Постанова № 10566655, 21.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3278/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Ємець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської областіпро визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2010 року Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"( надалі- позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області( надалі- відповідач) про визнання нечинним рішення № 87 від 01.07.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішення Управління Пенсійного фонду України у Гребінківському районі № 87 від01.07.2010 року про стягнення з позивача суми штрафу у розмірі 998грн. 82 коп. та пені в розмірі 09 грн. 99 коп. було прийняте з порушенням вимог ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” , оскільки відповідачем не було надіслано відповідну вимогу, а відразу було винесено рішення про застосування штрафних санкцій. Також позивач посилався на те, що Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є підприємством, що засноване на державній власності та фінансується з державного бюджету і Держказначейством було затримано перерахування коштів, що стало причиною несвоєчасної сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду.

Представник позивача у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Надіслав суду письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

В письмових запереченнях посилався на те, що оскаржуваним рішенням № 87 від 01.07.2010 року застосовано до позивача фінансові санкції та пеню у зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків за звітний період травень 2010 року, а саме, порушенням граничного терміну сплати вказаних страхових внесків (21.06.2010 року) на один день.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши заперечення на адміністративний позов, матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Гребінківський райавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"( код ЄДРПОУ 32017261) є юридичною особою, зареєтрованою виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.05.2002 року, має свідоцтво про державну реєстрацію серіі А00 №081172, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ №09/2-92.

Філія "Гребінківський райавтодор" є відокремленим підрозділом ( філією) Дочірнього підприємства "Гребінківський райавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", без статусу юридичної особи.

Філія "Гребінківський райавтодор" знаходиться на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України у Гребінківському районі за реєстраційним номером 1604010070 з 02.04.1991 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про взяття на облік юридичної особи/ відокремленого підрозділу.

Відповідно ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон №1058) страхувальниками є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами)

Згідно ст.15 Закону №1058, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено ст.ст. 19, 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

18.06.2010 року філією "Гребінківський райавтодор" було подано до Управління Пенсійного фонду в Гребінківському районі Полтавської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2010 року, де ним було самостійно обраховано суму страхових внесків в розмірі 15522,86 грн., в тому числі 14615,43 грн.- 33,2% та 907,43 грн - 2 %.

З огляду на положення ч. 6 ст.20 Закону № 1058, кінцевий термін сплати страхових внесків за травень 2010 року становив 21.06.2010 року ( 20.06.2010 є вихідним днем).

Із банківської виписки від 02.06.2010 року, наданої суду відповідачем, вбачається, що філією "Гребінківський райавтодор" було перераховано авансові внески за травень 2010 року в розмірі 5184,89 грн.( в тому числі, 5174,39 грн.- 33,2 % , 10,50 грн. - 2%).

У вказаному періоді Управлінням Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області було також враховано переплату в сумі 349,70 грн., про що зазначено ним у письмових запереченнях та підтверджується карткою особового рахунку позивача.

З урахуванням вищевикладеного, за звітний період травень 2010 року станом на 21.06.2010 року позивач був зобов'язаний сплатити суму в розмірі 9988,27 грн.( 15522,36-5184,89-349,70), в тому числі 9116,13грн -33,2 %, 872,14 грн.- 2%, що підтверджується даними картки особового рахунку.

Основну суму страхових внесків за травень 2010 року було перераховано позивачем 22.06.2010 року - в розмірі 10 610 грн., в тому числі 9700 грн. -33,2 %, 910 грн.- 2%, що підтверджується банківською випискою за 22.06.2010 року, наявною у справі.

01.07.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області винесено рішення №87 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного Фонду, яким до філії "Гребінківський райавтодор" за прострочення сплати страхових внесків на 1 день було застосовано штрафні санкції в розмірі 998,82 грн. та нараховано пеню в розмірі 9,99 грн.

Із розрахунку до рішення вбачається, що фінансові санкції визначено наступним чином: штраф у розмірі 911,61 грн. (9116,13 грн. х 10 %), пеня в розмірі 9,12 грн.(9116,13х0,1%) - по страховим внескам в розмірі 33,2 %, а також штраф в розмірі 87,21 грн.(872,14х10%), пеня в розмірі 0,87 грн. (872,14х0,1%)- по страховим внескам в розмірі 2%.

Позивач з даним рішенням не згоден, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені ) вони: на підставі, у межах владних повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою , з якою ці повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безпосередньо( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації перед законом ; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягання яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону №1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про збір не загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, розмір страхових внесків становить 33,2% від фонду оплати праці та 0,5 - 5%, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальника є календарний місяць. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Як встановлено судом, страхові внески за звітний період травень 2010 року, визначені у розрахунку в розмірі 15522,86 грн., в тому числі 14615,43 грн.- 33,2% та 907,43 грн - 2 %. позивачем було сплачено частково у вигляді авансових внесків 02.06.2010 року, а саме - 5184,89 грн.( в тому числі суму в розмірі 5174,39 грн.- 33,2 % , суму в розмірі 10,50 грн.- 2%, ), іншу частину - 22.06.2010 року, а саме - 10610 грн., в тому числі 9700 грн. -33,2 %, 910 грн.- 2%.

Беручи до уваги те, що граничний термін сплати страхових внесків за травень 2010 року становив 21.06.2010 року, позивачем було порушено граничний термін сплати на 1 календарний день.

Відповідно до ч.10 ст.20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Ч.13 ст.106 Закону №1058 встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Виходячи з того, що сума страхових внесків, яку позивач мав сплатити за травень 2010 року до 21.06.2010 року з урахуванням сплачених внесків 02.06.2010 року та переплати в сумі 349,70 грн., становила 9988,27 грн., а позивачем прострочено сплату страхових внесків на 1 календарний день, Управлінням Пенсійного фонду Гребінківському районі правомірно застосовано фінансові санкції в розмірі 998,82 грн.(9988,27 х 10 %) та нараховано пеню в розмірі 9,99 грн. ( 9988,27 х 0,1%), про що винесено рішення №87 від 01.01.2010 року.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про незаконність рішення про застосування фінансових санкцій у зв'язку з неотриманням ним вимоги про сплату недоїмки, виходячи з наступного.

Із аналізу ст. 106 Закону № 1058 вбачається, що фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовуються до платників страхових внесків незалежно від того, чи виставлялася вимога про сплату недоїмки по страховим внескам, граничний строк сплати яких порушено. Достатньою підставою для їх застосування є факт несвоєчасної сплати страхових внесків.

Згідно ч.14 ст.106 Закону № 1058, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, є виконавчим документом. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Посилання позивача на невчасне перерахування коштів Держказначейством, що призвело до прострочення терміну сплати, про що ним суду надано довідку від 15.07.2010 року №029-002/1697 про зарахування коштів 21.06.2010 року на поточний рахунок у АБ "Полтава- Банк" ДП "Полтавський облавтодор", суми в розмірі 1652558,00 грн., суд оцінює критично.

Відповідно ч.9 ст.20 Закону №1058, днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Позивачем не надано доказів на підтвердження звернення філії "Гребінківський райавтодор" до 21.06.2010 року до банківської установи з вимогою про перерахування суми страхових внесків за травень 2010 року Управлінню Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області та невиконання банківською установою обов'язку щодо списання коштів з рахунку позивача.

Доводи щодо відсутності платежів на рахунках у зв'язку із затримкою оплати за виконані роботи Службою автомобільних доріг в Полтавській області та невчасним перерахуванням коштів Державним казначейством, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 01.07.2010 року №01-09/499, суд оцінює критично, оскільки вказана обставина не звільняє страхувальника від сплати страхових внесків у строк, встановлений законом.

Частиною 12 ст.20 Закону №1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення № 87 від 01.07.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, та обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин.

З огляду на викладене, позовні вимоги є такими, що не грунтуються на вимогах закону, та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 19, 20, 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про визнання нечинним рішення №87 від 01.07.2010 року відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько