Постанова № 10531564, 21.12.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2009 року справа № 2-а-9540/09/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Горбач А.М.,

за участю представників сторін

від позивача: Футорян С.М. (довіреність № 4 від 08.01.2009 р.)

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Броварської обєднаної державної податкової інспекції в Київській областідофізичної особи підприємця ОСОБА_1 простягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Броварська обєднана державна податкова інспекція в Київській області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 3734, 96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за березень, липень, серпень, жовтень місяці 2007 року у строк, встановлений законодавством та занижено суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за IV квартал 2007 року. За вказані порушення податкового законодавства до відповідача, відповідно, застосовані штрафні санкції у розмірі 680, 00 грн. та визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2007 рік у розмірі 3612, 00 грн. За поясненнями позивача, розмір штрафних санкцій, що підлягає сплаті на день звернення до суду, становить 98, 00 грн. у звязку з частковим їх погашенням за рахунок наявного залишку коштів від раніше здійсненної відповідачем переплати. Окрім цього, відповідачем несплачено узгоджені суми податкових зобовязань по податку на додану вартість за III квартал 2008 року у розмірі 24, 96 грн.

В ході судового розгляду позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 3710, 00 грн., що складається з узгоджених сум податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та штрафних санкцій.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

У судовому засіданні 21.12.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не зявлявся.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 КАС України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності відповідача або його представника та на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як свідчать наявні матеріали справи, відповідач як фізична особа підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 26.01.2007р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 23550000000004974, та перебуває на податковому обліку як платник податків з 26.01.2007 р. за № 8214.

Як свідчать матеріали справи, з 27.08.2008 р. по 04.09.2008 р. головним державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі направлення на перевірку від 27.08.2008 р. № 892/17-1 було проведено виїзну планову перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.01.2008 р., за результатами якої складений акт перевірки № 116/1701/3058718272 від 04.09.2008 р. (надалі акт перевірки).

В ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем, зокрема, частини третьої статті 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», пунктів 1, 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», пункту 22.10 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р., а саме - заниження суми податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за IV квартал 2007 року на суму 3612, 00 грн. та не подання звітів за березень, липень, серпень, жовтень місяці 2007 року у строк, встановлений законодавством.

На підставі вказаного акту перевірки, враховуючи приписи підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон України № 2181), відповідачу, відповідно, визначено суму податкового зобовязання у розмірі 3612, 00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за не подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень, липень, серпень, жовтень місяці 2007 року у строки, визначені законодавством у розмірі 680,00 грн. (170,00 грн. х 4 місяці ), про що прийняті відповідні податкові повідомлення рішення форми «Р» від 05.09.2008 р. № 0002401701/0 та № 0002391701/0.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Вказані податкові повідомлення рішення були вручені відповідачеві 05.09.2008 р., про що свідчать його підписи на копіях їх корінців.

За поясненням позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові повідомлення рішення відповідачем не оскаржувались.

Водночас, за письмовими поясненнями позивача та згідно з наявної в матеріалах справи облікової картки платника, на день звернення до суду, визначений у податковому повідомленні рішенні № 0002391701/0 від 05.09.2008 р. розмір штрафної санкції, що підлягає сплаті становить 98, 00 грн. у звязку з частковим її погашенням у розмірі 582, 00 грн. за рахунок наявного залишку коштів від раніше здійсненної відповідачем переплати.

Таким чином, загальна сума узгоджених податкових зобовязань відповідача на день звернення до суду становить 3710, 00 грн. (98, 00 грн. + 3612, 00 грн.).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За твердженням позивача, сума податкового зобовязання у розмірі 3710, 00 грн. відповідачем у встановлений строк не сплачена, у звязку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/1847 від 24.09.2008 р. на суму 3710, 00 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/1825 від 25.03.2009 р. у розмірі 3734, 96 грн.

Вказані податкові вимоги були вручені відповідачеві, відповідно, у лютому 2009 р. та 29.05.2009 р. про що свідчать його підписи на копіях повідомлень про вручення поштових відправлень.

За поясненнями позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі зазначеного та пояснень позивача, на день розгляду справи, судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 3710, 00 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг в розмірі 3710, 00 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до бюджету (р/р 235719251 в УДК в Київській області, МФО 34198983, код ЄДРПОУ 20575286) податковий борг у розмірі 3710 (три тисячі сімсот десять) грн. 00 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 25.12.2009 р.