Ухвала суду № 10524983, 18.11.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

          УХВАЛА

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2009 р.справа № 6/320

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                               Коршуна А.О.

          суддів:                               Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Дегтярьові Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області

на постанову Господарського суду Кіровоградської області

від 28.11.2008 року у справі №6/320 (категорія статобліку –2.11.3) за позовом:Закритого акціонерного товариства «Новоукраїнський гранітний кар’єр», м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл. до: про:Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл. визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИЛА: 29.10.2007р. Закрите акціонерне товариство «Новоукраїнський гранітний кар’єр»(далі ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр») звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області (далі ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №6/320 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1, т. 1/.

Позовна заява, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 24.01.2008р. /а.с. 130, т. 2/, була мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення, якими визначені суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, були прийняті за висновками акту перевірки від 01.10.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства, а тому позивач просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області від 12.10.2007р.:

·          №0003962310/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 812764,50 грн.;

·          №0003952310/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 879580,50 грн.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2008р. у справі №6/320 позов задоволено частково:

- визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області №0003952310/0 від 12.10.2007р. в частині визначення позивачу податкового зобов’язання за основним платежем в сумі 644010,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 234951,50 грн., а всього в сумі 878961,50 грн.;

- визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області №0003962310/0 від 12.10.2007р. в частині визначення позивачу податкового зобов’язання за основним платежем в сумі 541484,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 270742,00 грн., а всього в сумі 812226,00 грн.;

- в задоволенні іншої частини позову відмовлено (суддя –О.М.Баранець) /а.с. 30-42, т. 6/.

          Відповідач –ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 28.11.2008р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр».

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 28.11.2008р., оскільки судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення суду без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 28.11.2008р. –залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 28.11.2008р. у даній адміністративній справі –залишити без змін.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, годину та місце розгляду справи /а.с. 68, 70, т. 6/, у судове засідання не з’явився, враховуючи, що у апеляційній скарзі відповідач просив суд розглянути справу без участі ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва №829732 серії А00 від 18.09.2007р. ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр»зареєстровано Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як юридична особа /а.с. 27, т. 1/.

Згідно з довідкою Відділу статистики у Новоукраїнському районі №169 від 21.09.2007р. позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 28, т. 1/.

Відповідачем –ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області –з 05.09.2007р. по 24.09.2007р. проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2007р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №58/23-10/13755622 від 01.10.2007р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення:

- п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.39 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- занижено податок на прибуток в сумі 644459,00 грн.;

- п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, п. 7.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- занижено податок на додану вартість у розмірі 541843,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області 12.10.2007р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-          №0003962310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 812764,50 грн., у тому числі основний платіж –541843,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –270921,50 грн. / а.с. 80, т. 1/;

-          №0003952310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 879580,50 грн., у тому числі основний платіж –644 459,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –235 121,50 грн. /а.с. 81, т. 1/.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки відповідачем зроблено висновок про недотримання підприємством рівня цін щодо реалізації товару (щебінь), а саме позивач та ТОВ «Ексімтрейд»є пов’язаними особами, оскільки директор та засновник ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр»є директором та засновником ТОВ «Ексімтрейд», і згідно укладених між вказаними сторонами договорів позивачем продаж щебеню було здійснено із заниженою звичайною ціною, внаслідок чого було занижено валовий дохід та податкові зобов’язання з податку на додану вартість за період ІІ кварталу 2006р. –ІІ кварталу 2007р.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що у ІІ кварталі 2006р. –ІІ кварталі 2007р. позивачем згідно укладених договорів реалізовано товар (щебінь), зокрема, ТОВ «Ексімтрейд», при цьому ціна реалізації продукції ТОВ «Ексімтрейд»за цей період відповідає умовам договорів, рівню цін на ідентичні товари на ринку України та вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивачем дотримано приписи вказаного закону щодо визначення звичайної ціни, в тому числі між пов’язаними особами, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких містяться у матеріалах даної справи, а відповідачем, всупереч ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів, які б спростовували це, та крім того, визначення податковим органом податкових зобов’язань платника податку із застосуванням звичайних цін здійснено не у передбаченому чинним законодавством порядку, а тому ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр»вірно визначено базу оподаткування операцій з реалізації щебеня, виходячи з договірної ціни, з податку на прибуток та з податку на додану вартість, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інтонації обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача в цій частині.

Щодо висновків відповідача про завищення підприємством валових витрат та податкового кредиту внаслідок безпідставного збільшення контрагентами позивача орендної плати за укладеними договорами колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді між позивачем та суб’єктами господарювання ТОВ «Ексімтрейд», ПП «Гледіс»були укладені договори оренди майна, при цьому умови та розмір сплати орендної плати обумовлювався як безпосередньо у договорі, так і додатковими угодами до нього.

Віднесення відповідних сум, у тому числі і у разі зміни ( підвищення) орендної плати, позивача за укладеними договорами до складу валових витрат та податкового кредиту підтверджується відповідними первинними документами, які не суперечить вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для визнання їх належним чином оформленими первинними документами, та які передбачені вищезазначеними договорами, що було встановлено судом під час розгляду даної справи, а тому висновки ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області про завищення ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр»валових витрат та податкового кредиту за період ІІ квартал 2006р. –ІІ квартал 2007р. в частині господарських операцій по оренді з ТОВ «Ексімтрейд», ПП «Гледіс»є безпідставними, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правомірний висновок щодо обґрунтованості позовних вимог позивача і в цій частині.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем з порушенням приписів ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включено до складу валових витрат суму витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів, у сумі, що перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів, вартості матеріалів, витрачених на поліпшення основних фондів.

Як свідчать матеріали справи позивачем у перевіряємому періоді були придбані матеріали, комплектуючі засоби, мастильні речовини та інше, витрати на які віднесені підприємством до складу валових витрат, оскільки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000р., та №16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999р., заходи, проведені підприємством, направлені на підтримання в робочому стані основних засобів без поліпшення їх основних характеристик, передбачених в технічній документації, та без створення умов для збільшення майбутніх економічних вигод, тобто роботи, виконані позивачем з використанням матеріалів, вказаних в первинних документах, які були надані під час проведення перевірки та копії яких містяться у матеріалах даної справи, є роботами з технічного обслуговування основних засобів.

Враховуючи вищевикладене, показники податкового та бухгалтерського обліку ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр», зазначені податковим органом у акті перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам діючого податкового законодавства, оскільки позивачем обґрунтовано та правомірно витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, утриманням виробничих приміщень, технікою безпеки та охороною праці, віднесено валових витрат підприємства, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано позовні вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо висновку ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області про неправомірність невключення до складу валового доходу та заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість в січні 2007р. за операціями з реалізації щебеня на суму 10764,00 грн. та відсіву –на суму 1794,00 грн., відвантажених залізничним транспортом, по накладним від 16.01.2007р. №№41258518 та №41258523, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено та підтверджено первинними документами, а саме: квитанцією про приймання вантажу №41258518 від 16.01.2007р. (саме квитанція про приймання вантажу, а не залізнично-шляхова накладна), рахунком-фактурою, накладними тощо, що в січні 2007р. позивачем реалізовано щебень СПД «Гайдаржи»на суму 10764,00 грн. (податок на додану вартість –2 152,80 грн.), при цьому вартість щебеня обгрунтовано включено підприємством до валових доходів та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, та разом з тим, підприємством не надано доказів, які б свідчили про віднесення до валового доходу суми 1794,00 грн. та податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 359,00 грн. з реалізації відсіву, відвантаженого залізничним транспортом згідно квитанції про приймання вантажу №41258523 від 16.01.2007р., у зв’язку з чим висновок податкового органу про необхідність включення до складу валових доходів І кварталу 2007р. суми 1794,00 грн. та податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 358,90 грн. –до відповідної декларації з податку на додану вартість є обґрунтованим та правомірним, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано позовні вимоги позивача в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки від 01.10.2007р. висновок податкового органу щодо завищення підприємством податкового кредиту на суму 103210,65 грн. відносно операцій з ПП «Анта» зроблено внаслідок того, що податкові накладні від ПП «Анта», суми податку на додану вартість за якими включено до складу податкового кредиту, мають факсимільний підпис, що свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за операціями з вказаним суб’єктом господарювання.

Як свідчать матеріали справи відповідач в обґрунтування вищезазначеного висновку посилається лише на те, що підпис на податкових накладних, отриманих від ПП «Анта», нанесений факсимільним підписом, а не зроблений власноруч, тобто ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської області фактично не заперечує здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом, а, з урахуванням того, що надані податкові накладні відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про податок на додану вартість»та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997р., відсутні правові підстави для визнання вказаних податкових накладних такими, що не мають статусу первинних документів та не підтверджують правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми 103210,65 грн., а тому колегія суддів вважає, що висновок відповідача про завищення податкового кредиту на цю суму є безпідставним, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги адміністративного позову в цій частині.

Щодо висновку відповідача про неправомірне включення підприємством сум податку на додану вартість у розмірі 10923,07 грн. до складу податкового кредиту в серпні 2006р. згідно копій податкових накладних Новоукраїнського РЕМ ВАТ «Кіровоградобленерго»колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем податкові накладні, які оформлені відповідно до встановлених чинним законодавством вимог та мають усі передбачені реквізити для визнання їх первинними документами, на підставі яких ґрунтується податкова звітність, обґрунтовано, з урахуванням п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість в серпні 2006р., що підтверджується наявними матеріалами в даній справі, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо безпідставності висновку податкового органу про завищення ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар’єр»податкового кредиту на суму 10923,70 грн. відносно операцій з Новоукраїнським РЕМ ВАТ «Кіровоградобленерго»та щодо обґрунтованості позовних вимог позивача в цій частині.

Вищезазначене підтверджується також висновком судово-економічної експертизи №559, 560/23 від 29.08.2008р., яка була призначена ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2008р. у справі №6/320 та проведення якої було доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз /а.с. 62-64, т. 5/.

Таким чином, висновки акту перевірки від 01.10.2007р. про заниження податку на прибуток на суму 644459,00 грн. та заниження податку на додану вартість у розмірі 541843,00 грн. є необґрунтованими та такими, що суперечать приписам діючого податкового законодавства, а тому відсутні правові підстави для нарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, і, враховуючи, що під час розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідачем помилково у оскаржуваних податкових повідомлення-рішеннях визначено вид податку, що не є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині неправомірно визначених податкових зобов’язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями у загальній сумі 1691187,15 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду даної справи норм матеріального та процесуального права не було встановлено, тому рішення суду першої інстанції від 28.11.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2008р. у справі №6/320 –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2009р.

Головуючий суддя           А. О. Коршун                              

суддя           Н. А. Бишевська                              

                     суддя І. Ю. Добродняк