Вирок № 105655611, 10.08.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6682/22

провадження № 1-кп/753/1379/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рудюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Харківської області, громадянки України, неодруженої, маючої на утриманні доньку, 2010 року народження, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 309 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання Прокоп`юк К.С.,

прокурора Мукосія В.В.,

захисника Корнієнка А.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 1,374г., який почала незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

Після цього ОСОБА_1 перенесла вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон, за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , де продовжила зберігати для власного вживання, без мети збуту, до його вилучення при обшуку 5 травня 2022 року.

Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 8,512г., що є великим розміром, який почала незаконно зберігати при собі, в жіночій сумці, для власного вживання, без мети збуту, до її затримання 5 травня 2022 року.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що вона є переселенкою з Харкова. У зв`язку з воєнними діями в неї почалися головні болі і їй порадили придбати метадон для їх полегшення. Так, вона придбала у невстановленої особи, на базарі, за 2000 грн. приблизно 8,5 гр. метадону, який почала зберігати у своїй сумці для власного вживання до її затримання працівниками поліції 5 травня 2022 року. Після цього, 5 травня 2022 року під час обшуку за місцем її проживання у неї знайшли метадон, вагою приблизно 1 г., який вона зберігала для власного вживання.

Вагу наркотичного засобу, так як воно зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 не оспорює.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_1 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисники не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують її особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, та за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У ст. 65 КК визначено загальні засади призначення покарання, котрі наділяють суд правом вибору між альтернативами, кожна з яких є законною, як однією із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. За змістом ст. 75 КК рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Обираючи ОСОБА_1 захід примусу, суд ураховує ступень тяжкості вчинених правопорушень, один з яких є проступком, а інший нетяжким кримінальним правопорушенням, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, яка не працює, приходить до висновку, що останній необхідно призначити покарання у виді обмеження волі (за ч. 1 ст. 309 КК) та позбавлення волі (за ч. 2 ст. 309 КК).

Разом з тим, відповідно до правил ст. 75 КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може звільнити вказану особу від відбування покарання з випробуванням, умотивувавши належним чином своє рішення.

Зазначене та відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, а також те, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться її неповнолітня донька 2010 року народження, раніше ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності не притягувалася, з урахуванням додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання, на переконання суду, дають підстави дійти до висновку про можливість досягти мети заходу примусу без ізоляції ОСОБА_1 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою впродовж іспитового строку, встановленого у ст. 75 КК.

Суд уважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам КК України, є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження вчинення нових злочинів та домірним вчиненому.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

-за ч. 2 ст. 309 КК України - у 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати по справі - вартість проведених експертиз на загальну суму 2231 грн. 06 коп.

Речовий доказ по справі: наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон, масою 8,512г. та 1,374г., що знаходиться в камері схову Дарницького УП ГУ НП у м. Києві,- знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя О.Ю. Рудюк