Ухвала суду № 10540176, 09.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р.справа № 2а-14711/09/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Коршуна А.О.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю.

при секретарі судового засідання:          Гулій О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 16.12.2009р. у справі №2а-14711/09/0470

(категорія статобліку –2.11.11)

за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»

до:

про:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ВСТАНОВИЛА:

           10.11.2009р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина»(далі - ВАТ «Дніпрошина») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ( далі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. ( від 06.10.2009р.) та №0000388813 від 30.07.2009р. ( від 06.10.2009р.) / а.с. 3-12 том 1/.

          Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-14711/09/0470 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем за висновками акту перевірки №887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009р. за виявлені у ході перевірки порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, та порушення порядку декларування валютних цінностей було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р., яким до позивача за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20956 245,48 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000388813 від 30.07.2009р., яким до позивача за порушення порядку декларування валютних цінностей застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн., аналогічні рішення також були прийняті відповідачем 06.10.2009р. за результатами розгляду скарг позивача, але висновки податкового органу, зазначені у акті перевірки від 17.07.2009р. щодо порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами зроблено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки податковим органом не вірно визначено дату імпорту товарів, оскільки імпорт товарів за укладеними позивачем зовнішньоекономічними контрактами було здійснено у строки передбаченими цими контрактами, а щодо висновку податкового органу про порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей, то декларування валютних цінностей, які належать позивачу, але перебувають за кордоном України, здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства, і позивач вживав усі залежні від нього заходи щодо отримання спеціальної ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за контрактом та здійснив усі необхідні та залежні від нього заходи щодо недопущення знаходження валютних цінностей за межами України без відповідної ліцензії, тому висновки відповідача викладені у акті перевірки суперечать фактичним обставинам справи, та нормам чинного законодавства, а тому прийняті за результатами перевірки відповідачем рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. ( від 06.10.2009р.) та №0000388813 від 30.07.2009р. ( від 06.10.2009р.) є неправомірними, просить суд визнати нечинними рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування до ВАТ «Дніпрошина» штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. ( від 06.10.2009р.) та №0000388813 від 30.07.2009р. ( від 06.10.2009р.).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі №2а-14711/09/0470 позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20831741,57 грн., скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000388813 від 30.07.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (суддя Юхно І.В. ) /а.с. 113-120 том 3/.

Відповідач –СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, не погодившись з вищезазначеною постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу / а.с. 128-134 том 3/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення у справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції від 16.12.2009р. у даній справі в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним вимог у повному обсязі.

Позивач –ВАТ «Дніпрошина», у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 143-151 том 3/ на те, що судом першої інстанції у даній справі ухвалено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі №2а-14711/09/0470 в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 16.12.2009р. у даній справі в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях позивача на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 16.12.2009р. у даній справі, в частині задоволених позовних вимог, залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у даній адміністративній справі оскаржується постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі №2а-14711/09/0470 лише в частині задоволених позовних вимог ВАТ «Днірошина»в частині скасування рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування до ВАТ «Дніпрошина»штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. в розмірі 20831741,57 грн. та скасування рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування до ВАТ «Дніпрошина»штрафних (фінансових) санкцій №0000388813 від 30.07.2009р. в розмірі 340 грн.

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем –СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, у період з 28.05.2009р. по 10.07.2009р. було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Дніпрошина» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009р. / а.с. 44-110 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки, за результатами перевірки податковим органом, серед інших, зроблено висновок про те, що позивачем у справі при проведені розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності було допущено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортним контрактом та порушено законодавчо встановлені строки отримання товару за імпортними контрактами, які були укладено між позивачем у справі та підприємствами нерезидентами ( п. 3.6 акту перевірки №887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009р.) / а.с. 50-82 том 1/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки за виявлені у ході перевірки порушення рішенням відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. до позивача на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20956245,48 грн. / а.с. 129 том 1/ та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000388813 від 30.07.2009р. до позивача згідно п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн. / а.с. 130 том 1/.

Аналогічного змісту за тими ж самими номерами відповідачем у справі 06.10.2008р. були прийняті рішення про застосування до ВАТ «Дніпрошин»штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду скарг ВАТ «Дніпрошина», які були подані позивачем після отримання вищезазначених рішень відповідача у справі / а.с. 131-145 том 1/.

Судом під час розгляду даної адміністративної справи було встановлено, що до акту перевірки №887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009р. відповідачем було додано у якості додатку детальну інформацію про хід виконання імпортних контрактів, які були укладено між позивачем у справі та його контрагентами - підприємствами нерезидентами, станом на 31.03.2009р. (додаток №20 до акту перевірки) / а.с. 88-110 том 1/, у яких були зазначені: номер контракту та дату його укладенні, щодо проведення оплати по контракту - дата проведення оплати, номер платіжного документу, курси валюти, суми платежів в іноземній валюті, дати проведення платежів, також зазначено - граничний строк отримання товару, і щодо імпорту товару зазначено - тип вантажних митних декларацій, номери вантажних митних декларацій, дати, загальна вартість товару у гривнях, код валюти, курс валюти, загальна вартість товару в валюті, код товару, вид товару, вага товару, по кожному контракту з контрагентом позивача у справі, який є нерезидентом, крім цього по кожному імпортному контракту була зазначена інформація, щодо наявності за ним заборгованості станом на 31.03.2009р. (як дебіторської так і кредиторської) та наведено розрахунок пені за порушення законодавчо встановлених строків надходження імпортного товару за цими імпортними контрактами, які були укладено протягом перервіряємого періоду позивачем у справі з підприємствами нерезидентами.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, сторонами у справі не заперечувались факти укладення імпортних контрактів, які зазначені податковим органом в інформації про виконання ВАТ «Дніпрошина»імпортних операцій за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р. (додаток №20 до акту перевірки №887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009р.) / а.с. 88-110 том 1/, а також зазначених у цій інформації відомостей щодо дат укладення контрактів, дат виконання сторонами за контрактом своїх зобов’язань за контрактами ( а саме дат проведення оплати за товар, сум проведених оплат, дат , дат завершення оформлення вантажних митних декларацій), також не виникало суперечок між сторонами у справі щодо дат фактичного перетину імпортним товаром за цими контрактами митного кордону України та дат початку та закінчення здійснення митного оформлення цього товару, оскільки ці обставини підтверджуються належними письмовими доказами, які були надані позивачем у справі податковому органу під час проведення ним перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., та копіями цих документів, які були надані позивачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи і досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи / а.с. 146-250 том 1, а.с. 1-250 том 2, а.с. 1-63 том 3/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії інформації про виконання ВАТ «Дніпрошина»імпортних операцій          за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., додаток №20 до акту перевірки №887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009р. / а.с. 88-110 том 1/ за результатами перевірки у зв’язку з порушенням позивачем законодавчо встановлених строків отримання імпортних товарів по імпортним контрактам укладеним у період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р. нарахована пеня у розмірі 20831874,17 грн., і судом першої інстанції саме у цій сумі скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. / а.с. 113-120 том 3/, і відповідачем у справі саме у цій частині оскаржується постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі №2а-14711/09/0470 / а.с. 128-134 том 3/.

Під час розгляду даної справи апеляційним судом встановлено, що податковим органом висновок про порушенням позивачем законодавчо встановлених строків отримання товару або нездійснення поставки за імпортними контрактам укладеними у період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., що є порушенням ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зроблено у зв’язку з тим, що податковий орган датою оформлення товару у митному режимі імпорт вважає дату оформлення митної декларації на товар, оскільки на думку податкового органу до моменту оформлення вантажної митної декларації імпортний товар є таким, що не надійшов на територію України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суду першої інстанції від 16.12.2009р. у даній справі висновок про часткове задоволення заявлених позивачем у справі вимог в частині скасування рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування до ВАТ «Дніпрошина»штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20831741,57 грн. зроблено судом першої інстанції виходячи з того, що датою імпорту товару за імпортними контрактами позивача, які були укладені у період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., необхідно вважати дату надходження товару на митну територію України, оскільки саме ця дата є датою фактичного перетину товаром митного кордону України, а не дату завершення оформлення вантажної митної декларації на цей товар.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі з приводу визначення моменту перетину товаром за імпортним контрактом митного кордону України, що є необхідним для встановлення факти дотримання законодавчо встановлених строків отримання товару за імпортними контрактами, які були укладені позивачем у період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., та у разі встановлення порушення цих строків нарахування пені за порушення цих строків.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; а момент здійснення експорту (імпорту) це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

А відповідно до п. 23 ч. 1 цієї статті Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом, при переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація, а відповідно до п. 35 цієї статті пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Межі митної території України, відповідно до ст. 6 Митного кодексу України, є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон.

Частиною 2 ст. 43 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль товарів і транспортних засобів розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України у разі ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України.

Відповідно до ст. 92 Митного кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України

Отже аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливим зробити висновок про те, що перетин товаром митного кордону України є первиною умовою здійснення імпорту товару, бо перебування товару «Під митним контролем»неможливе без його фактичного ввезення в Україну, і митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину цим товаром митного кордону України, має інше правове навантаження, тому поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск товарів через митний кордон» (яким закінчується митне оформлення товарів і яка зазначається у вантажній митній декларації на товар і є датою закінчення оформлення вантажної митної декларації) не є тотожними, і момент фактичного перетину товаром митного кордону України не ставиться в залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, звернення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що вантажна митна декларація не є єдиним документом, яким виключно засвідчується факт переміщення товарів через митний кордон України та встановлюється дата такої події, оскільки підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товару супровідного документа на вантаж (товар), на якому проставляється відмітка «Під митним контролем»(імпорт) з датою, і саме наявність цього штампу з датою і засвідчує факт і дату перетину митного кордону України таким товаром і відповідно до ч. 1 ст. Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем –момент фізичного перетину товаром митного кордону України.

Оскільки з наданих суду позивачем у даній справі ксерокопій товаросупроводжувальних документів на товар, який імпортувався позивачем у справі на підставі імпортних контрактів, які були укладені ним протягом перевіряємого періоду, на яких наявні відмітки пунктів пропуску про взяття товару під митний контроль / а.с. 146-250 том 1, а.с. 1-250 том 2, а.с. 1-63 том 3/, вбачається, що товари за цими контрактами були поставлені контрагентами позивача (нерезидентами) на митну територію України без порушення граничних строків поставки товарів, які визначені ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини та норми чинного законодавства спростовують доводи відповідача викладені у апеляційній скарзі стосовно того, що саме з оформлення вантажної митної декларації пов’язано здійснення імпортної операції, і суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування до ВАТ «Дніпрошина»штрафних (фінансових) санкцій №0000378813 від 30.07.2009р. в розмірі 20831741,57 грн. прийнято за відсутності правових підстав для його прийняття і обґрунтовано скасував рішення відповідача у цій частині.

Щодо задоволення судом першої інстанції заявлених ВАТ «Дніпрошина»позовних вимог про скасування рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування до ВАТ «Дніпрошина»штрафних (фінансових) санкцій №0000388813 від 30.07.2009р. в частині накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2008р. , відповідно до декларації від 20.10.2008р., то колегія суддів вважає, що оскільки під час розгляду даної адміністративної справи факт порушення ВАТ «Дніпрошина»порядку декларування валютних цінностей та іншого майна що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2008р., який полягає у поданні недостовірної інформації або перекрученні даних, що відображаються у декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентом (позивачем) валютних цінностей та майна, які належать резиденту та знаходяться за межами України, не знайшов свого підтвердження, тому і суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування до ВАТ «Дніпрошина»штрафних (фінансових) санкцій №0000388813 від 30.07.2009р. в розмірі 340 грн. прийнято за відсутності правових підстав для його прийняття і обґрунтовано скасував рішення відповідача у цій частині.

Враховуючи вищезазначені обставини, та приймаючи до уваги вищенаведені норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, що виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду першої інстанції від 16.12.2009р. у даній адміністративній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції під час апеляційного розгляду справи судом не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 16.12.2009р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі №2а-14711/09/0470 –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено –05.07.2010р.

Головуючий суддя           А. О. Коршун                              

суддя           Н. А. Бишевська                                        

          суддя І. Ю. Добродняк