Постанова № 10566525, 27.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 р. № 2а-3998/10/1370

ПП "ТЕКСЛЕНД"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова

пропро визнання рішення недійсним , з участю представників: від позивача: Макарук Ф.Ф.

від відповідача: Кінь А.В.

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2010 року приватне підприємство «ТЕКСЛЕНД»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002472380/10234 від 30 квітня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Зокрема, покликається на те, що за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення від 02.11.2007 року, 07.11.2007 року та 20.05.2008 року за які визначено штрафні санкції. Просить суд застосувати приписи ст.. 250 Господарського Кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з тих підстав, що застосована податковим органом штрафна (фінансова) санкція не є адміністративно-господарською, відтак вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.

20 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ПП «ТЕКСЛЕНД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.07.07 по 31.12.2009 року, за результатами перевірки складено акт № 523/80/23-118/35286731 від 20.04.2010 року.

На підставі вищевказаного акта прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 квітня 2010 року № 0002472380/10234, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 13022,88 грн.

Під час перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова встановлено порушення позивачем п. 2.8, п. 2.11, ст. 2 п. 3.1, п. 3.5 ст. 3 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Зокрема, в акті перевірки відповідачем зазначено, що приватним підприємством «ТЕКСЛЕНД»протягом періоду, який перевірявся, прийнято та затверджено працівниками авансові звіти не підтверджені на повну суму відповідними розрахунковими документами в сумі 4292, 96 грн., та виплачено згідно касових документів власним працівникам на підставі вищезазначених авансових звітів, що призвело до порушення п. 2.11, ст. 2, п. 3.1 ст. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Мінюсті України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме:

-відповідно до авансового звіту ОСОБА_3 № АО-0000003 від 02.11.2007 року відшкодовано вартість придбаних матеріалів в розмірі 3915, 00 грн. до авансового звіту додано товарний чек ПП «Обмін-Люкс», розрахунковий документ встановленої форми, а сам чек реєстратора розрахункових операцій відсутній;

-відповідно до авансового звіту ОСОБА_3 № АО-0000002 від 07.11.2007 року відшкодовано вартість придбаних матеріалів в розмірі 377, 96 грн., до авансового звіту додано квитанцію банківської установи, відповідно до яких фактично оплату за товари для ТзОВ «Папірус-Сервіс»здійснив ОСОБА_4

Позивачем до матеріалів справи долучено авансовий звіт ОСОБА_3 № АЛ-0000003 від 2 листопада 2007 року на суму 3915,00 грн. (а.с. 40), який підтверджений товарним чеком ПП «Обмін-Люкс»№ 11-1 від 2 листопада 2007 року на суму 3915,00 грн. (а.с. 41).

Факт правопорушення позивачем визнано, проте, він просить суд застосувати положення ст. 250 Господарського Кодексу України, яким визначено строки, в межах яких можуть бути застосовані фінансові санкції.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєкта господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України, отже повинні застосовуватися в межах строків, визначених ст. 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що визначення штрафних (фінансових) санкцій здійснювалося за вчинені порушення від 02.11.2007 року, 07.11.2007 року та 20.05.2008 року, проте, фінансові санкції застосовано через 2 роки, після вчинення цих порушень, а саме 30 квітня 2010 року, відтак ДПІ у Шевченківському районі м. Львова пропущено строк щодо застосування штрафної (фінансової) санкції, встановлений ст. 250 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи . і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 квітня 2010 року № 0002472380/10234.

3.З Державного бюджету України стягнути на користь Приватного підприємства «ТЕКСЛЕНД»(м. Львів, вул. Тесленка, 7/3 код ЄДРПОУ 35286731) судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2010 року

Суддя Качур Р.П.