Постанова № 10563237, 22.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5829/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець Е.С. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бистрик Г.М. та Бєлової Л.В.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року у справі за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьбуденерго»про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на порушення відповідачем приписів Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьбуденерго»заборгованість у розмірі 10740 грн. 73 коп., яка виникла згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.06.2009р. № 82/1180.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції посилався на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 19.03.2009р. № 51/18/99-09, в якому зазначено, що незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, установлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати вказану постанову.

Апелянт вважає, що лист Міністерства праці та соціальної політики України від 19.03.2009р. № 51/18/99-09, на якій посилається суд першої інстанції не є нормативно-правовим актом, має лише розяснювальний та рекомендаційний характер, отже у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норми спеціального Закону, яким є Закон України ««Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 21 квітня 2009р. подав до Соснівської виконавчої дирекції звіт Ф4-ФСС ТВП за 1 квартал 2009р., в якому відображено відсутність фонду оплати праці, з якої справляються страхові внески, а також нарахування страхових внесків. В той же час зазначені витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 4958грн. 56коп.

У зв'язку з цим Соснівською виконавчою дирекцією було проведено перевірку на предмет правомірності витрат, здійснених відповідачем у 4 кварталі 2008р. та 1 кварталі 2009р., по результатах якої складено акт №279 від 09.06.2009р. Перевіркою встановлено, що відповідачем безпідставно проведено витрати коштів Фонду на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 7160 грн. 73коп., які були не прийнято до заліку в рахунок страхових внесків згідно п. 8.7. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою Правління Фонду 26.06.2001р. №16.

На підставі акту перевірки № 279 від 09.06.2009р. виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду відносно TOB „Уманьбуденерго" винесене рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій №82/1180 від 22.06.2009р., згідно якого із відповідача підлягають стягненню неприйняті до зарахування витрати у розмірі 7160грн.73коп. та штраф за порушення порядку витрачання коштів Фонду в розмірі 3580грн. (50% від суми, не прийнятої до зарахування) на загальну суму 10740 грн. 73коп.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій №82/1180 від 22.06.2009р. з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 за період з 25.11.2008р. по 25.12.2008р. на підставі листка непрацездатності №273074 в розмірі 776,52грн. А також ОСОБА_3, що працює за сумісництвом, за період з 28.11.2008р. по 25.01.2009р. (листок непрацездатності №273092), з 26.01.2009р. по 04.03.2009р. (л/н №267083), з 05.03.2009р. по 13.03.2009р.(л/н №349983), з 14.03.2009р.по 23.03.2009р. (л/н №589078), з 24.03.2009р. по 31.03.2009р. (л/ №266124) виплачено допомогу в розмірі 6384,21грн. Тобто відповідачем виплачувалась допомога по тимчасовій непрацездатності 2 особам в період з 25.11.2008р. по 31.03.2009р.

Під час перевірки було встановлено, що підприємством в цей період господарська діяльність не проводилась.

Вказаний факт підтверджується звітами відповідача до Пенсійного Фонду України, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.12.2008р. по 31.03.2009р.; наказами про надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати та розрахунково-платіжними відомостями за період з грудня 2008р. по квітень 2009р., оскільки жодному працівнику не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата в період з грудня 2008р. по березень 2009р.; відсутністю табелів обліку робочого часу, які застосовуються для розрахунку заробітної плати.

Відповідно до ч.І ст.35 Закону №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання тимчасової непрацездатності. Оскільки в період з грудня 2008р. по березень 2009р. ніхто на підприємстві не працював і заробітна плата за цей період не нараховувалась, то відповідно і компенсація у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності також не нараховується.

Крім того, відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»від 26.09.2001р. №1266 (далі - Постнова №1266), розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується шляхом множення суми денної виплати на кількість днів які підлягають оплаті. Кількість робочих днів визначається згідно з графіками роботи підприємства або його структурного підрозділу.

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 19.03.2009р. № 51/18/99-09, з тих підстав, що даний лист не є нормативно-правовим актом, має лише розяснювальний та рекомендаційний характер, отже у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норми спеціального Закону, яким є Закон України ««Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а також норми прийнятого на підставі зазначеного Закону підзаконного нормативно-правового акту - Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»від 26.09.2001р. №1266.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Черкаський окружний адміністративний суд порушив вищевказані норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьбуденерго»про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьбуденерго»10740 грн. 73 коп. на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, р/р № 2560447 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 354411, код ЄДРПОУ 21355026.

Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: