Постанова № 10531690, 30.03.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2009 року 14:12 справа № 2-а-1065/09 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д. при секретарі судового засідання Горбач А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської областідоВсеукраїнського благодійного фонду «Автотранспортник»простягнення заборгованостіпредставники

від прокуратури: не зявився

від позивача: Колодій О.М. (за довіреністю)

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вишгородського району Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (надалі позивач або ДПІ у Вишгородському районі) з адміністративним позовом до Всеукраїнського благодійного фонду «Автотранспортник» (надалі відповідач) про стягнення з відповідача на користь бюджету заборгованості за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 1488,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь бюджету заборгованість зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1488,75 грн.

Суд розглядає позов в межах уточнених позовних вимог.

Відповідач двічі у судові засідання не зявлявся, заперечень проти позову суду не надав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 068630, зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 27.02.1994 року, про що зроблено запис за № 13341050002001717, та взятий на облік у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області як платник податків з 27.02.2004 року за № 212-ГО.

Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати відповідачем податку з власників транспортних засобів, за результатами якої складено Акт про порушення платіжної дисципліни від 20.05.2008 року № 268/17-3/26519811 (надалі Акт перевірки).

Акт перевірки містить інформацію про порушення відповідачем вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 року № 2181-III (надалі Закон України № 2181), а саме, несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 2977, 50 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України від 21.12.2000 року № 2181.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

На підставі Акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Ш» № 0002621703/0 від 20 травня 2008 року, згідно якого відповідачеві нараховано штраф у розмірі 50 відсотків від узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 1488,75 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримане відповідачем 20.05.2008 року, про що свідчить підпис посадової особи відповідача на його корінці.

За твердженням позивача, в адміністративному та судовому порядку податкове повідомлення рішення № 0002621703/0 від 20 травня 2008 року не оскаржувалось.

Отже, сума податкового зобовязання, нарахована відповідачеві ДПІ у Вишгородському районі в розмірі 1488, 75 грн. є узгодженою.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у Вишгородському районі, керуючись п. 6.2 ст.6 Закону України № 2181, надіслало відповідачеві першу податкову вимогу № 1/520 від 04 червня 2008 року та другу податкову вимогу № 2/598 від 08 липня 2008 року. Зазначені податкові вимоги ним отримані відповідно 06.06.2008 року та 11.07.2008 року, про що свідчать копії поштових повідомлень про вручення від 05.06.2008 року № 624840 та від 09.07.2008 року № 25998.

За поясненнями позивача, в адміністративному та судовому порядку податкові вимоги № 1/520 від 04 червня 2008 року та № 2/598 від 08 липня 2008 року відповідачем не оскаржувалися. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

На підставі зазначеного, судом встановлено факт несплати відповідачем в установленому порядку податкового боргу в розмірі 1488, 75 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд дійшов висновку, що вказані позивачем обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, відповідно до підпункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з Всеукраїнського благодійного фонду «Автотранспортник» заборгованість по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 75 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено в повному обсязі 03.04.2009р.