Ухвала суду № 10563752, 15.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2010 р. м. КиївК-7580/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКонюшка К.В.

суддів:Ланченко Л.В

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «Солекс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року

у справі № 16/15 (22-а-2790/09 року)

за позовом приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року приватне підприємство «Солекс»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, здійснюючи розрахункові операції зі споживачами, застосовував належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. А гральні автомати неможливо використовувати в якості реєстраторів розрахункових операцій з причин, не залежних від волі підприємства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2010 року, у позові відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, позивач оскаржив їх у касаційному порядку та зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3400 грн. згідно з рішенням від 09.10.2008 року № 0004322330/0 став висновок, викладений в Акті перевірки від 01.10.2008 року № 0070/26/57/23/24102644, про порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон № 265/95-ВР), що полягало у використанні десяти гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим роботи.

Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі статтею 12 Закону № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»та наказу Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581, якими до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал»субєкти господарювання зобовязані використовувати зазначену систему.

Таким чином, враховуючи, що судами було встановлено факт використання десяти не переведених у фіскальний режим роботи гральних автоматів після включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал», суди дійшли вірного висновку про правомірність застосування штрафних санкцій податковим органом.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу приватного підприємства «Солекс»відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Нечитайло О.М.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.