Постанова № 10566498, 23.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2010 р. № 2а-5232/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді Потабенко В.А.

при секретарі Подібка М.З.

за участю представників сторін:

від позивача: Сагаль Н.С., згідно довіреності,

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Миколаївському районі Львівської області до Акціонерного товариства (далі АТ) "Автобудсервіс" про стягнення податкової заборгованості, -

в с т а н о в и в :

позов заявлено Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Львівської до АТ "Автобудсервіс" про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 53916,72 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що АТ «Автобудсервіс»має заборгованість перед бюджетом в розмірі 53916,72 грн., в тому числі: по податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів та по оренді землі. Заборгованість виникла в зв'язку з несплаченими податковими зобов'язаннями по самостійно поданих деклараціях та розрахунках, застосованими штрафними санкціями та пені. Позивач зазначає, що в порядку ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Миколаївському районі Львівської області направляла відповідачу першу та другу податкові вимоги, які не оскаржені. Активи АТ «Автобудсервіс», згідно ст. 8 Закону № 2181 перебувають в податковій заставі. Оскільки відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач не забезпечив участі в судовому засіданні уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у відсутності представника суду не надходила. Відтак суд вважає, справу можливо розглядати у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

Акціонерне товариства "Автобудсервіс" перереєстровано розпорядженням Миколаївської районної державної адміністрації 11.06.1996 року року, що підтверджується свідоцтвом про державну перереєстрацію субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Підприємству присвоєно ідентифікаційний код - 13808436. Статут підприємства затверджено розпорядженням Миколаївської районної адміністрації 02.12.2002 року.

Активи АТ «Автобудсервіс»перебувають в податковій заставі, що стверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.01.2008 року, 13.12.2008 року та 03.12.2009 року.

На підставі акта про результати перевірки дотримання вимог ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших машин та механізмів" № 45/1701/13808436 від 09.02.2010 року, ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0004601701/0 від 09.02.2010 року, яким застосувала до АТ «Автобудсервіс»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок з власників наземних транспортних засобів та інших машин в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 5239,76 грн.,

Крім того, на підставі акта про результати перевірки дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 262/150/13808436 від 31.03.2010 року, ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкові повідомлення-рішення № 0000881650/0 від 07.04.2010 року, яким застосувало до АТ «Автобудсервіс»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 10% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 173,00 грн., № 0000901650/0 від 07.04.2010 року, яким застосувало до АТ «Автобудсервіс»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 1396,19 грн. та № 0000891650/0 від 07.04.2010 року, яким застосувало до АТ «Автобудсервіс»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 20% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 464,57 грн.

Винесені ДПІ у Миколаївському районі Львівської області податкові повідомлення-рішення до суду оскаржені не були. З корінців вказаних податкових повідом лень-рішень вбачається, що останні були отриманні головним бухгалтером відповідача.

Також, АТ "Автобудсервіс" деклараціями за травень грудень 2009 року самостійно визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 16063,00 грн.; розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 р. - в сумі 2295,00 грн.; податковим розрахунком по оренді землі за 2009-2010 рр. - в сумі 29665,87грн.

На несплачені суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів нахована пеня в розмірі 115,04 грн.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ у Миколаївському районі Львівської області виставило відповідачу податкові вимоги:

-І податкова вимога № 1/276 від 02.08.2007 року на суму 9231,38 грн.;

-ІІ податкова вимога № 24.09.2007 року на суму 25,38 грн.

Зі слів представника позивача ні вказані податкові повідомлення-рішення, ні податкові вимоги оскаржені не були.

Згідно довідки ДПІ в Миколаївському районі Львівської області від 11.06.2010 року № 5669/10/19-017, заборгованість АТ "Автобудсервіс" станом на 11.06.2010 року становить 53916,72 грн.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 2182), податковий борг податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобовязання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до преамбули Закону № 2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 вищевказаного Закону, контролюючий орган державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашенням податкових зобовязань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Пунктом 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом було встановлено, що всі податкові зобов'язання є узгодженим, не сплачені у встановлені строки та визнані сумою податкового боргу.

Отже, обовязковими чинниками для набуття податковим зобовязанням статусу податкового боргу є його узгодження у визначеному законом порядку та несплата у встановлений законом строк. У разі виникнення податкового боргу законодавець передбачив, що борг може бути примусово стягнений шляхом звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що застосування податковим органом заходів, передбачених ст.ст. 8, 11 Закону № 2181, тобто застосування податкової застави та продажу активів, що перебувають у податковій заставі, не позбавляє позивача права на звернення до суду в порядку, визначеному п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем в повній мірі обґрунтовані заявлені вимоги, відтак, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі ст.ст. 1, 3, 5, 6, 8, 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21 грудня 2000 року, із змінами і доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Автобудсервіс" до бюджету суму податкової заборгованості в розмірі 53916 (пятдесят три тисячі девятсот шістнадцять) гривень 72 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 27.07.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.