Постанова № 10531435, 21.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2010 року справа № 2-а-4607/10/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Зайцев В.С. ( за довіреністю),

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області до комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція в Київській області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 309006, 61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено граничні строки сплати узгоджених сум податкових зобовязань по податку на додану вартість у розмірі 618013, 13 грн., що підтверджується актом перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 24.03.2010 № 572/15-3/176. За вказане порушення податкового законодавства до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 309006, 61 грн. Однак відповідачем вказана сума штрафних санкцій у добровільному порядку не сплачена.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

У судовому засіданні 21.06.2010 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не зявлявся.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради 29.12.2007 за номером 1 353135 0000003148. Відповідач взятий на облік як платник податків та інших обовязкових платежів з 08.01.2008 за № 2.

24 березня 2010 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податків на додану вартість Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області була проведена перевірка своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість, за результатами якої складений акт перевірки від 24.03.2010 № 572/15-3/176 (надалі Акт перевірки).

У ході проведення перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 № 2181-III (надалі Закон України № 2181) та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість протягом граничних строків на загальну суму 618013, 13 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України № 2181.

За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість протягом граничних строків, на підставі вказаного Акта перевірки та враховуючи приписи підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 до відповідача застосовано штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від погашеної суми податкового боргу на загальну суму 309 006, 61 грн., про що прийняте податкове повідомлення рішення форми «Ш» від 31.03.2010 № 1164/153/112.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, вказане податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 02.04.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії повідомлення про вручення поштового відправлення № 420194.

Відповідно до пояснень позивача, в адміністративному чи судовому порядку податкове повідомлення рішення від 31.03.2010 № 1164/153/112 відповідачем не оскаржувалось, а отже, податкове зобовязання відповідача у розмірі 309 006, 61 грн. є узгодженим.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За твердженням позивача, сума податкового зобовязання у розмірі 309 006, 61 грн. відповідачем у встановлений строк не сплачена, у звязку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ю1» від 22.01.2008 № 1/46 на суму податкового боргу у розмірі 1793285, 72 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 26.02.2008 № 2/127 на суму податкового боргу що становить 1828314, 46 грн., які були отримані відповідачем, відповідно, 23.01.2008 та 27.02.2008, про що свідчать підписи його уповноважених осіб на копіях повідомлень про вручення поштових відправлень № 84755 та № 110578.

За поясненнями позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі зазначеного та пояснень позивача, на день розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 309 006, 61 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг у розмірі 309006,61 грн. відповідачем у самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» (ідентифікаційний код 35615226, Київська область, Білоцерківський район, с. Глибочка, вул. Колгоспна, 28) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 309 006 (триста девять тисяч шість) грн. 61 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 22.06.2010.