Ухвала суду № 10525050, 23.11.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

          УХВАЛА

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2009 р.справа № 11/313/07-АП

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                               Коршуна А.О.

          суддів:                               Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Гулій О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст»

на постанову Господарського суду Запорізької області

від 17.11.2008 року у справі №11/313/07-АП (категорія статобліку –2.11.1) за позовом:Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст», м. Запоріжжя до: про:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИЛА: 27.03.2007р. Торгівельно-промислова транснаціональна корпорація «Кераміст»(далі ТПТНК «Кераміст») звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №11/313/07-АП за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1, т. 1/.

Позовна заява, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, була мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, були прийняті за висновками акту перевірки від 10.08.2006р., які в частині нарахування податку на додану вартість в загальній сумі 92694,00 грн. та штрафних санкцій в загальному розмірі 201341,00 грн. не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства, а тому позивач, з урахуванням податкових повідомлень-рішень, які були прийняті за наслідками адміністративного оскарження, просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі:

·          №0000421322/0 від 19.08.2006р., №0000421322/1 від 26.10.2006р., №0000421322/2 від 28.12.2006р., №0000421322/3 від 14.03.2007р., якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 62243,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 185615,00 грн.;

·          №0000431322/0 від 19.08.2006р., №0000431322/1 від 26.10.2006р., №0000431322/2 від 28.12.2006р., №0000431322/3 від 14.03.2007р., якими зменшено суму бюджетного відшкодування, в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 30451,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 15726,00 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 17.11.2008р. у справі №11/313/07-АП у задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя –С.А. Гончаренко) /а.с. 91-100, т. 2/.

Позивач –ТПТНК «Кераміст», не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 17.11.2008р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТПТНК «Кераміст»посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на приписах діючого податкового законодавства, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 17.11.2008р., оскільки судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення суду без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду від 17.11.2008р. –без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 17.11.2008р. у даній справі скасувати та прийняти нову постанову у справі, якою вимоги адміністративного позову задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача, постанову суду вважає законною та обґрунтованою, просив суд апеляційну скаргу ТПТНК «Кераміст»залишити без задоволення, постанову суду від 17.11.2008р. у даній адміністративній справі –залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем –СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі –з 03.07.2006р. по 04.08.2006р. проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТПТНК «Кераміст»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 31.03.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №25/08-08/13620827 від 10.08.2006р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

·          п. 4.1, 4.3 , 4.5 ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7:

- занижено податок на додану вартість за IV квартал 2003р. на суму 100937,00 грн.;

- занижено податок на додану вартість за 2004р. на суму 35390,00 грн.;

- завищено податок на додану вартість за 2005р. на суму 108430,00 грн.;

- занижено податок на додану вартість за І квартал 2006р. на суму 36407,00 грн.;.

·          п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за січень 2004р. на суму 31451,00 грн., за листопад 2005р. –на суму 565,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 19.08.2006р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000421322/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 261947,00 грн., у тому числі основний платіж –64305,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –197642,00 грн. / а.с. 20, т. 1/;

- №0000431322/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 32016,00 грн., але у зв’язку з тим, що заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки позивача відшкодовано йому в розмірі 31451,00 грн., ТПТНК «Кераміст»визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та зобов’язано сплатити суму податку у розмірі 31 451,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15726,00 грн. /а.с. 21, т. 1/.

Прийняті відповідачем рішення були оскаржені позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатом розгляду скарг ТПТНК «Кераміст»оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача –без задоволення, та, разом з тим, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.10.2006р. №0000421322/1 та №0000431322/1, від 28.12.2006р. №0000421322/2 та №0000431322/2, від 14.03.2007р. №0000421322/3 та №0000431322/3, суми податкового зобов’язання за якими залишилися незмінними.

Таким чином, позивачем податкове повідомлення-рішення №0000431322/0 від 19.08.2006р. оскаржується у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення №0000421322/0 від 19.08.2006р. –в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 62243,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 185615,00 грн.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки від 10.08.2006р. відповідачем висновок про завищення підприємством податкового кредиту за період березень 2005р. –лютий 2006р. на суму 24349,80 грн. було зроблено на підставі того, що позивачем не здійснено коригування податку на додану вартість по дебіторській заборгованості за виданими ПП «Юніс», ТОВ «Бинар», ЦЗФ «Янівська», ПП «Имидж-Торг»авансами, за якою минув строк позовної давності.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем були укладені договори з придбання товару з суб’єктами господарювання –ПП «Юніс», ТОВ «Бинар», ЦЗФ «Янівська», ПП «Имидж-Торг», на виконання умов цих договорів позивачем була здійснена передоплата, але контрагенти у повному обсязі свої зобов’язання з поставки товару не виконали, внаслідок чого ТПТНК «Кераміст»загальну суму витрат здійсненої попередньої оплати у розмірі 121748,57 грн. включив до складу валових витрат та, відповідно, сплачений податок на додану вартість у розмірі 24349,80 грн. –до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду даної справи строк позовної давності позивача за виданими авансами сплинув, у зв’язку з чим витрати, понесені підприємством внаслідок здійснення передоплати, не є валовими витратами у розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому як факт поставки товару відсутній і ця передоплата після закінчення строку позовної давності не є компенсацією вартості товарів, які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а тому такий платник податку не має права на податковий кредит по сплаченому податку на додану вартість у розмірі 24349,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано правомірним висновок відповідача щодо завищення податкового кредиту у перевіряємому періоді на суму 24349,80 грн.

Як вбачається з акту перевірки висновок податкового органу про завищення ТПТНК «Кераміст»податкового кредиту на суму 6333,77 грн. за грудень 2003р. та 8150,12 грн. –за грудень 2004р. зроблено на підставі того, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту зазначені суми податку на додану вартість з суми перерахованого на користь ТОВ «Вандор»та КП «Унипром»авансу, який згідно рішення суду не є компенсацією вартості придбаних товарів.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що на виконання умов укладених між позивачем (Покупець) та ТОВ «Вандор»(Продавець), КП «Унипром»(Продавець) договорів ТПТНК «Кераміст»було здійснено передоплату, але у зв’язку з недопоставкою товару позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання цих договорів та стягнення заборгованості, і згідно з рішеннями суду договори між позивачем та ТОВ «Вандор», КП «Унипром»розірвано та стягнуто з останніх на користь ТПТНК «Кераміст»заборгованість в сумі 38002,64 грн. та 48900,70 грн. відповідно.

Враховуючи, що внаслідок прийняття судом вищезазначених рішень попередня оплата у розмірі 38002,64 грн. та 48900,70 грн. не є такими, що пов’язані з розрахунками по укладеним договорам та не є компенсацією вартості придбаних товарів, тобто ці суми відповідно до приписів податкового законодавства не відносяться до валових витрат підприємства, а також те, що згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо безпідставності включення позивачем до податкового кредиту у відповідному звітному періоді сплаченого податку на додану вартість у розмірі 6333,77 грн. та 8150,12 грн. є обґрунтованими та правомірними.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем зроблено висновок про заниження підприємством податкових зобов’язань за березень 2005р. на суму 30120,00 грн. у зв’язку з проведенням коригування податкових зобов’язань по дебіторській заборгованості, яку не визнано безнадійною у законодавчо визначеному порядку.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивачем згідно даних уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого у березні 2005р. за звітний період січень 2003р., задекларовано зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету, у розмірі 30120,00 грн., що відбулося внаслідок проведення зменшення податкових зобов’язань по дебіторській заборгованості за відвантажений ВАТ «Жашківський цукровий завод»товар, яка визнана підприємством як така, за якою минув термін позовної давності.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивач звернувся до суду до боржника –ВАТ «Жашківський цукровий завод»із заявою про банкрутство на суму боргових вимог 180720,00 грн., і постановою суду ВАТ «Жашківський цукровий завод»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи, що сума заборгованості у розмірі 180720,00 грн. не є безнадійною заборгованістю у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки судом не було винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи –банкрута, а тому неможливо встановити факт того, що у подальшому заборгованість не буде погашена, у зв’язку з чим у платника податків відсутні правові підстави для коригування суми податкового зобов’язання по дебіторській заборгованості, яка не визнана безнадійною у порядку, визначеному законодавством України, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про правомірність висновку СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо заниження позивачем податкових зобов’язань за березень 2005р. на суму 30120,00 грн.

Стосовно висновку відповідача про завищення ТПТНК «Кераміст»дозволеного податкового кредиту за лютий 2006р. на суму податку на додану вартість у розмірі 24740,64 грн. з вартості придбаного легкового автомобіля колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем у січні 2006р. було придбано легковий автомобіль на загальну суму 148443,85 грн., при цьому суму податку на додану вартість у розмірі 24740,64 грн. згідно виписаної податкової накладної включено підприємством до складу податкового кредиту за лютий 2006р. та враховано в декларації з податку на додану вартість за цей період.

Відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у відповідній редакції) сплачена сума податку на додану вартість, яка в даному випадку складає 24740,64 грн., не включається до складу податкового кредиту, а сплачена сума податку при придбанні легкового автомобіля відноситься до валових витрат підприємства, але оскільки до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким врегульовані питання щодо віднесення суми витрат платника податку до валових витрат виробництва та обігу, не були внесені відповідні зміни, то відсутні правові підстави для включення суми податку на додану вартість у розмірі 24740,64 грн., яка сплачена при придбанні легкового автомобіля, ані до складу податкового кредиту, ані до валових витрат, у зв’язку з чим колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності висновку суду першої інстанції про завищення позивачем дозволеного податкового кредиту за лютий 2006р. на зазначену суму.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки відповідачем висновок про заниження бази оподаткування: за лютий 2003р. –на 157448,16 грн., за жовтень 2003р. –на 4984,49 грн., за листопад 2003р. –на 59200,00 грн., за грудень 2003р. –на 407127,08 грн., за січень 2004р. –на 157253,38 грн., та про завищення бази оподаткування –за березень 2004р. на суму 786013,11 грн. було зроблено на підставі того, що внаслідок укладеного між ТПТНК «Кераміст»(Орендар) та ТПА «Торгівельний будинок «Кераміст»(Орендодавець) договору оренди нежитлового приміщення позивачем протягом перевіряємого періоду були понесені витрати, пов’язані з реконструкцією та перебудовою орендованого приміщення, на загальну суму 1118878,52 грн., яка у зв’язку з розірванням цього договору була вписана в податкову накладну, яка видана ТПТНК «Кераміст»в адресу Орендодавця на відшкодування вказаних витрат, та включена позивачем до податкових зобов’язань у березні 2004р., що є порушенням вимог податкового законодавства.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що витрати позивача в сумі 1118878,52 грн., понесені у зв’язку з реконструкцією та перебудовою приміщення, орендованого у ТПА «Торгівельний будинок «Кераміст», підтверджені належним чином оформленими первинними документами, але не є підставою для виникнення податкових зобов’язань, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов’язань з виконання робіт в даному випадку, є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається оформлення документа (податкової накладної), що засвідчує факт виконання робіт платником податку, а підприємством всупереч цих вимог податкова накладна на відшкодування понесених витрат була виписана лише 31.03.2004р., тобто після розірвання укладеного договору, а не на протязі того періоду, коли оформлялися акти виконаних робіт, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правомірний висновок щодо обґрунтованості висновку відповідача про заниження та завищення позивачем податкових зобов’язань у відповідних звітних періодах.

Щодо висновку СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про заниження позивачем бази оподаткування на 761757,58 грн. та завищення бази оподаткування за січень 2005р. –на 756163,58 грн., що відбулося внаслідок того, що підприємством сума витрат, понесених у зв’язку з поліпшенням нежитлового приміщення, орендованого у ТОВ «Кераміст ЛТД»за укладеним договором оренди, який було достроково припинено, включена до податкових зобов’язань у січні 2005р. та зазначена у податковій накладній на загальну суму 907396,30 грн., що була виписана на адресу Орендодавця лише 04.01.2005р., тобто після дострокового припинення укладеного договору, а не в міру понесення витрат, то колегія суддів, з урахуванням вищезазначених висновків, вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано правомірним висновок відповідача про заниження ТПТНК «Кераміст»податкових зобов’язань на суму 152351,52 грн. та про завищення податкових зобов’язань за січень 2005р. –на 151232,72 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем законно та обґрунтовано було зменшено суму бюджетного відшкодування, визначено суми податкових зобов’язань та застосовано штрафні санкції за встановлені під час проведення перевірки порушення ТПТНК «Кераміст»вимог податкового законодавства, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правомірний висновок щодо безпідставності заявлених позовних вимог та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог.

          Приймаючи до уваги зазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду про відмову у задоволенні позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, а тому постанову суду від 17.11.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст»–залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 17.11.2008р. у справі №11/313/07-АП –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 28.12.2009р.

Головуючий суддя           А. О. Коршун                              

суддя           Н. А. Бишевська                              

суддя І. Ю. Добродняк