Постанова № 10531590, 25.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2-а-2086/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 рокум. Кив

Суддя Київського окружного адміністративного суду Старова Н.Е. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської областідотовариства з обмеженою відповідальністю «Руза ЛТД» простягнення податкової заборгованості

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Вишгородському районі (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Руза ЛТД» (далі відповідач) податкової заборгованості в сумі 4809716,53 грн.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач звернувся до суду з письмовою заявою, якою визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

ТОВ «Руза ЛТД» зареєстроване як юридична особа Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 23.04.1993р., ідентифікаційний код: 19405917, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 8а.

Відповідач є платником податків та зборів передбачених ЗУ «Про систему оподаткування».

Відповідно до Свідоцтва № 1002199439 відповідач є платником податку на додану вартість з 31.03.2009р.

Посадовими особами ДПІ у Вишгородському районі було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання відповідачем податкового законодавства.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок н додану вартість» в результаті чого занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2009 року на 2531161,33 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 694/15-217/143 від 29.07.2009р.

На підставі даного акту перевірки, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ), заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002221502/0 від 04.08.2009р., яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 4809206,53 грн., з яких за основним платежем 2531161,33 грн. та за штрафними санкціями 2278045,20 грн.

Штрафна санкція в даному податковому повідомленні-рішенні визначена шляхом:

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платнику податків за підставами визначеними в підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десять відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом на який припадає отримання таким платником податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки сума зобовязання складає 2 531161,33 грн., кількість періодів 4, розмір штрафних санкцій 40 %, то штрафна санкція складає 1012464,53 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки сума зобовязання складає 2 531161,33 грн., розмір штрафних санкцій 50 %, то штрафна санкція складає 1265580,67 грн.

Відповідно до акту № 214/15-2 від 06.08.2009р. дане повідомлення-рішення було вивішено на дошці податкових оголошень, так як рекомендоване поштове відправлення, яким воно направлялось відповідачу, повернулось до ДПІ з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Посадовими особами ДПІ у Вишгородському районі було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання відповідачем податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість.

Актом № 522/15-217/121 від 17.06.2009р. зафіксовано неподання відповідачем податкової декларації по податку на додану вартість за квітень 2009 року.

На підставі даного акту перевірки, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті Закону № 2181-ІІІ, заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001681502/0 від 17.06.2009р., яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до акту № 27/15-244 від 03.07.2009р. дане повідомлення-рішення було вивішено на дошці податкових оголошень, так як рекомендоване поштове відправлення, яким воно направлялось відповідачу, повернулось до ДПІ з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Актом № 565/15-217/123 від 26.06.2009р. зафіксовано неподання відповідачем податкової декларації по податку на додану вартість за травень 2009 року.

На підставі даного акту перевірки, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті Закону № 2181-ІІІ, заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001701502/0 від 26.06.2009р., яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до акту № 28/15-244 від 03.07.2009р. дане повідомлення-рішення було вивішено на дошці податкових оголошень, так як рекомендоване поштове відправлення, яким воно направлялось відповідачу, повернулось до ДПІ з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Актом № 667/15-217/162 від 22.07.2009р. зафіксовано неподання відповідачем податкової декларації по податку на додану вартість за червень 2009 року.

На підставі даного акту перевірки, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті Закону № 2181-ІІІ, заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення форми № 0002211502/0 від 23.07.2009р., яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до акту № 206/15-2 від 30.07.2009р. дане повідомлення-рішення було вивішено на дошці податкових оголошень, так як рекомендоване поштове відправлення, яким воно направлялось відповідачу, повернулось до ДПІ з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

У суду немає відомостей щодо адміністративного чи судового оскарження відповідачем вказаних повідомлень-рішень.

Сума податкового зобовязання визначена вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем у добровільному порядку не сплачена, у звязку з чим у останнього утворився податковий борг у розмірі 4809716,53 грн.

В добровільному порядку відповідач податкової заборгованості не сплатив.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання підлягає стягненню з відповідача, як визнаний борг.

У звязку несплатою відповідачем податкової заборгованості, Вишгородською ДПІ, відповідно до вимог п. 6. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог, йому було направлено рекомендованим листом першу податкову вимогу № 1/589 від 16.07.2009р. на суму 340,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/700 від 03.09.2009р. на суму 4809716,53.

Вказані податкові вимоги направлялись відповідачу рекомендованими відправленнями, але у звязку з поверненням їх позивачу по причині невручення адресату, були вивішені на дошці податкових оголошень.

У суду немає відомостей щодо адміністративного чи судового оскарження відповідачем його податкового боргу.

Відповідно до довідки-розрахунку ДПІ у Вишгородському районі від 03.11.2009р. № 3792/9/24-040/242 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4809716,53 грн.

Відповідач не надав суду ніяких заперечень проти позову та щодо суми позовних вимог, тому при визначенні суми яка підлягає стягненню з нього, суд виходить з наданого позивачем розрахунку боргу та доказів наявності заборгованості, що є доцільним при відсутності заперечень відповідача і компетенції суду що до розрахунку фінансових санкцій субєктів господарювання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Статтею 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, повязаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Руза ЛТД» (ідентифікаційний код: 19405917) податковий борг по податку на додану вартість в сумі 4809716 (чотири мільйони вісімсот девять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 53 коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя