Постанова № 10531427, 07.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2010 року справа № 2-а-4055/10/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Луценко Т.С. ( за довіреністю),

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції у Київської області до підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до підприємства Білоцерківської виправної колонії №35 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області (надалі - відповідач) про стягнення з відповідача податкової заборгованості перед бюджетом у розмірі 118 432,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено узгоджені суми податкових зобовязань по податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з червня по листопад місяці 2009 року, з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік та суми штрафних (фінансових) санкцій і пені.

У судовому засіданні 07.06. 2010 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, тричі у судові засідання не зявлявся.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності відповідача або його представника та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 07.08.1995 р., про що зроблено запис за № 1353120 0000 002165. Відповідач взятий на облік як платник податків з 23.11.1995 за № 25.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме поданих відповідачем позивачеві податкових декларацій з податку на додану вартість за період з червня місяця по листопад місяць 2009 року, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті відповідачем складає, за червень - 20865,00 грн., за липень - 5062,00 грн., за серпень - 22420,00 грн., за вересень - 23429,00 грн., за жовтень - 13818,00 грн. та за листопад - 5208,00 грн. Загалом сума узгоджених зобовязань з податку на додану вартість за цей період становить 90802,00 грн.

Згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік (вх. № 7338 від 26.02.2009), поданого відповідачем позивачеві, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем складає за III квартал 2009 року - 2890,75 грн. та за IV квартали 2009 року - 2890,75 грн. Загальна сума зобовязань зі сплати вказаного податку за III та IV квартали 2009 року становить 5781,50 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (надалі Закон України № 2181).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суму податкового зобовязання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181).

Однак, відповідно до тверджень позивача, зазначені вище суми податкових зобовязань на день подання адміністративного позову відповідачем самостійно не сплачені.

Поряд з цим, у 2009 році позивачем було проведено ряд перевірок відповідача стосовно дотримання ним вимог податкового законодавства, а саме своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами проведених перевірок податковим органом складені акти від 09.11.2009 р. № 3544/15-3/692 та від 03.12.2009 р. № 4046/15-3/725 у яких зафіксовані порушення відповідачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181, а саме строків сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість (декларація № 18803 від 14.04.06. на суму 14143,16 грн., декларація №86383 від 20.11.06 та декларація № 60046 від 21.08.06 на суму 17071,88 грн.).

За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість протягом граничних строків, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 позивачем прийняті податкові повідомлення рішення про нарахування відповідачеві штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків від погашеної суми податкового боргу, а саме:

- згідно з податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 09.11.2009 №3724/153/648/0 у розмірі 7071, 60 грн.;

- згідно з податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 03.12.2009 №4040/15-3/684/0 у розмірі 8535, 94 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були отримані відповідачем, відповідно, 09.11.2009 та 03.12.2009, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на їх корінцях.

Загалом, сума штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість складає 15607,54 грн.

Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією у Київської області 01.10.2009, 26.10.2009 та 30.10.2009 також були проведені перевірки своєчасності сплати відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за результатами яких складені акти від 01.10.2009 № 3711700/173/521, від 26.10.2009 № 3789010/173/557 та від 30.10.2009 № 3789810/173/572.

У вказаних актах перевірок зафіксовані порушення відповідачем вимог частини першої статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» від 11.12.1991 № 1963-ІІІ, а саме порушення термінів сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (розрахунки подані відповідачем позивачеві № 6381 від 27.02.06 та №3522 від 06.02.07 всього на суму 7371,31 грн., № 3522 від 06.02.07 на суму 725,28 грн., та № 3522 від 06.02.07 на загальну суму 4386,69 грн.).

За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів протягом граничних строків, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 позивачем прийняті податкові повідомлення рішення про нарахування відповідачеві штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків від погашеної суми податкового боргу, а саме:

- згідно з податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 01.10.2009 № 3788700/173/541 у розмірі 3685,68 грн.;

- згідно з податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 26.10.2009 № 3789010/173/611 у розмірі 362, 64 грн.;

- згідно з податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 30.10.2009 р № 3789810/173/630 у розмірі 2193, 36 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були отримані відповідачем, відповідно, 01.10.2009, 26.10.2009 та 30.10.2009, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на їх корінцях.

Загалом сума штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 6241,68 грн.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

За твердженням позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові повідомлення рішення відповідачем не оскаржувались, а отже, податкові зобовязання є узгодженими.

У звязку з цим, розмір заборгованості відповідача по кожному із самостійно визначених і нарахованих податковим органом узгоджених податкових зобовязань становить 118432, 72 грн., в тому числі: з податку на додану вартість за період з червня по листопад місяць 2009 року - 90802,00 грн., по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за III та IV квартали 2009 року - 5781,50 грн., штраф за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість - 15607,54 грн., штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 6241,68 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За твердженням позивача, сума податкового зобовязання у розмірі 118432, 72 грн. відповідачем у встановлений строк не сплачена, у звязку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу № 1/27 від 10.01.2002 на суму податкового боргу у розмірі 270283,57 грн. та другу податкову вимогу № 2/723 від 06.06.2002 на суму податкового боргу у розмірі 651139,17 грн., які були отримані уповноваженою особою відповідача, відповідно, 31.04.2002 та 10.06.2002.

За поясненнями позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі зазначеного та пояснень позивача, на день розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 118432, 72 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг у розмірі 118432, 72 грн. відповідачем у самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області (ідентифікаційний код 08680170, Київська область, м. Біла Церква, вул. Калініна, 16) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 118432 (сто вісімнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 72 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 11.06.2010 року