р., № 096 від 29.09.2008р., № 099 від 03.10.2008р.та податкових накладних № 058 від 27.05.2008р., № 063 від 28.05.2008р., № 094 від 26.09.2008р., № 096 від 29.09.2008р., № 099 від 03.10.2008р.

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби придбані у ПП «БФ «ТЕН»безпосередньо використовуються в основній господарській діяльності позивача, та суми сплаченого ПДВ підтверджені належним чином оформленими накладними, тому підприємство мало право на включення 117107,83 грн. до складу податкового кредиту.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що позивачем правомірно, на підставі оформлених згідно вимог пп. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»накладних, виписаних контрагентами позивача, на виконання договірних зобовязань, зараховано суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст.. 7 закону України «Про податок на додану вартість».

ДП «УкрСіверБуд»здійснено реконструкцію котельні по вул.. Молодчого, 32А м. Чернігів.

Відповідно до п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є обєктом оподаткування операції з: безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність обєктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.

Це положення поширюється на:

операції з безоплатної передачі обєктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності;

операції з безоплатної передачі неприватизованих обєктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі і споруди), а також обєктів соціальної інфраструктури (в тому числі обєктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради.

Для цілей цього підпункту під обєктами соціальної інфраструктури слід розуміти:

обєкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори та їх обладнання);

Виконання робіт ДП «УкрСіверБуд»по реконструкції котельні по вул. Молодчого, 32-А в м. Чернігові, підтверджується Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року та актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 07.12.2007 року, № 2 від 07.12.2007 року, б/н за січень 2008р., Рішенням Виконавчого комітету «Про реконструкцію котельні з обладнанням»від 03.03.2008р. № 49 та Авізо від 20.03.2008 року. Тобто даний обєкт не є новозбудованим, отже не підлягає оподаткуванню ПДВ.

Згідно п.7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкового зобовязання з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів (робіт, послуг).

При отриманні коштів за квартиру, площею зазначеною в договорі, виникає податкове зобовязання. У звязку з відмінністю площі вказаної в договорі з площею визначеною БТІ, відбулося зменшення ціни квартири і розміру податкового зобовязання.

По господарським операціям з реалізації цегли, на початку червня 2008 року ВАТ «Кролевецький завод силікатної цегли»надало ДП «УкрСіверБуд» податкову накладну № 292/1 від 03.06.2008р. на суму в розмірі 381600 грн. (в т.ч. ПДВ - 63600 грн.). ПДВ у сумі 63600 грн. було включено ДП «УкрСіверБуд» до складу податкового кредиту.

На початку червня 2009 року ВАТ «Кролевецький завод силікатної цегли»надіслало податкову накладну за тим же номером і датою (№ 292/1 від 03.06.2008р.), але на суму 290000 грн..

При перевірці даної податкової накладної на суму 290000 грн. бухгалтером ДП «УкрСіверБуд»було встановлено, що ВАТ «Кролевецький завод силікатної цегли»виписало та надало ДП «УкрСіверБуд», в різний період часу, дві податкові накладні за № 292/1 від 03.06.2008р. на суму 381600 грн. та на суму 290000 грн., але включило до своїх податкових зобовязань лише податкову на суму 290000 грн., про що не повідомило ДП «УкрСіверБуд», в звязку з чим було здійснено коригування сум ПДВ у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року (Додаток 1, 5 до податкової декларації з ПДВ).

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ в м. Чернігові податкового повідомлення-рішення № 0003722320/0 від 30.07.2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 23.07.2010 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: