Ухвала суду № 10563312, 21.07.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2010 р.Справа № 22-а-8255/08 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Касєвич К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2008 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна-Паллада»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій, визнання не чинними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2008 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2008 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна-Паллада»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій щодо проведення виїзної планової перевірки та оформлення результатів перевірки, визнання нечинними та скасування податкових-повідомлень рішень, якою суд задовольнив позов.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення, для справи, які суд вважає встановленими, та просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «Афіна-Паллада».

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено встановлений законом порядок проведення планової виїзної перевірки, зокрема, за десять днів не надіслано позивачу повідомлення про дату початку та закінчення перевірки та інші; направлення ДПІ було вручено ОСОБА_1 трудові відношення, якої, з позивачем не підтверджені документами, що свідчить про протиправність дій відповідача при проведенні перевірки.

Також судом першої інстанції встановлено, що надання транспортно-експедиторських послуг ПП «Анте», безумовно, пов’язане з господарською діяльністю позивача, тому витрати, пов’язані з виконанням умов цього договору, правомірно віднесені позивачем до валових витрат; факт виконання умов договору підтверджується відповідними актами приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг), та рахунками-фактурами; акти за своїм змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Послуги, що отримані позивачем за договором від 11.07.2005 року ТЕО-1 напряму пов’язані з господарською діяльністю позивача, а тому позивачем правомірно віднесені до валових витрат витрати, які він поніс у зв’язку з отриманням цих послуг.

Позивачем правомірно віднесені до податкового кредиту суми ПДВ сплачені ним під час отримання послуг, що підтверджується податковими накладними.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційним судом встановлено, що позивач здійснює оптову торгівлю фруктами та овочами, які придбаває у нерезидентів, що підтверджується наданими представником позивача копіями контрактів від 15 січня 2006 року № 15/05, від 15 березня 2006 року № 15/06, укладеними між Компанією TEX LLC»(США - продавець) та ТОВ «Афіна-Паллада»(Україна - покупець).

11 липня 2005 року між ТОВ «Афіна-Паллада» (Замовник) та приватним підприємством «Анте»(Експедитор) був укладений договір №ТЕО-1 про транспортно-експедиторське обслуговування та відповідні додаткові угоди до нього, за умовами якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов’язання по здійсненню внутрішньо-портового транспортно-експедиторського обслуговування імпортних вантажів Замовника (т.1 а.с. 71,72) .

09.10.2007 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі направлення була проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Афіна-Паллада»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2007 р.р.

Відповідачем за десять днів до проведення перевірки не надіслано позивачу повідомлення про дату початку та закінчення перевірки.

За результатами перевірки 09.10.2007 року складений акт № 9008/23-10/33140183 (т.2 а.с.227-249).

В акті зазначені такі порушення законодавства позивачем:

- п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження оподатковуваного прибутку підприємства на 366760 грн. (позивачем до складу валових витрат звітних періодів, за які проводилась перевірка, було включено вартість транспортно-експедиційних послуг на суму 366760 грн., отриманих від ПП «Анте»за договором, який не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»(не зазначено вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення) та не надано належних товарно-транспортних документів на підтвердження факту перевезення вантажів);

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 , п.п.7.7.1., п.п.7.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 18171 грн., та до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 191327 грн., тобто позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість були віднесені суми ПДВ, що були сплачені ним при придбанні послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, отриманих від ПП «Анте».

05.11.2007 року ДПІ направило позивачу два податкових повідомлення-рішення №0019322310/0 про сплату 91690 грн. податку на прибуток та 45845 грн. штрафу і №0019332310/0 про сплату 191327грн. ПДВ та 95664 грн. штрафу.

ТОВ «Афіна-Паллада»оскаржило ці рішення в апеляційному порядку до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та до ДПА в Одеській області. Скарги підприємства розглядались податковими органами неодноразово та залишались без задоволення, а рішення - без змін.

З метою доведення граничних строків сплати податкових зобов’язань ДПІ у Приморському районі м. Одеси 08.04.2008 року направила два податкових повідомлення-рішення №0019322310/2 про сплату 91690 грн. податку на прибуток та 45845 грн. штрафу і №0003962310/2 про сплату 190112 грн. ПДВ та 95056 грн. штрафу (т.2. а.с. 209, 210).

          Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 –що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Наведені норми закону виключають можливість включення до валових витрат будь-яких витрат тільки у разі повної відсутності розрахункових, платіжних та інших документів на підтвердження отримання послуг.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що представлені позивачем первинні бухгалтерські документи, копії яких долучено до справи є належними доказами отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.п.7.7.1., п.п.7.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правомірності віднесення позивачем сум податків до валових витрат та податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а постанова суду –без змін.

Керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя                                                             Домусчі С.Д.

суддя                                                             Димерлій О.О.

                     суддя                                                             Єщенко О.В.