Постанова № 10531220, 28.05.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року № 2-а-880/10/1070

(№ 2-а-7460/09/1070)

17:45

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Маців О.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача Дубовик В.В.,

від відповідача не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції

до Приватного підприємства «Юнісеф»

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція (далі позивач) з позовом до Приватного підприємства «Юнісеф» (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 1425,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 1425,70 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.07.2009.

Керуючись приписами пункту першого частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд даної справи на 07.08.2009.

Уповноважені представники відповідача в судове засідання 07.08.2009 не зявились. Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 294644.

Керуючись приписами пункту першого та третього частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладав розгляд даної справи на 21.10.2009, 22.12.2009 та 29.01.2010.

В подальшому судом було призначено розгляд даної справи на 19.03.2010.

Керуючись приписами пункту першого частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд даної справи на 28.05.2010.

В судове засідання 28.05.2010 зявився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 28.05.2010 повторно не зявились. Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 52.

До суду повернуто поштові конверти з довідкою (ф. 20) про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Юнісеф» зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради Рівненської області як юридична особа 26.10.2004 за № 16081020000000514 та є платником податків та зборів.

Відповідачем 24.12.2008 до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2008 рік, яка зареєстрована за вхідним номером 140332/11 (а.с. - 12). У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на прибуток підприємств 1500,00 грн.

При цьому, як пояснив представник позивача, сума узгодженого податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств, яка визначена у вказаній декларації була сплачена відповідачем частково у розмірі 74,30 грн., у звязку з цим сума податкового боргу складає 1425,70 грн. (довідка від 15.05.2009 № 11833/10/24-0 а.с.-11).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 та підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкове зобовязання, що самостійно визначене платником податків в декларації (розрахунку), а також податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим з дня подання такої декларації (розрахунку), або у день, отримання платником податків податкового повідомлення.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.3 та підпунктом 6.2 статті 6 вказаного Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ визначено, що коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків вимоги.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки суму податкового боргу, позивачем прийнято та надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 09.01.2009 № 1/146. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії поштового конверту з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, дана вимога надіслана на адресу відповідача, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу, у звязку з відсутністю відповідача за вказаною адресою. При цьому, податковим органом складено відповідний Акт від 17.02.2009 № 5, в якому зазначено, що відповідач Приватне підприємство «Юнісеф» за юридичною адресою не знаходиться (а. с. -13).

26.03.2009 позивачем прийнято другу податкову вимогу № 2/211. При цьому, податковим органом складено відповідний Акт від 26.03.2009 в якому зазначено, що податкова вимога від 26.03.2009 № 2/211 була направлена за юридичною адресою відповідача, проте, була повернута, у звязку з тим, що за місцем реєстрації платник відсутній, а тому вимогу було розміщено на дощці податкових оголошень (а. с. -14).

Згідно з підпунктом 6.2.4 пунктом 6.2 статтею 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1425,70 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Юнісеф» (код ЄДРПОУ 33214155) до Державного бюджету України податковий борг в сумі 1425 (одна тисяча чотириста двадцять пять) грн. 70 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис) Г.В. Панова

З оригіналом згідно

Суддя Г.В. Панова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 2 червня 2010 року.