Ухвала суду № 10566876, 20.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-88/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Крамаренко А.С.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮЛОН»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮЛОН»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮЛОН»звернувся в суд з позовом до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000352301/0 та № 0000362301/0 від 12.12.2008 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, визнати нечинними та скасувати податкові повідомленя-рішеня № 0000352301/0 та № 0000362301/0 від 12.12.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом в період з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року проведено виїзну планову перевірку господарської діяльності ТОВ «ДЮЛОН», внаслідок якої складено акт перевірки №33/23-05/30393812.

На підставі зазначеного акту перевірки Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією в Житомирській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2008 року №0000352301/0 про донарахування податки на додану вартість в сумі 13035 грн. та №0000362301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 84673 грн..

Задовольняючи частково вимоги позивач суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно із пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибуток підприємств», платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на сум непогашеної заборгованості (її частини), визнаної в порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а)або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б)або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. З матеріалів справи вбачається, що сума 246187 грн. не була визнана заборгованістю порядку досудового врегулювання спору, ні за рішенням суду, ні за виконавчим написом нотаріуса.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу відсутні правові підстави, щодо донарахування податку на прибуток в 84673 грн.., а тому рішення податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2008 року №0000362301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підлягаю скасуванню.

Щодо правомірності визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2008 року №0000352301/0, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що подані ТОВ «ДЮЛОН»рекламні оголошення в газеті «Бізнес»та журналі «Стиль сучасного дому»містять інформацію, щодо продажу двох кар'єрів з ліцензією та будівельних матеріалів з природного каменю.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про рекламу», у рекламі забороняється рекламувати які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу ліцензії.

Згідно пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, виготовляються таким платником їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт не має у власності карєрів та спеціального дозволу на здійснення господарської діяльності, повязаної з проведенням геологорозвідувальних робіт та добування корисних копалин.

Враховуючи викладене, колегія судді приходить до висновку, що обєкти реклами не є власністю позивача, а тому не можуть використовуватися ним у господарській діяльності.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЮЛОН»неправомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, згідно податкових накладних, за розміщення реклами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, доводи апелянта не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги позивача не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮЛОН»- залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮЛОН»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 26.07.2010 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Данилова М.В.

Бєлова Л.В.