Ухвала суду № 10540505, 17.06.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 р.Справа № 2-а-10652/09/1570 Категорія:2.11.5Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Алєксєєва В.О.

суддів Ступакової І.Г.

Милосердного М.М.

при секретарі Новицькій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційної фірми «Хвиля»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом Виробничо-комерційної фірми «Хвиля»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні Виробничо-комерційна фірма «Хвиля»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі ВКФ «Хвиля»у вигляді ТОВ) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та просила визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 24 лютого 2009 року №0000381503/0 та від 24 лютого 2009 року №0000391503/0 щодо розрахунків земельного податку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку проводиться на підставі положень ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та можуть бути застосовані лише за наявності фактів несвоєчасної сплати або податкової заборгованості. А згідно даних карки платника податків, у позивача такі факти відсутні.

Представник відповідача позов не визнав, в задоволенні просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року в задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційна фірма «Хвиля»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено.

В апеляційній скарзі ВКФ «Хвиля»у вигляді ТОВ ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ВКФ «Хвиля»у вигляді ТОВ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що виробничо-комерційна фірма «Хвиля»у вигляді ТОВ зареєстрована 12 липня 1999 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №261034) та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси як платник земельного податку.

Позивач є власником земельної ділянки площею 7017 кв.м. за використання якої відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ повинен сплачувати земельний податок за ставками, встановленими ст. 7 зазначеного Закону.

31 січня 2008 року позивач подав податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік, яким самостійно визначив суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 137042,01 грн. на рік, або 11420,17 грн. на місяць.

23 травня 2008 року позивач надав уточнений податковий розрахунок земельного податку, відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку склала 36897,45 грн.

Крім того, виробничо-комерційною фірмою «Хвиля»у вигляді ТОВ 23 травня 2008 року подано уточнений податковий розрахунок земельного податку відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку склала 14898,48 грн. на рік 241,54 грн. або 1241,54 грн. на місяць.

Разом з цим, за період з 01 січня 2008 року по 26 травня 2008 року позивачем не в повному обсязі та не в строк сплачувались самостійно визначені податкові зобов'язання. Цей факт позивачем не заперечувався та підтверджується обліковою карткою платника податків.

12 лютого 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Київському районі м Одеси складений акт №445/15-03/13878224/29 про результати невиїзної документальної перевірки, якою виявлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю», в зв'язку з чим позивачу направлено податкові повідомлення - рішення №0000381503/0 та №0000291503/0 від 24 лютого 2009 року на суму штрафних санкцій 1916,16 грн. та 288,33 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що невиїзна документальна перевірка, якою було виявлено порушення ЗУ «Про податок на землю», працівниками ДПІ у Київському районі була проведена відповідно до вимог чинного законодавства, а винесене повідомлення-рішення цілком правомірне.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає ці висновки правильними та такими що відповідають вимогам КАС України з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцем знаходження земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із положенням п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення

зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового

зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах 10%, 20%, 50%.

На підставі вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, щодо обґрунтованості рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси, тому що позивачем в строк не було виконано положення Закону України «Про плату за землю», а тому повідомлення-рішення від 24 лютого 2009 року скасуванню не підлягає.

Судова колегія також не приймає посилання апелянта на судове рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а-8659/08/1570, тому що виробничо-комерційній фірмі «Хвиля»у вигляді ТОВ відмовлено в тому числі і в зобов'язанні Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси не нараховувати штрафні санкції за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Таким чином постанова судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; п.1 ч.4 ст. 200; ч.2 ст. 205; ст.ст. 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми «Хвиля»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: