Постанова № 10531631, 14.07.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2009 року справа № 2-а-1357/09

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Крутяк С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ - Кетерінг»доБориспільської обєднаної державної податкової інспекції в Київській областіпро

представники

від позивача:

від відповідача:

скасування податкових повідомлень - рішень

Бабін В.С.(за довіреністю), Ісаєва І.В. (за довіреністю)

Шепіло І.А.(за довіреністю), Дігтяр Н.В.(за довіреністю) ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ - Кетерінг» (надалі позивач або ТОВ «Київ - Кетерінг») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області (надалі відповідач або Бориспільська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 23.10.2008 р. № 000040215-3/0 та від 19.11.2008 р. № 000040215-3/1.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення рішення Бориспільської ОДПІ від 23.10.2008 р. № 000040215-3/0 та від 19.11.2008 р. № 000040215-3/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.10.2008 р. Бориспільською ОДПІ проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка звітної декларації з податку на додану вартість позивача за серпень місяць 2008 року. За результатами перевірки було складено акт від 17.10.2008 р. № 594/15-3, згідно з яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування заявленої в серпні місяці 2008 року на 7017, 00 грн. у звязку з порушенням ним приписів підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач вважає, що сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до декларації з податку на додану вартість за серпень місяць 2008 року розрахована ним відповідно до положень підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», а саме, з урахуванням попередніх податкових періодів, оскільки, до бюджетного відшкодування заявлено лише частину такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг), та не перевищує значення визначеного як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Крім цього, на думку позивача, сума бюджетного відшкодування у звітному періоді не може обмежуватись сумою бюджетного відшкодування попереднього періоду. Дане твердження позивача ґрунтується, окрім іншого, на висновках Державної податкової адміністрації України, які викладені в її рішенні від 10.07.2008 року № 13850/7/25-0515.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Так, в ході перевірки перевіряючими встановлено, що за результатами діяльності за липень 2008 року ТОВ «Київ - Кетерінг» мало відємне значення в сумі 66944,00 грн., а в серпні місяці 2008 року 87147,00 грн. Заявлена позивачем сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до декларації з податку на додану вартість за серпень місяць 2008 року складає 73961, 00 грн.

Відповідач, посилаючись на приписи підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважає, що позивач має право в серпні місяці 2008 року на бюджетне відшкодування в межах суми, заявленої позивачем відповідно до декларації з податку на додану вартість за липень місяць 2008 року, а саме в розмірі 66944,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ТОВ «Київ - Кетерінг» зареєстроване відповідно до рішення виконкому Бориспільської міської ради від 15.11.1995 р. за №463 (код ЄДОРПОУ 20582919). Як платник податків ТОВ «Київ - Кетерінг» перебуває на обліку у Бориспільській ОДПІ з 20.11.1995 р. за № 74-04. Як платник податку на додану вартість ТОВ «Київ - Кетерінг» зареєстрований 01.07.1997 р. за № 135722858 та йому присвоєний індивідуальний податковий номер 205829110048.

Як вбачається з наявних матеріалів справи 17.10.2008 р. Бориспільською ОДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку звітної декларації з податку на додану вартість ТОВ «Київ -Кетерінг» за серпень місяць 2008 року. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 17.10.2008 р. № 594/15-3 (надалі Акт перевірки), відповідно до якого Бориспільською ОДПІ встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР).

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 23.10.2008 р. № 000040215-3/0, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 7017, 00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до Бориспільської ОДПІ із скаргою від 31.10.2008 р. № 559 про його перегляд.

За наслідками адміністративного оскарження до Бориспільської ОДПІ податкове повідомлення рішення від 23.10.2008 р. № 000040215-3/0 залишено без змін та прийнято податкове повідомлення рішення від 19.11.2008 р. № 000040215-3/1.

В обґрунтування зазначеного рішення відповідач посилається на приписи підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, відповідно до яких, сума податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобовязань окремого звітного періоду. Оскільки, за результатами господарської діяльності, позивач у липні місяці 2008 року мав відємне значення в розмірі 66944, 00 грн., у серпні 87147 ,00 грн. то, на думку відповідача, позивач у звітному податковому періоді може заявити до бюджетного відшкодування фактично сплачені суми податку в межах суми відємного значення попереднього податкового періоду. Тобто, в межах суми 66944,00 грн. за умови дотримання ним положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

В ході судового розгляду, судом встановлено, що розбіжності у сторін виникли в результаті різного тлумачення приписів підпункту 7.7.1 пункту 7 статті 7 у взаємозвязку з підпунктом а) підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлено пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

В розумінні положень підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковим періодом, за яким платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, є один календарний місяць.

Як вбачається з поданої Декларації з ПДВ за липень 2008 року ТОВ «Київ - Кетерінг» мало відємне значення в сумі 66944,00 грн., залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 62862,00 грн. Відповідно до Декларації з ПДВ за серпень 2008 року податкове зобовязання позивача складало 164412,00 грн. Усього податкового кредиту 251559,00 грн., відємне значення 87147,00 грн., залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 129806,00 грн., заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 73961,00 грн.

Таким чином, судом встановлено наявність у позивача від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту попереднього податкового періоду в розмірі 66944, 00 грн., звітного періоду - 87147,00 грн., а отже, права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Частина значення рядка 24 (залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду), яка може бути відшкодована, визначається в Розрахунку суми бюджетного відшкодування (Додаток № 3 до Декларації з ПДВ).

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, а саме: Декларацію з ПДВ за серпень місяць 2008 року та додаток 2 до неї (а.с. 98) розрахунок суми бюджетного відшкодування буде наступним:

№ рядкаПоказникисума1Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 Декларації з ПДВ звітного податкового періоду)129806, 00 грн.2Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (гр. 4 додатка 2 до Декларації з ПДВ звітного податкового періоду)73961, 00 грн.3Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 2) 73961, 00 грн.

Як вбачається із зазначеного розрахунку, заявлена позивачем сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 73961,00 грн. є сумою, визначеною у межах суми, вказаної в рядку 2 даного Розрахунку та її розмір не заперечувався відповідачем.

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що порядок проведення розрахунку суми бюджетного відшкодування, визначений у додатку № 3 до Декларації з ПДВ, був змінений відповідно до наказу Державної податкової адміністрації від 17.03.2008 року № 159.

Відповідно до зазначених змін, податковий орган зняв обмеження в частині визначення терміну «попередній податковий період». Наразі, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно частини залишку відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що цілком кореспондується з приписами підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

З метою надання розяснення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства, у звязку із внесенням змін до порядку розрахунку суми бюджетного відшкодування від 17.03.2008 року № 159, які набули чинності з 30.03.2008 року, Державна податкова адміністрація України своїм листом від 07.05.2008 року № 9091/7/16-1517 повідомила, що бюджетному відшкодуванню, підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

У звязку з чим, декларації, починаючи з березня 2008 року подаються відповідно до вимог та за формою, передбаченими вказаним наказом.

При цьому, вказаним листом було зобовязано голів Державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз'яснення до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та винесенні рішень у процесі апеляційних узгоджень.

Відповідно до пояснень позивача, що не були спростовані відповідачем, позивач не приймав рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в повному обємі чи частково не враховувалась при розрахунках бюджетного відшкодування попередніх періодів.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір суми податку на додану вартість, заявлену позивачем до бюджетного відшкодування, доказів відсутності документального підтвердження понесених витрат позивача по сплаті податку на додану вартість та не сплату до Державного бюджету України заявленої позивачем суми податку на додану вартість постачальниками (контрагентами) позивача, доказів щодо наявності порушень стосовно оформлення податкових накладних, виданих постачальниками, або їх відсутності.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто законодавець, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані, суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Клопотання з цього приводу суду не заявлялись.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області від 23.10.2008 р. № 000040215-3/0 та від 19.11.2008 р. № 000040215-3/1.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Панченко Н.Д.

постанову складено у повному обсязі та підписано 03.08.2009 р.