Ухвала суду № 105433965, 26.07.2022, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/1/22

Справа № 754/11746/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

26 липня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.

за участі: представника скаржника - ОСОБА_1

представника стягувача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на протиправні дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича,

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2019 року скаржник, через представника - адвоката Уманця С.Г. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою на протиправні дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича.

Обгрунтовуючи скаргу заявник зазначив, що 20.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59857296 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-439, виданого 28.01.2016 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 7233,09 доларів США (за курсом НБУ - 156499,59грн.) та судового збору у сумі 1565,00 грн. Про існування виконавчого провадження №59857296 боржник дізнався, коли 26.09.2019 його родичами у поштовій скринці було знайдено лист-повідомлення ДП «Сетам» про проведення торгів його житлом. З матеріалами даного виконавчого провадження приватний виконавець Кравець В.В. надав можливість ознайомитися представнику боржника адвокату Уманцю С.Г. лише 10.12.2019 року. Таким чином, про порушення своїх прав ОСОБА_3 дізнався саме 10.12.2019 року. В ході здійснення виконавчого провадження №59857296, приватний виконавець Кравець В.В. мав би направити боржнику постанови про: - відкриття виконавчого провадження; - стягнення витрат виконавчого провадження; - стягнення основної винагороди; - арешт майна боржника; - опис та арешт майна (коштів) боржника; - призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні; - інші процесуальні документи, в тому числі повідомлення про визначення вартості майна, заявку на реалізацію арештованого майна. Однак, жодна з постанов виконавчого провадження №59857296, а також інших документів виконавчого провадження на адресу боржника не надходили, що свідчить про не направлення приватним виконавцем Кравцем В.В. їх на адресу боржника, в зв`язку з чим приватним виконавцем порушено приписи ст.ст. 28 та 57 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, постанова про відкриття виконавчого провадження, в силу приписів ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», повинна бути направлена боржнику рекомендованим поштовим відправленням. У постанові про відкриття виконавчого провадження №59857296 приватним виконавцем не вірно зазначено РНОКПП боржника, а також адреса проживання боржника. Також скаржник зазначає, що: приватний виконавець Кравець В.В., всупереч вимогам законодавства, не повідомив боржника про результати визначення вартості чи оцінки майна, але передав квартиру АДРЕСА_1 , до ДП «Сетам» з метою її реалізації на торгах. Висновок про вартість майна є необ`єктивним і не міг бути використаний виконавцем для передачі майна на реалізацію, до того ж порушена черговість звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки приватним виконавцем було виявлено інше майно боржника; приватний виконавець Кравець В.В. не мав право без попереднього дозволу органів опіки і піклування здійснювати реалізацію квартири, оскільки в ній зареєстрований і мав право користування нею неповнолітній син боржника, про що виконавцю було відомо; передача приватним виконавцем Кравцем В.В. на реалізацію вказаної квартири до ДП «Сетам» відбулася з порушенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 11.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. відкрито виконавче провадження №60564206 з примусового виконання виконавчого напису №2-4245 виданого 27.01.2016 року Деснянським районним судом міста Києва про звернення стягнення па предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 02-038/682 від 27 липня 2007 року, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 для задоволення позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором №08-038/369 від 27.07.2007 року в сумі 525169.40 грн., про що винесено постанову. При винесені вказаної постанови приватним виконавцем Кравцем В.В. допущені наступні порушення: - виконавче провадження відкрито на підставі не існуючого документа, а саме виконавчого напису Деснянського районного суду міста Києва; - не вірно зазначено РНОКПП боржника, а також виконавцем не було направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження.

Посилаючись на викладені обставини справи, скаржник просить суд: Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. щодо не надсилання на адресу боржника: постанови про відкриття виконавчого провадження №59857296 від 20.08.2019 року; постанови від 20.08.2019 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №59857296; постанови від 20.08.2019 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні №59857296; постанови від 20.08.2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника увиконавчому провадженні №59857296; постанови від 22.08.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні №59857296; повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна у виконавчому провадженні№59857296. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. щодо: винесення постанови від 20.08.2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме квартири загальною площею 72,50 кв.м. за адресою; АДРЕСА_1 , винесеному у виконавчому провадженні №59857296; винесення постанови від 22.08.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні №59857296. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. щодо передачі арештованого нерухомого майна на реалізацію (торги) та скасувати заявку від 29.08.2019 №1249 на реалізацію арештованого нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. щодо винесення постанови від 11.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60564206 та бездіяльність приватного виконавця щодо не направлення вказаної постанови боржнику. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. витрати на правничу допомогу.

Скаржник, представник скаржника - адвокат Семенов А.Д. протягом розгляду скарги просили вимоги задовольнити.

Приватний виконавець Кравець В.В. в судове засідання по розгляду скарги неодноразово не з`являвся. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник стягувача - адвокат Пересунька С.С. залишив вирішення спору на розсуд суду, однак зазначив, що проведеними перевірками не було встановлено порушень в діях приватного виконавця.

05.08.2020 року надав приватний виконавець Кравець В.В. заперечення на дану скаргу, в якій просив суд відмовити скаржнику у задоволенні скарги в повному обсязі, частково надавши суду фотокопії окремих документів з матеріалів виконавчих проваджень, але при цьому не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема доказів, які підтверджують направлення на адресу боржника рекомендованої та іншої поштової кореспонденції.

При цьому у своєму запереченні приватний виконавець Кравець В.В. зазначив, що копії матеріалів виконавчого провадження будуть надані ним у судовому засіданні, хоча в судові засідання не з`являвся.

В зв`язку з цим 08.12.2020 року суд ухвалив забезпечити докази в даній справі шляхом витребування у приватного виконавця Кравця В.В. завірену належним чином копію матеріалів виконавчого провадження №59857296, відкритого на підставі виконавчого листа №2-439 та направив на адресу приватного виконавця Кравця В.В. Витяг з протоколу судового засідання від 08.12.2020 року для виконання.

Судом 16.05.2022 року та 20.07.2022 року повторно направлявся на адресу приватного виконавця Кравця В.В. Витяг з протоколу судового засідання від 08.12.2020 року для виконання.

Однак, витребувані судом копії матеріалів виконавчих проваджень приватний виконавець Кравець В.В. суду так і не надав.

Також у своєму запереченні приватний виконавець Кравець В.В. зазначив, що скаржником пропущено строк для оскарження, оскільки скарга боржника датована 17.02.2020.

У відповідності до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою й другою статті 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове асідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Враховуючи вимоги статті 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності приватного виконавця Кравця В.В. та третьої особи ПАТ «Альфа Банк», що не з`явились та які були повідомлені своєчасно та належним чином про розгляд скарги.

Суд, вислухавши пояснення представника скаржника, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скаржника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч.1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Як зазначено в ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом встановлено, що твердження приватного виконавця Краця В.В. у його запереченні від 05.08.2020 року, про те, що скаржником пропущено строк для оскарження, оскільки скарга боржника датована 17.02.2020, не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, про існування виконавчого провадження №59857296 боржник дізнався, коли 26.09.2019 року його родичами у поштовій скринці було знайдено лист-повідомлення ДП «Сетам» про проведення торгів його житлом.

27.09.2019 року представник боржника адвокат Семенов А.Д. направив електронною поштою на офіційну електронну адресу приватного виконавця Кравця В.В. лист, в якому просив виконавця перевірити законність призначення торгів та надати можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Також 27.09.2019 року до приватного виконавця Кравця В.В. в інтересах ОСОБА_3 звернувся з листом Голова правління ГО «Комітет по боротьбі з корупцією та захисту прав громадян» Распашнюк С.В., який просив виконавця перевірити законність призначення торгів ДП «Сетам» з продажу квартири ОСОБА_3 , яке є його єдиним житлом і де також проживає його неповнолітній син, а також надати можливість ОСОБА_3 ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Як вбачається з долученої виконавцем до його заперечення «Довідки від 16.01.2020 року за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Кравця В.В.» виконавче провадження №59857296 було вилучено у виконавця згідно протоколу обшуку від 24.09.2019 та в подальшому повернуто виконавцю 15.11.2020 року.

З матеріалами даного виконавчого провадження приватний виконавець Кравець В.В. надав можливість ознайомитися представнику боржника адвокату Уманцю С.Г. лише 10.12.2019 року.

Таким чином, про порушення своїх прав ОСОБА_3 дізнався саме 10.12.2019 року.

Дана скарга датована 19.12.2019 року і направлена до Деснянського районного суду м. Києва поштовим відправленням №0421216568392 також 19.12.2019 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті, який міститься в матеріалах даної справи.

В канцелярії Деснянського районного суду м. Києва скарга зареєстрована 21.12.2019 за №62505.

Відповідно до ч. 6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відтак, скаржником не було пропущено строк для подання скарги, дану скаргу скаржником подано до суду з урахуванням вимог ст.ст. 447, 449 ЦПК України.

Судом щодо виконавчого провадження №59857296 встановлено наступне.

Рішенням (заочне) Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2016 року у справі №754/11746/15-ц, вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 7233,09 доларів США (за курсом НБУ - 156499,59грн.) та судовий збір у сумі 1565 грн.

28 січня 2016 року Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-439 на виконання рішення (заочне) Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2016 року.

20 серпня 2019 року представником АТ «Укрсоцбанк» подано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Кравцю Вадиму Валентиновичу заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа № 2-439, виданого Деснянським районним судом міста Києва.

20 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кравцем Вадимом Валентиновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59857296 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-439, виданого 28.01.2016 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 7233,09 доларів США (за курсом НБУ - 156499,59грн.) та судовий збір у сумі 1565,00 грн.

У постанові про відкриття виконавчого провадження №59857296 від 20.08.2019 року приватним виконавцем не вірно зазначено РНОКПП боржника, а також адресу проживання боржника.

20 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. сформовано Інформаційну довідку №178132618 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як вбачається із вказаної інформаційної довідки №178132618, було виявлено наступне майно: нежитлова будівля загальною площею 171,50 кв.м, що розташована по АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_1 .

20 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. винесено постанову про зміну реєстраційних даних, а саме додано до адреси боржника «квартиру АДРЕСА_1 ».

20 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. винесено постанову про арешт всього майна боржника в межах суми звернення стягнення в розмірі 175 149,55 грн.

20 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. винесено постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця в сумі 15 649,96 грн.

20 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

22 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. сформовано вимогу до Деснянської районної у м Києві державної адміністрації щодо надання інформації про зареєстрованих осіб.

22 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В., для визначення вартості майна, залучено ТОВ «Оціночна компанія «ВВК» до участі у виконавчому провадженні в якості суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

22 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. отримано відповідь з Державної фіскальної служби України, відповідно до якої у боржника наявні рахунки в АТ "КредіАгріколь Банк".

29 серпня 2019 року до виконавця надійшов звіт про оцінку квартири АДРЕСА_1 .

29 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. сформовано супровідний лист про ознайомлення зі звітом про оцінку майна, однак, в матеріалах справи відсутні повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна.

29 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. сформована заявка на реалізацію арештованого нерухомою майна.

Відповіддю від 02.09.2019 року Київським бюро технічної інвентаризації надано технічну документацію на квартиру АДРЕСА_1 .

28 вересня 2019 року надійшла відповідь з Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації щодо зареєстрованих у квартирі боржника осіб.

30 вересня 2019 року відповідно до Протоколу №454077 проведення електронних торгів торги з реалізації арештованого майна (за стартовою ціною 623 123,56 грн.) не відбулися, в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

14 листопада 2019 року відповідно до Протоколу №444636 проведення електронних торгів, торги з реалізації арештованого майна (за стартовою ціною 498 498,85 грн.) також не відбулися, в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

18 листопада 2019 року до приватного виконавця Кравця В.В. надійшла заява представника стягувача від 15.11.2019 року про намір залишити нереалізоване майно за АТ «Укрсоцбанк».

18 листопада 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. затверджено акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

05 грудня 2019 року виконавцем сформовано Інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як вбачається з даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП), 12 травня 2021 року приватним виконавцем Кравцем В.В. винесено постанову у виконавчому провадженні №59857296 про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що виконавчий лист №2-439, виданий 28.01.2016 року повертається стягувачу АТ «Укрсоцбанк» і може бути повторно пред`явлений до 12.05.2024 року.

Судом щодо виконавчого провадження №60564206 встановлено наступне.

Рішенням (заочне) Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2015 року у справі №754/9756/15-ц, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки №02-038/682 від 27 липня 2007 року, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за кредитним договором №08-038/369 від 27.07.2007 року в сумі 525169,40 гривень. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 3654 гривень.

27 січня 2016 року Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-4245 на виконання рішення (заочне) Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2015 року.

11 листопада 2019 року представником АТ "Укрсоцбанк" подано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Кравцю Вадиму Валентиновичу заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа №2-4245, виданого 27.01.2016 року Деснянським районним судом м. Києва.

11 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кравцем В.В. відкрито виконавче провадження №60564206 з примусового виконання виконавчого напису №2-4245, виданого 27.01.2016 року Деснянським районним судом міста Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 02-038/682 від 27 липня 2007 року, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 для задоволення позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором №08-038/369 від 27.07.2007 року в сумі 525169.40 грн., про що винесено постанову.

11 листопада 2019 року виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №59857296 та №60564206 у зведене виконавче провадження № 60564399.

Докази про направлення копій постанов про відкриття виконавчого провадження на адресу ОСОБА_3 , в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП), 12 травня 2021 року приватним виконавцем Кравцем В.В. винесено постанову у виконавчому провадженні №60564206 про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що виконавчий напис №2-4245, виданий 27.01.2016 року повертається стягувачу АТ «Укрсоцбанк» і може бути повторно пред`явлений до 12.05.2024 року.

Судом також встановлено, що 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 р., затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року.

Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 р. було вирішено затвердити передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., постанови Правління НБУ №189 від 27.06.2008 р. «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами.

Згідно п. 1 передавального акту від 15.10.2019 р., внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме: з 15.10.2019 року.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Укрсоцбанк» було припинено 03.12.2019 року, номер запису: 1 068 112 0104 002827.

Також судом встановлено, що 27 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського округу Юдіним М.А.: видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за №99, згідно з яким посвідчено, що АТ «Альфа-Банк» належить на праві власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 72,5 кв.м., вартістю 498498,85 грн., яка належала ОСОБА_3 , але залишена за АТ «Укрсоцбанк», оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися; видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 197833989, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за АТ «Альфа-Банк».

При цьому АТ «Альфа-Банк» стороною виконавчого провадження не являється, ухвали суду про заміну стягувача з АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» у даних виконавчих провадженнях відсутні, оскільки ні виконавець, ні стягувач з заявами про заміну стягувача до суду не звертались.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо не надсилання на адресу боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №59857296: - постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 року; - постанови від 20.08.2019 року про арешт майна боржника; - постанови від 20.08.2019 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних; - постанови від 20.08.2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника; - постанови від 22.08.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності; - повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна у виконавчому провадженні №59857296, суд вбачає підстави для задоволення таких вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, Закон України «Про виконавче провадження», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Відповідно до ст. 26 Закону Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Тому боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Разом із цим факт порушення виконавцем порядку надсилання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте ненаправлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця.

Такі правові висновки, зазначені у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц (провадження № 61-7463св19).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц (провадження № 61-25124св18) виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й пересвідчитись в отриманні боржником цього документа.

Підтвердження направлення приватним виконавцем Кравцем В.В. постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 р. №59857296 або її вручення боржнику засобами поштового зв`язку матеріали матеріали справи не містять, а копії матеріалів виконавчого виконавчого провадження виконавець на вимогу суду не надав.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які адресовані АТ «Укрсоцбанк», Деснянській районній у місті Києві державній адміністрації та Київському бюро технічної інвентаризації, однак немає доказу про направлення копій постанов та інших документів виконавчого провадження на адресу боржника.

Як вбачається із супровідного листа № 1107 від 20.08.2019 до постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 р. №59857296; супровідного листа №1109 від20.08.2019 р. до постанови про арешт коштів від 20.08.2019 р. №59857296; супровідного листа №1111 від 20.08.2019 р. до постанови про зміну реєстраційних даних від 20.08.2019 р. №59857296, то всі вони адресовані ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_1 .

З долучених приватним виконавцем Кравцем В.В. до його заперечення «копій списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих» вбачається, що вони адресовані ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_8 .

Очевидно, шо навіть у разі направлення приватним виконавцем даних постанов боржнику він би їх не отримав, оскільки в них не вказана точна адреса боржника.

Ненадсилання приватним виконавцем Кравцем В.В. постанови від 22.08.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності та повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна у виконавчому провадженні №59857296 позбавило боржника можливості скористатись правом своєчасного оскарження результату оцінки майна та призначення самого суб`єкта оціночної діяльності.

Відтак, приватним виконавцем порушено вимоги статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», за якою документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та Боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

До висновків, зазначених у «Довідці від 16.01.2020 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Кравця В.В.», в якій зазначено, що порушень у виконавця не виявлено та на яку як на доказ посилається виконавець, суд ставиться критично, оскільки всі висновки в ній зроблені лише на підставі пояснень самого приватного виконавця Кравця В.В.

Щодо вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця Кравця В.В. щодо винесення: - постанови про опис та арешт майна боржника від 20.08.2019 року; - постанови від 22.08.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні №59857296; - про визнання протиправними дій приватного виконавця Кравця В.В. щодо передачі арештованого нерухомого майна на реалізацію (торги) та скасування заявки від 29.08.2019 року №1249 на реалізацію арештованого нерухомого майна суд вбачає підстави для задоволення цих вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

За приписами частини п`ятої цієї статті про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, зокрема: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Як вже встановлено судом, 22 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В., для визначення вартості майна, залучено ТОВ «Оціночна компанія «ВВК» до участі у виконавчому провадженні №59857296 як суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з ч. 5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" за недостовірну чи не об`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ «Інструкції з примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристику майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

У постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.

У своєму запереченні приватний виконавець Кравець В.В. стверджує, що експерт був попереджений виконавцем про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту, а також, що із вказаною постановою експерт під підпис ознайомився 22.08.2019, однак виконавець не надав жодних доказів на підтвердження цього.

Судом встановлено, що дана постанова складена з порушенням вимог ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 8 розділу ІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, оскільки у постанові відсутня дата та підпис уповноваженої особи суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо попередження про відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.

Також, як вже встановлено судом, 29 серпня 2019 року виконавцю від ТОВ «Оціночна компанія «ВВК» надійшов звіт про оцінку квартири АДРЕСА_1 .

29 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. сформовано супровідний лист про ознайомлення зі звітом про оцінку майна, однак, в матеріалах справи відсутні повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна.

29.08.2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. сформована заявка на реалізацію арештованого нерухомою майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

При визначені оціночної вартості квартири АДРЕСА_1 . ТОВ "Оціночна компанія ВВК" оцінка проведена із застосуванням порівняльного методу підходу у відповідності до вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 28 жовтня 2004 року № 1442, «Методики оцінки Майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891.

Відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майни і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, Національний стандарт №1 (далі - Стандарт) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки.

Дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість.

Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Використання ринкової вартості як бази оцінки під час укладання договору на проведення оцінки майна можливе за умови відповідності угоди, у зв`язку з якою проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості. При цьому умови такої угоди не повинні передбачати будь-які додаткові обмеження або вимоги, що впливають на майбутню економічну вигоду від використання покупцем об`єкта оцінки.

Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об`єкта оцінки.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.

Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єктів оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні грунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Витрати на відтворення (заміщення) повинні визначатися на дату оцінки з урахуванням ринкових цін.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції і зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

Для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: - умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;- продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; - умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, теж можуть бути враховані.

Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Згідно Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» витратний підхід доцільно застосовувати для проведення оцінки нерухомого майна, ринок купівлі-продажу або оренди якого є обмеженим, спеціалізованого нерухомого майна, у тому числі нерухомих пам`яток культурної спадщини, споруд, передавальних пристроїв тощо. Для визначення ринкової вартості інших об`єктів оцінки витратний підхід застосовується у разі, коли їх заміщення або відтворення фізично можливе та (або) економічно доцільне.

Під час застосування витратного підходу інформація, що використовується для проведення оціночних процедур, повинна відповідати ринковим даним про витрати на створення цього нерухомого майна або подібного нерухомого майна в сучасних умовах з урахуванням доходу підрядника.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки датою оцінки є 22 серпня 2019 року.

Відповіднодо пункту 1.5 розділу І Звіту про оцінку методологія та процес оцінки складався, зокрема з етапу збору даних про об`єкт порівняння відповідно до застосованих методичних підходів на ринку подібної нерухомості.

Відповідно до розділу 3 Звіту про оцінку «Огляд ринку нерухомості м. Київ» динаміка середньої ціни пропозиції квартир на вторинному ринку житла Києва застосовувався з лютого 2018 року по лютий 2019 року ( тобто за півроку до проведення дати оцінки майна).

Динаміка вартості 1 кв.м, «дешевого» і «дорогого» житла на вторинному ринку житлової нерухомості м. Києва застосувався з лютого 2018 року по лютий 2019 року (тобто за півроку до проведення дати оцінки майна). Середні ціни виставлених на продаж квартир та розташуванням і кількістю кімнат, а також середні ціни на продаж квартир на вторинному ринку житлової нерухомості Києва використані за лютий 2019 року.

Згідно довідки з офіційного сайту Фонду державного майна України про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 06.10.2021, що міститься в матеріалах даної справи, оціночна вартість об`єкта оцінки вищевказаної квартири становить 1 659 364,39 грн.

Вартість майна, визначена оцінювачем, є істотно заниженою, що підтверджується звітом про оцінку. У звіті оцінювачем зазначені середні ціни виставлених на продаж квартир за розташуванням і кількістю кімнат, лютий 2019 р. Середня ціна двокімнатної квартири на лівому березі Дніпра м. Києва становить 1740827 грн., що еквівалентно 64169 дол. США. Вартість квадратного метра становить 27375 грн., що еквівалентно 1014 дол. США.

Отже, висновок про вартість майна є необ`єктивним і не міг бути використаний для передачі майна на реалізацію.

Згідно з ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Відповідно до пункту 20 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, у разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна. При цьому під письмовим повідомленням необхідно розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеними особам у письмовому вигляді, а отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356 цс18), а також у Постановах Верховного суду України від 17.12.2014 року № 143 цс 14, від 02.09.2015 за № 6-813 цс 15, від 18.11.2015 року №6-188 цс 15, від 22.02.2017 року 6-2677 цс 16.

Всупереч вимогам законодавства України, приватний виконавець Кравець В.В, не повідомив боржника про результати визначення вартості чи оцінки майна, але передав квартиру АДРЕСА_1 , до ДП «Сетам», з метою її реалізації на електронних торгах.

Згідно з п. 2 розділу ІІ «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за № 2831/5 заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: - повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; - номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; - повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; - форма реалізації арештованого майна (електронний аукціон чи аукціон за фіксованою ціною); - відомості про наявність/відсутність згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту; - вид майна (зазначаєтьсявідповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); - найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; - відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); - місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); - відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); - відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); - вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; - реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; - адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; - фото- та/або відеоматеріали; - кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Судом встановлено, що заявка на реалізацію арештованого нерухомого майна сформована з порушенням вимог пункту другого розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за № 2831/5, а саме: в заявці не зазначено номер посвідчення приватного виконавця, невірно зазначено вид майна, у відомостях про зберігача майна не зазначено фактичну та юридичні адреси, телефон, електронну адресу.

Щодо порушення черговості звернення стягнення на нерухоме майно, про яке наголошує скаржник, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Як вже встановлено судом, 20.08.20І9 року приватним виконавцем сформовано Інформаційну довідку №178132618 з Державного реєстру. Відповідно до вказаної інформаційноїдовідки, крім квартири АДРЕСА_1 , виконавцем було виявлено інше нерухоме майно боржника, а саме нежитлова будівля загальною площею 171,50 кв.м., що розташована по АДРЕСА_5 .

До того ж, як вже також встановлено судом, 22 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. отримано відповідь з Державної фіскальної служби України, відповідно до якої у боржника були наявні рахунки в АТ "Креді Агріколь Банк".

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виставлення та надсилання платіжних вимог на примусове списання коштів всупереч вимогам ч. 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження».

Також приватним виконавцем Кравцем В.В. з невідомих причин не було накладено арешт та не звернуто стягнення на нежитлову будівлю загальною площею 171,50 кв.м., що розташована по АДРЕСА_5 , що мало бути здійснено в першу чергу (ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

Крім того, судом встановлено, що 22 серпня 2019 року приватним виконавцем Кравцем В.В. сформовано вимогу до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації щодо зареєстрованих осіб, на яку 28 вересня 2019 року надійшла відповідь з Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації щодо зареєстрованих у квартирі боржника осіб, з якої вбачається про реєстрацію за даною адресою неповнолітнього сина боржника ОСОБА_4 . Також, листом від 09.06.2021 №1021/0238-3571 Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація на адвокатський запит представника скаржника - адвоката Семенова А.Д. надала відповідь, що за результатами перегляду архівних справ встановлено, що протягом 2019-2020 років питання щодо надання дозволу на вчинення правочину щодо відчуження нерухомого майна, право користування яким мав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Альфа-банк» на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини не розглядалося, дозвіл на вчинення правочину не надавався, звернень з даного питання не надходило.

Таким чином, приватний виконавець Кравець В.В. передав квартиру АДРЕСА_1 , до Державного підприємства «Сетам», з метою її реалізації на електронних торгах з порушенням вимог Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».

Так, статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» визначено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відтак, приватний виконавець не мав право без попереднього дозволу органів опіки і піклування здійснювати реалізацію квартири АДРЕСА_1 .

Заявка №1249 на реалізацію арештованого нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 подана приватним виконавцем Кравцем до ДП «Сетам» 29.08.2019 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження №60564206 щодо боржника ОСОБА_3 винесена приватним виконавцем Кравцем В.В. 11.11.2019 року.

Таким чином, судом встановлено факт того, що передача на реалізацію арештованого нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 відбулася саме в рамках виконавчого провадження №59857296 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-439, виданого 28.01.2016 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 7233,09 доларів США (за курсом НБУ - 156499,59грн.) та судового збору у сумі 1565,00 грн.

Передача на реалізацію вказаної квартири на ДП «Сетам» відбулася з порушенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до пункту 1 статті 1 вищевказаного Закону в редакції від 16.07.2015 року, яка була чинною на момент вчинення правочину, протягом дії цього закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Приватний виконавець на момент складання заявки про передачу арештованого майна мав достатньо інформації для перевірки відповідності арештованого майна вимогам вказаного Закону.

Передача майна для проведення електронних торгів є фактичним відчуженням квартири без згоди власника нерухомого майна, оскільки внаслідок таких дій приватного виконавця боржник втратив право володіти, розпоряджатися, користуватися квартирою, а в подальшому це призвело до передачі арештованого майна у власність ПАТ «Альфа Банк», яке взагалі не являлось стороною у виконавчих провадженнях, оскільки не було ухвали суду про заміну стягувача у даних виконавчих провадженнях.

Така правова позиції вказана у Постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №465/1310/17.

Таким чином, приватним виконавцем Кравцем В.В. порушена пряма заборона, яка міститься в Законі України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки: - вказана квартира є предметом іпотеки; - квартира виступає як забезпечення кредиту, наданого в іноземній валюті; - вказана квартира є єдиним житлом Позичальника - інваліда першої групи-колясочника, та зареєстрованим місцем його постійного проживання; - загальна площа квартири не перевищує 140 кв.м.

Вказані обставини є очевидними та мали бути підтвердженими наданим Заявником документами. За недостатності наданих документів приватний виконавець зобов`язаний був використати надані законом повноваження для отримання необхідної для прийняття законного рішення інформації.

Отже, приватний виконавець мав застосувати вказану норму законодавства та не передавати арештоване майно на електронні торги, а тим більше не передавати майно ПАТ «Альфа Банк», яке не визнавалось стягувачем у виконавчому провадженні, оскільки вказаною нормою заборонено будь-яке звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених нормами ст. 37 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Оскільки вказаним Законом заборонено будь - яке звернення стягнення на предмет іпотеки, а реєстрація набуття права власності за іпотекодержателем є одним із видів звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених ст.37 Закону України «Про іпотеку», передача арештованого майна стягувачу АТ «Укрсоцбанк» вже після затвердження передавального акту (тобто після 15.10.2019 р.), а потім наступна реєстрація переходу права власності до АТ «Альфа-банк» на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , є протиправною.

Стосовно вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця Кравця В.В. щодо винесення постанови від 11.11.2019 року про відкриття виконавчого провадження №60564206 та бездіяльність приватного виконавця щодо не направлення вказаної постанови боржнику суд вбачає підстави для часткового задоволення цих вимог виходячи з такого.

Обгрунтовуючи свої вимоги про визнання протиправними дій приватного виконавця щодо винесення постанови від 11.11.2019 р. про відкриття виконавчого провадження №60564206 скаржник зазначає, що при винесенні вказаної постанови приватним виконавцем Кравцем В.В. допущені наступні порушення: - виконавче провадження відкрито на підставі не існуючого документа, (як зазначено в постанові «виконавчого напису» Деснянського районного суду міста Києва), який підлягав поверненню стягувачу; - не вірно зазначено РНОКПП боржника.

Як вже встановлено судом 27 січня 2016 року Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-4245 на виконання рішення (заочне) Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2015 року.

11 листопада 2019 року представником АТ "Укрсоцбанк" подано приватному виконавцю Кравцю В.В. заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа №2-4245, виданого 27.01.2016 року Деснянським районним судом м. Києва.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №60564206 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кравцем В.В. 11 листопада 2019 року було відкрито виконавче провадження №60564206 з примусового виконання виконавчого напису №2-4245, виданого 27.01.2016 року Деснянськимрайонним судом міста Києва.

Тобто, приватним виконавцем Кравцем В.В. у постанові неправильно вказана назва документу про примусове виконання рішення.

Згідно з правовим висновком, визначеним постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №629/2799/17 (провадження № 61-550св18), якщо документ про примусове виконання рішенням істить усі необхідні реквізити, передбачені законом для примусового виконання рішення, неправильно вказана назва такого документа не є підставою для повернення документів без прийняття.

Відтак, у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій приватного виконавця Кравця В.В. щодо винесення постанови від 11.11.2019 року про відкриття виконавчого провадження №60564206 слід відмовити.

Разом з тим, вимоги про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця Кравця В.В. щодо не направлення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження №60564206 боржнику підлягають задоволенню в огляду на наступне.

Докази про направлення копії постанови в матеріалах виконавчого провадження на адресу ОСОБА_3 і отримання її ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні.

Факт ненаправлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц (провадження № 61-7463св19).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц (провадження № 61-25124св18) виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й пересвідчитись в отриманні боржником цього документа, чого приватним виконавцем Кравцем В.В. здійснено не було.

Вирішуючи питання про стягнення з приватного виконавця Кравця В.В. витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунокдержави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

До матеріалів справи долучено: копія ордеру про надання правничої допомоги адвоката Уманця С.Г.; копія Договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Уманцем С.Г. та Пелахом А.В.; попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. Підтвердження скаржником понесених витрат на правову допомогу (оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги) адвокату Уманцю С.Г. у справі немає.

Також відсутні підтвердження понесених скаржником витрат на правову (правничу) допомогу (оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги) адвокату Семенову А.Д., який представляв інтереси скаржника у судових засіданнях по справі.

Відтак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи ступінь складності справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи недостатньо доказів в обґрунтування понесених скаржником витрат на професійну правничу допомогу, тому в цій частині вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись КонституцієюУкраїни, ст.ст. 1, 3, 20, 28, 50, 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 4, 10, 18, 447, 451 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 на протиправні дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо винесення постанови від 20.08.2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме квартири загальною площею 72,50 кв.м. за адресою; АДРЕСА_1 .

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо винесення постанови від 22.08.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні № 59857296.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо передачі арештованого нерухомого майна на реалізацію (торги) та скасувати заявку від 29.08.2019 року №1249 на реалізацію арештованого нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо ненадсилання на адресу боржника ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №59857296: постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 року, постанови про арешт майна боржника від 20.08.2019 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні від 20.08.2019 року, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржникавід 20.08.2019 року, постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженн івід 22.08.2019 року, повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна у виконавчому провадженні №59857296.

Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо не направлення постанови від 11.11.2019 року про відкриття виконавчого провадження №60564206 на адресу боржника ОСОБА_3 .

В іншій частині вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали виготовлено 27 липня 2022 року.

Суддя: