Ухвала суду № 10540230, 30.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2010 р.справа № 2а-2834/08/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Коршуна А.О.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю.

при секретарі судового засідання:Гулій О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 01.04.2009р. у справі №2а-2834/08/0470

(категорія статобліку 6.6.2.)

за позовом:Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

до:

про:1.Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Інтербуд»

2.ОСОБА_1

визнання недійсним запису про державну реєстрацію, первинних бухгалтерських документів, свідоцтва про реєстр рацію платника податку на додану вартість ВСТАНОВИЛА:

04.04.2008р. Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу (далі - Прокурор) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави у особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Південна МДПІ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Інтербуд»( далі ТОВ «СК Інтербуд»), ОСОБА_1, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, первинних бухгалтерських документів, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість /а.с. 1-2/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2834/08/0470 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 11/.

Посилаючись у позовній заяві на те, що ТОВ «СК Інтербуд»було зареєстровано 15.06.2006р., засновник підприємства ОСОБА_1 документи на реєстрацію підприємства не підписував, не мав наміру та бажання здійснювати підприємницьку діяльність, доходів від діяльності ТОВ «СК Інтербуд»не отримував, що свідчить про те, що реєстрація цього підприємства здійснена на підставну особу і відбулась з порушенням закону, що зараз не можливо усунути, просить визнати недійсними запис про державну реєстрацію ТОВ «СК Інтербуд»з моменту реєстрації на ОСОБА_1 16.06.2006р., визнати недійсними всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку з реквізитами ТОВ «СК Інтербуд»і підписом ОСОБА_2, визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «СК Інтербуд»№04898223 серії НБ №.ї

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2009р. у справі №2а-2834/08/0470 Прокурору Дзержинського району м. Кривого Рогу відмовлено у задоволенні позовних вимог заявлених в інтересах держави у особі Південної МДПІ до ТОВ «СК Інтербуд», ОСОБА_1, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, первинних бухгалтерських документів, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (суддя Турлакова Н.В.) /а.с. 45-47/.

Позивач Південна МДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 63-64/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 01.04.2009р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор, представники осіб, які беруть участь у розгляді даної справи у судове засідання не зявились. Прокурор, позивач та відповідач про день годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлялись судом / а.с. 82-86/. Позивач Південна МДПІ, надав суду заяву, у якій просить суд розглянути дану справу у відсутність її представника /а.с. 90-91/, відповідач ОСОБА_1 також надав суду заяву, у якій просить суд розглянути дану справу у його відсутність / а.с. 87-88/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність прокурора та представників осіб, які беруть участь у розгляді даної адміністративної справи.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляну даної адміністративної справи судом встановлено, що ТОВ «СК Інтербуд»зареєстровано 15.06.2006р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, код ЄДРПОУ 34340188, місцезнаходження підприємства м.Кривий Ріг, вул. Постишева, 42, засновником підприємства є ОСОБА_3, керівник підприємства ОСОБА_1, зазначені обставини підтверджуються ксерокопіями наданих суду довідок та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців / а.с.5-6/.

Крім цього відповідача - ТОВ «СК Інтербуд», як платника податків, 16.06.2006р. взято на облік у Південній МДПІ у м. Кривому Розі та 06.07.2006р. підприємству видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №04898223/ а.с. 7/.

Як вбачається з позовної заяви / а.с. 1-2/ висновок про те, що ТОВ «СК Інтербуд»зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, та висновок про те, що установчі документи відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства зроблено податковим органом на підставі того, що засновник підприємства ОСОБА_1, стосовно реєстрації підприємства відповідача надав наступні пояснення : «.. приблизно в травні-червні 2006р. він познайомився з ОСОБА_3, який був директором ТОВ «Стротехресурс», і він запропоновував мені стати директором нового підприємства, яке збирається відкривати ОСОБА_3, я погодився. Реєстрацією цього нового підприємства займався ОСОБА_3 я лише підписував необхідні для реєстрації документи та їздив з ОСОБА_3 до «ПриватБанку»де відкрив розрахунковий рахунок ТОВ «СК Інтербуд». Усі реєстраційні документи ТОВ «СК Інтербуд»знаходились у ОСОБА_3, також у нього була печатка підприємства. Протягом усього періоду коли я був директором ТОВ «СК Інтербуд»підприємство ніякої діяльності не здійснювало. Потім я написав заяву про звільнення з посади директора ТОВ «СК Інтербуд», ОСОБА_3 повідомив мене, що він її підписав. Я не мав ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності цього підприємства….»/ а.с. 10/.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищезазначені пояснення ОСОБА_1 не можуть бути визнані належними доказами, оскільки підпис ОСОБА_1 належним чином не посвідчено, та у поясненнях відсутня дата, яка б свідчила коли саме ОСОБА_1 надав такі пояснення.

Але під час розгляду даної адміністративної справи прокурором та позивачем, у порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду належних письмових доказів стосовно того, що засновником підприємства ТОВ «СК Інтербуд»відповідача у даній справі, є саме ОСОБА_1, а навпаки надані та досліджені судом у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що засновником підприємства-відповідача є ОСОБА_3 / а.с. 4-6/.

За таких обставин колегія суддів вважає, що прокурором та позивачем під час розгляду даної адміністративної справи не було доведено, що державна реєстрація підприємства відповідача - ТОВ «СК Інтербуд» , яка мала місце 15.06.2006, була здійснена на підставну особу, або відбулась з порушенням закону.

Частина 4 ст. 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Права органів державної податкової інспекції закріплені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема, п. 17 ч. 1 ст. 11 встановлює право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обовязок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Частина 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

·визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

·провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

·невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

·неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

·наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що чинним законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів юридичної особи (статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про включення до Єдиного державного реєстру, визнання недійсним реєстрації платника податку на додану вартість, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання недійсними всіх бухгалтерських документів та інших фінансово-господарських документів з моменту їх складення та реєстрації).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що заявлені позивачем у даній адміністративній справі позовні вимоги безпідставні, не ґрунтуються на законі, та заявлені позивачем з перевищенням власних повноважень, які надані йому чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, а тому постанову суду першої інстанції від 01.04.2009р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2009р. у справі №2а-2834/08/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено 14.07.2010р.

Головуючий суддя:А.О. Коршун

суддя:Н.А. Бишевська

суддя: І.Ю. Добродняк