Постанова № 10566230, 22.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

<Список >

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 р. Справа № 2а-11548/10/0570

за участю

представника позивача Іванової Г.О. на підставі довіреності від 04.01.2010 року,

представника третьої особи Локтєва С.А. на підставі довіреності від 20.12.2007 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс» до Міністерства вугільної промисловості

України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство «Макіїввантажтранс», Регіональне відділення Фонду державного майна

України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства вугільної промисловості України про визнання протиправним та скасування наказу від 18.03.2010 р. №87, мотивуючи свої вимоги наступним.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та товариством з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс» було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства „Макіїввантажтранс".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2009 р. було визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства вугільної промисловості України №228/1 від 16.06.2009 р. «Про припинення діяльності державного підприємства «Макіїввантажтранс» та зобов'язано Міністерство вугільної промисловості прийняти рішення про припинення діяльності державного підприємства «Макіїввантажтранс» шляхом реорганізації через приєднання до орендаря товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс».

Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 75 від 03.03.2009 р. вирішено припинити діяльність державного підприємства «Макіїввантажтранс», цілісний майновий комплекс якого передано в оренду шляхом приєднання до орендаря товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс».

18 березня 2010 року Міністерство вугільної промисловості України видало наказ №87 «Про скасування наказу Мінвуглепрому від 03.03.2010 року №75».

Позивач вважає наказ № 87 від 18.03.2010 р. протиправним та просить його скасувати. Також позивач просив зобов'язати відповідача утримуватись від дій, котрі перешкоджають виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2009 р. по справі №2а-11247/09/0570 та прийнятому на її виконання наказу Міністерства вугільної промисловості України від 03.03.2010 р. №75 «Про припинення діяльності ДП «Макіїввантажтранс» та встановити відсутність компетенції відповідача у частині прийняття рішень, котрі здійснюють перешкоди у виконанні судових рішень, які набрали законної сили.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправним наказ Міністерства вугільної промисловості України № 87 та скасувати цей наказ з моменту його прийняття, а також зобов'язати відповідача виконати наказ Мінвуглепрому №75. Надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та наданим уточненням. Просив задовольнити уточненні позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на адміністративний позов, обґрунтовуючи їх тим, що цілісний майновий комплекс державного підприємства «Макіїввантажтранс» є невід'ємною складової інфраструктури залізничного транспорту України, тому на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не може бути об'єктом оренди, оскільки є об'єктом державної власності, що має загальнодержавне значення й не підлягає приватизації. До того ж, ТОВ «Макіївпромтранс» не мало права оскаржувати договір оренди від 30.03.2009 р., оскільки на момент його укладення правовий статус вказаного господарського товариства, порядок та умови його утворення не відповідали вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України.

Третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення на позов.

Третя особа - Державне підприємство «Макіїввантажтранс» в судовому засідання позовні вимоги підтримав, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 також встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єктом владних повноважень вважається - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач згідно Положення про Міністерство вугільної промисловості України, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1527, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній та торфодобувній галузі. Основними завданнями відповідача є: участь у формуванні та забезпечення проведення державної політики у вугільній галузі; здійснення структурної перебудови вугільної галузі та підвищення ефективності управління нею; створення сприятливих умов для здійснення приватизації підприємств вугільної галузі; формування балансу вугілля та вугільної продукції; вивчення поточної і перспективної потреби у вугіллі (за марками та сортами) на внутрішньому і зовнішньому ринку, прогнозування напрямів розвитку вугільної галузі щодо видобутку вугілля та його переробки; участь у формуванні, регулюванні та вдосконаленні ринку вугільної продукції; проведення єдиної науково-технічної політики щодо охорони праці на підприємствах вугільної галузі.

Відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, відповідач бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, інших прогнозних та

програмних документів соціального та економічного розвитку України та здійснює відповідно до законодавства управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Мінвуглепром у межах своїх повноважень, на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

16.06.2009 р. Міністерством вугільної промисловості був виданий наказ № 228/1 «Про припинення діяльності державного підприємства «Макіїввантажтранс», який був оскаржений в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2009 р. було визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства вугільної промисловості України №228/1 від 16.06.2009 р. «Про припинення діяльності державного підприємства „Макіїввантажтранс» та зобов'язано Міністерство вугільної промисловості прийняти рішення про припинення діяльності державного підприємства «Макіїввантажтранс» шляхом реорганізації через приєднання до орендаря товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс». Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 року вказану постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2009 року залишено без змін.

На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2009 року, наказом Міністерства вугільної промисловості України № 75 від 03.03.2009 року вирішено припинити діяльність державного підприємства «Макіїввантажтранс», цілісний майновий комплекс якого передано в оренду шляхом приєднання до орендаря товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс».

18 березня 2010 року Міністерство вугільної промисловості України видало наказ №87 «Про скасування наказу Мінвуглепрому від 03.03.2010 року №75», якій і є спірним в даній адміністративній справі.

Так, відповідно до ст.14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

На підставі договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Макіїввантажтранс» від 30.03.2009 року №7/2009 та на виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2008 року Міністерством вугільної промисловості України було видано наказ №75 від 03.03.2010 року.

Однак, наказом №87 від 18.03.2010 р. Міністерство вугільної промисловості України скасувало наказ № 75 від 03.03.2010 р., чим зробило неможливим виконання орендарем п.1.6 договору оренди №7/2009 від 30.03.2009 р. щодо приєднання до свого майна цілісного майнового комплексу державного підприємства «Макіїввантажтранс» в установленому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.І ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, своїми діями, а саме: видаючи наказ №87 від 18.03.2010 р., не виконав судове рішення, що набрало законної сили.

Згідно з пп. 1, 2 ч.З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», повноваження щодо реалізації прав держави як власника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням об'єктами державної власності, повинні здійснюватися відповідачем у межах, визначених законодавством України та з метою задоволення державних та суспільних потреб. З урахуванням приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна», повноваження відповідача після укладання договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Макіїввантажтранс» щодо володіння, користування і розпорядження орендованим майном значно обмежені.

Крім того, рішенням господарського суду Донецької області від 24.03.2010 р. по справі № 40/282 пд щодо визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Макіїввантажтранс» №7/2009 від 30 березня 2009 року Міністерству вугільної промисловості України відмовлено в повному обсязі та рішення постановою Донецького апеляційного господарського суду залишено без змін і набрало законної сили 01.06.2010 року.

Також, слід зазначити, що приймаючи наказ № 87, відповідач всупереч своїх обмежених повноважень, фактично передав права користування та розпорядження державним майном колишньому балансоутримувачу - ДП «Макіїввантажтранс», чим поставив під сумнів правомірність укладання договору оренди від 30 березня 2009 року №7/2009, законність рішення Господарського суду Донецької області від 03 жовтня 2008 року по справі №40/172. Також після того, як був прийнятий наказ № 87 усі дії щодо виконання приписів наказу Мінвуглепрому від 03 березня 2010 року № 75 були призупинені.

Таким чином, відповідач, діяв без встановлених нормами діючого законодавства повноважень без правових підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надані суду докази правомірності своїх дій щодо видання наказу №87 від 18.03.2010 р. у відповідності до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, тому дії відповідача є незаконними.

Що стосується посилань відповідача, викладених в письмових запереченнях щодо кількості учасників ТОВ «Макіївпромтранс» при укладанні договору оренди від 30.03.2009 р. № 7/2009, то колегія суддів зазначає, що кількість членів трудового колективу відповідає вимогам ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс», як юридична особа була створена не менше ніж половиною членів трудового колективу до прийняття та введення в дію Закону України від 27.04.2007 року № 991-У. Кількість його учасників - членів трудового колективу відповідало ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також й на момент укладення договору оренди № 7/2009.

Крім того, згідно зі ст. 41 Конституції України, «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним».

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс».

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс» до Міністерства вугільної промисловості України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Макіїввантажтранс», Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним наказ Міністерства вугільної промисловості України від 18.03.2010 р. № 87«Про скасування наказу Мінвуглепрому від 03.03.2010р. №75» яким скасовано виконання судового рішення: постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2009 р. по справі №2а-11247/09/0570 в межах виконавчого провадження та скасувати цей наказ з моменту його прийняття.

Зобов'язати Міністерство вугільної промисловості України виконати наказ Міністерства вугільної промисловості України від 03.03.2010 р. №75 «Про припинення діяльності Державного підприємства «Макіїввантажтранс» в повному обсязі, а саме: надати державному реєстратору нотаріально засвідчену копію рішення Міністерства вугільної промисловості щодо припинення юридичної особи, та рішення щодо складу комісії з припинення юридичної особи з зазначенням їх ідентифікаційних номерів.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31112095700005, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк ГУ ДКУ у Донецькій області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Макіївпромтранс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22 липня 2010 року. Повний текст постанови виготовлений 23 липня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана

у строк, постанова набирає чинності після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Тарасенко І.М.

СуддіГ.П.Папазова

В.М.Чучко