Рішення № 105395498, 25.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року Справа № 160/7243/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" до Дніпровської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110110/2022/300005/1 від 26.04.2022 р.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронні митну декларацію № UA110110/2022/002387 від 15.04.2022 року та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 25.05.2022 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.06.2022 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" митної декларації, а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, з огляду на не надання до митного оформлення: доручення на відвантаження (письмові інструкції), що містить усі умови транспортування, перевалки, зберігання вантажу, порядок визначення ваги вантажу при організації морських перевезень, вимоги до маркування та тари під час прийому прийому/видачі на/зі складу, необхідності та умови стафірування/розтафірування вантажу, порядок відвантаження вантажу з пункту перевалки (порту), а також усі реквізити щодо оформлення відвантажувальних документів; рахунку-проформи; замовлення, отримане від покупця. Також вказано, що оскільки експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів. Виходячи із вищевикладеного, транспортно - експедиторська винагорода декларантом не включена до митної вартості товарів, чим унеможливлено перевірити числове значення визначеної декларантом митної вартості. Крім того, надане платіжне доручення неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованим, а підстави для задоволення позову відсутні.

07.07.2022 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відзив відповідача містить безпідставні посилання на наказ Міністерства транспорту України від 05.02.2001 року № 65, який не є нормативно-правовим актом, та не має обов`язкової сили для позивача. Доводи щодо необхідності розподілення транспортно експедиційних послуг на «до» та «після» кордону є хибними та не можуть вказувати на наявність у документах розбіжностей та невідповідностей. Вказує, що до митної вартості товару були включені витрати на транспортування товару до кордону України вартістю 30000 грн., відповідно до акта здачі-приймання робіт № 4156 від 21.04.2022 року. Вказаним актом було розподілено транспортно експедиційні послуги на «до» та «після» кордону. Посилання на лист компанії NOVITA S.A. від 11.04.2022 року є помилковим, оскільки такий лист надано для зазначення властивостей товару, а не в підтвердження числових значень митної вартості товару. Також зазначено про протиправність витребування відповідачем додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.04.2022 року між ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" (покупець) та компанією NOVITA S.A. (продавець) укладено договір № Р04042022 на поставку товару згідно додатку-специфікації до кожного замовлення.

Пунктом 2 договору визначено, що товари постачатимуться партіями на підставі замовлень, отриманих від покупця.

Розділом 2 «Умови поставки» договору визначено, що постачання товару буде здійснюватися на підставі FCA - Зелена Гура.

Право власності та ризики, пов`язані з перевезенням товарів, переходять до покупця згідно з Інкотермс 2020.

Ціни на товари повинні бути вказані у замовленнях та інвойсах у валюти євро. На дату укладання договору, сторони оцінюють загальну вартість у 400000 євро (розділ 4 договору).

До вказаного контракту складено замовлення № 1 від 04.04.2022 року на товар неткане полотно в асортименті на загальну суму 16275,36 євро.

Сторонами погоджено специфікацію № PL9290094094 на товар неткане полотно в асортименті на загальну суму 16275,36 євро, в якій визначено умови оплати 100% протягом 14 днів 18.04.2022 року, умови поставки FCA - Зелена Гора.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митну декларацію № UA110110/2022/002387 від 15.04.2022 року, відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 16275,36 євро, відповідно до INVOICE №2/EX/WG/04/2022 від 11.04.2022 року на суму 16275,36 євро та інших документів: автотранспортна накладна (CMR) № 1031762, лист-підтвердження від 11.04.2022 року, платіжне доручення № 34 від 07.04.2022 року.

Митна вартість товару ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) документи передбачені умовами угоди (у т.ч. замовлення на поставку, рахунок-проформу); 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: 3) транспортні (перевізні) документи, якщо, за умовами поставки витирати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (та інші витрати у т.ч. транспортно- експедиційні), доручення на перевезення: 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 5) виписку з бухгалтерської документації: 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" надано лист від 25.04.2022 року, якими було надано доручення-замовлення на відвантаження товару, лист ТОВ «ДСВ Логістика» від 21.04.2022 року, акт здачі-приймання робіт № 4156 від 21.04.2022 року, замовлення № 1 від 04.04.2022 року та переклади документів на українську мову.

Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА110110/2022/300005/1 від 26.04.2022 року.

Вказаним рішенням до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод та скориговано вартість товару з 17218,88 євро на 42492,99 євро.

Обставини прийняття рішення:

1) надані разом із відповіддю декларанта від 25.04.2022 р. №б/н переклади документів не засвідченні відповідно до вимог наказу Мінфіну від 30.05.2012 р. № 631;

2) відповідно до інформації зазначеній у листі експортера від 11.04.2022 р. №б/н, товар був вироблений у 2021 році, однак декларантом до митного оформлення надано сертифікат якості від 25.01.2022 р. № б/н на артикул «Novitex EV 44Р.310 Product index: 5044-0310-110-202000-хххх* Spunlace material 44 gsm». Вказане свідчить про можливе виготовлення данного товару у 2022 році, та суперечить відомостям наведеним в листі експортера від 11.04.2022 р. № б/н та відповіді декларанта від 25.04.2022 р. № б/н щодо стоковості задекларованої партії товару;

3) до митного оформлення декларантом надано банківський платіжний документ від 07.04.2022 р. №34, що підтверджує оплату у розмірі 16275,36 евро по контракту від 04.04.2022 р. №Р04042022. В призначенні платежу платіжного доручення вказано виключно реквізити контракту від 04.04.2022 р. №Р04042022, у зв`язку з чим надане платіжне доручення неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару;

4) відповідно до рахунку на оплату від 14.04.2022 р. MUA00061167, в якому у графі «Товари (роботи, послуги)» серед інших зазначено виконання такої послуги, як «Транспортно-експедиційні послуги» плата за яку складає 14801,76 грн., однак у додатково наданому декларантом акті здачі-приймання від 21.04.2022 р. №4156 у графі «Найменування робіт, послуг» зазначено виконання такої послуги, як «Транспортно-експедиційні послуги на території України за маршрутом п/п Ягодин (Україна) -м. Синельниково (Україна)» на суму 14801,76 грн. Складові транспортно- експедиторських послуг згідно акту здачі-приймання від 21.04.2022 р. №4156 не кореспондуються з відомостями рахунку на оплату від 14.04.2022 р. №UA00061167. Враховуючи визначений маршрут перевезення у дорученні- замовленні від 12.04.2022 р. №SIEV 00085540 та рахунку на оплату від 14.04.2022 р. №UA00061167 (65-722 Zielona Gora, Decoracvina 3, Poland до місця розвантаження: м. Синельникове, вул. Воїнів Інтернаціоналістів 8а, Україна), відсутні відомості щодо вартості транспортно-експедиторського обслуговування на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, а саме за межами митної території України, що викликає обгрунтовані сумніви щодо включення експедиторської винагороди до витрат на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Дніпровської митниці Держмитслужби нові ВМД, в яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів, якими скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішення були, зокрема обставини не надання перекладу документів, засвідченого відповідно до вимог п.2.5 наказу Міністерства фінансів України 30.05.2012 року № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа».

Проте суд зазначає, що з наданих документів можливо встановити зміст та переклад не викликає сумніву ані у суду, ані про таке не було зазначено Дніпровською митницею у спірному рішенні.

Щодо невідповідності листа експортера від 11.04.2022 р. № б/н та сертифіката якості від 25.01.2022 р. № б/н на артикул «Novitex EV 44Р.310 Product index: 5044-0310-110-202000-хххх* Spunlace material 44 gsm», суд зазначає, що такі документи засвідчують властивості товару та жодним чином не підтверджують вартість товару.

Окрім того, сертифікат якості від 25.01.2022 р. № б/н на артикул «Novitex EV 44Р.310 Product index: 5044-0310-110-202000-хххх* Spunlace material 44 gsm» не містить дати виробництва оцінюваного товару.

Суд вказує, що митним органом не доведено та судом під час розгляду справи не встановлено, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості товару.

Так, до митного оформлення декларантом надано платіжне доручення в іноземній валюті від 07.04.2022 р. № 34, що підтверджує оплату у розмірі 16275,36 евро по контракту від 04.04.2022 р. № Р04042022.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

Судом встановлено, що до митної вартості товару було включено витрати, пов`язані з транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення, а саме: 30000,00 грн., згідно акта здачі-приймання робіт № 4156 від 4156.

Згідно вказаного акта, виконавцем за договором № GC-018123 від 12.04.2022 р. ТОВ «ДСВ Логістика» виконано послуги, зокрема з міжнародного перевезення вантажу м.Зелена Гура (Польща) п/п Ягодин (Україна).

Також на підтвердження транспортних витрат позивачем було надано довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 14.04.2022 р. № SIEV0008554, за якою транспорті витрати на міжнародне автоперевезення вантажу за CMR 1031762 за маршрутом м.Зелена Гора, Польща митний перехід Ягодин складають 30000,00 грн.

Вказані надані документи містять в собі інформацію для підтвердження числового значення транспортних витрат, як складової митної вартості товару, і у своїй сукупності надають можливість здійснити перевірку таких числових значень.

Отже, доводи відповідача щодо не підтвердження транспортних витрат є безпідставними.

Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Суд зауважує, що митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Також суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (переклад документів, лист експортера від 11.04.2022 р. № б/н та сертифікат якості від 25.01.2022 р. № б/н) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості товарів за рішенням №UА110110/2022/300005/1 від 26.04.2022 р.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 10434,63 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2171 від 13.05.2022 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 10434,63 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці - філії Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" (вул.Новобудівельна, буд.5А, м.Дніпро, 49089, ІК в ЄДРПОУ 41316232) до Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (вул.Челюскіна, буд.1, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 37988155) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: №UА110110/2022/300005/1 від 26.04.2022 р..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН" (вул.Новобудівельна, буд.5А, м.Дніпро, 49089, ІК в ЄДРПОУ 41316232) понесені судові витрати в сумі 10434,63 грн..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 липня 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков