Ухвала суду № 10540220, 30.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2010 р.справа № 2а-2498/08 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Коршуна А.О.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:Гулій О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-Ізраїльського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Енеко»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 19.12.2008 року у справі №2а-2498/08

(категорія статобліку 2.11.17)

за позовом:Українсько-Ізраїльського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Енеко»

до:

про:Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

визнання дій протиправними ВСТАНОВИЛА:

01.04.2008р. Українсько-Ізраїльське підприємство з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю «Енеко»( далі Українсько-ізраїльське підприємство з ІІ ТОВ «Енеко») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) про визнання дій протиправними / а.с. 1-3/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2498/08 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 62/.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про доповнення до адміністративного позову / а.с. 69-70,77-78/, на те, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. у якому було зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, які виникли на думку відповідача наслідок порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», але позивач не погоджується з висновками відповідача у акті перевірки, вважає такі висновки податкового органу помилковими та необґрунтованими, а дії відповідача, які полягають у складанні акту перевірки №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. протиправними, тому просить суд визнати протиправними дії відповідача, які виразились у складанні акту перевірки №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. «Про результати виїзної планової перевірки Українсько-ізраїльського підприємства з ІІ ТОВ «Енеко»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р.»з висновками про порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та стягнути з державного бюджету на користь позивача понесені ним судові витрати у тому числі витрати на правову допомогу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008р. у справі №2а-2498/08 Українсько-ізраїльському підприємству з ІІ ТОВ «Енеко»відмовлено у задоволеНні позовних вимог до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними. (суддя Головко О.В.) /а.с. 94-96/.

Позивач Українсько-ізраїльське підприємство з ІІ ТОВ «Енеко», не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу / а.с. 102-105/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції від 19.12.2008р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 119/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було обєктивно та повно зясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановлено рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 19.12.2008р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу Українсько-ізраїльського підприємства з ІІ ТОВ «Енеко» задовольнити, постанову суду першої інстанції від 19.12.2008р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, у судове засідання не зявився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 136-138/, надав суду клопотання у якому просить суд розглянути дану адміністративну справу у відсутність свого представника / а.с. 139/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у даній адміністративній справі у період з 15.02.2007р. по 07.03.2007р. на підставі направлення на перевірку №56, яке видано ДПІ у Краногвардійському районі м. Дніпропетровська 15.02.2007р., відповідно до плану графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання було проведено виїзну планову перевірку Українсько-ізраїльського підприємства з ІІ ТОВ «Енеко»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р., при цьому необхідно зазначити що позивач у справі був повідомлений про проведення такої перевірки повідомленням за №14/23-436 від 22.01.2007р., яке отримано уповноваженої особою позивача (головним бухгалтером Козак О.М.) 01.02.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. / а.с. 8-37/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки за результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення відємного значення обєкту оподаткування з 9 місяців 2006р. у розмірі 637296,8 грн.

Згідно до позовної заяви, доповнень до адміністративного позову / а.с. 1-3, 69-70,77-78/ позивачем у даній адміністративній справі оскаржують ся дії відповідача у даній справі, як субєкта владних повноважень, які полягають у складанні акту перевірки №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. з висновком про порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Правові засади діяльності, повноваження, порядок та форма прийняття рішень, органами державної податкової служби визначені нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так аналіз статті 2, та частини 1 ст. 11 вищезазначеного закону дає можливість зробити висновок про те, що саме до компетенції органів державної податкової служби, до яких відноситься відповідач у даній справі, віднесено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів) установлених законодавством субєктами господарювання різних форм власності та одним з серед інших способів здійснення такого контролю є проведення органами податкової служби планових виїзних перевірок субєктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

А відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р., зареєстрований Міністерством юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, за результатами проведених невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок субєктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складається акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме акт податкового органу, який складено за результатами проведених невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок субєктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у подальшому у разі встановлення у ході перевірки порушень вимог законодавства є підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке у разі незгоди з ним може бути оскаржено субєктом господарювання (платником податків) у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», або до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

При цьому під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обовязків характер для цих відносин.

Акт №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. , який складено відповідачем за результатами проведеної перевірки діяльності позивача питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і який оскаржується позивачем до суду в порядку адміністративного судочинства, є документом, який підтверджує факт проведення відповідної перевірки, яка здійснена відповідачем у справі в межах наданих податковому органу повноважень, і є носієм інформації про виявлені у ході перевірки порушення певних вимог законодавства субєктом господарювання, що свідчить про те, що акт перевірки, не є нормативно правовим актом, або актом індивідуальної дії , а може розглядатися лише як форма фіксації певних фактів (подій, обставин), оскільки сам по собі не породжує настання будь-яких правових наслідків для позивача у справі, а у судовому процесі акт перевірки №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. є письмовим доказом, який відноситься до засобів доказування (письмових доказів відповідно до ч.1 ст.79 КАС України) та досліджується судом у судовому засіданні під час розгляду адміністративної справи у сукупності з іншими належними письмовими доказами з метою встановлення наявності або відсутності обставин, які обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи.

Отже, оцінка оскаржуваного позивачем у даній справі акту перевірки №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. може здійснюватися судом виключно, як оцінка доказу відповідно до норм глави VI КАС України, що виключає можливість віднесення акту перевірки №23/23-426/14354581 від 16.03.2007р. до рішень, які підлягають окремому оскарженню в адміністративних судах відповідно до ч.1 ст.17 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів враховуючи вищенаведені обставини, та приймаючи до уваги вищенаведені норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, вважає, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні заявлених ним вимог до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, оскільки під час апеляційного перегляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не було встановлено, тому рішення суду першої інстанції від 19.12.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Українсько-Ізраїльського підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Енеко» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008р. у справі №2а-2498/08 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено 12.07.2010р.

Головуючий суддя А. О. Коршун

суддя Н.А. Бишевська

суддя І. Ю. Добродняк