Ухвала суду № 10524982, 28.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

          УХВАЛА

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2009 р.справа № а27/45-08

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                               Коршуна А.О.

          суддів:                               Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Гулій О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 16.12.2008 року у справі №А27/45-08 (категорія статобліку –2.11.3) за позовом:Закритого акціонерного товариства «Енергоресурси», м. Нікополь, Дніпропетровська обл. до: про:Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь, Дніпропетровська обл. визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог ВСТАНОВИЛА: 11.12.2007р. Закрите акціонерне товариство «Енергоресурси»(далі ЗАТ «Енергоресурси») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Нікопольська ОДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №А27/45-08 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1, т. 1/.

Позовна заява, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог від 05.02.2008р., була мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення, якими визначені суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, були прийняті за висновками акту перевірки від 05.06.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства, а тому позивач просив суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 15.06.2007р.:

·          №0035162310/0/23808, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 81754,05 грн.;

·          №0035172310/0/23809, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 31767,00 грн.,

а також похідні податкові повідомлення-рішення від 26.09.2007р. №0035162310/2/39419 та №0035172310/2/39418, прийняті за результатами адміністративного оскарження, крім цього, позивач просив суд також визнати недійсними першу податкову вимогу Нікопольської ОДПІ №1/580 від 28.12.2007р. та другу податкову вимогу №2/61 від 28.01.2008р.

          Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008р. у справі №А27/45-08 позовні вимоги задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0035162310/0/23808 від 15.06.2007р., №0035162310/2/39419 від 26.09.2007р., №0035172310/0/23809 від 15.06.2007р., №0035172310/2/39418 від 26.09.2007р., першу податкову вимогу від 28.12.2007р. №1/580 і другу податкову вимогу від 28.01.2008р. №2/61 (суддя –В.О. Татарчук) /а.с. 114-119, т. 2/.

Відповідач –Нікопольська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 16.12.2008р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ЗАТ «Енергоресурси».

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу Нікопольської ОДПІ посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 16.12.2008р., оскільки судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення суду без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 16.12.2008р. –залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 16.12.2008р. у даній справі скасувати та прийняти нову постанову у справі, якою в позові відмовити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, постанову суду вважають законною та обґрунтованою, просили суд апеляційну скаргу Нікопольської ОДПІ залишити без задоволення, постанову суду від 16.12.2008р. у даній адміністративній справі –залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва №427950 серії А00 від 24.01.2002р. ЗАТ «Енергоресурси»зареєстровано виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області як юридична особа /а.с. 62, т. 1/.

Згідно з довідкою Управління статистики у Нікопольському районі Дніпропетровської області №171 від 14.12.2005р. позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 60, т. 1/.

Відповідачем –Нікопольською ОДПІ –з 07.05.2007р. по 29.05.2007р. проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Енергоресурси»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1119/23131802573 від 05.06.2007р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення:

- п. 5.1 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 86 Закону України «про Державний бюджет України на 2006 рік»–занижено податок на прибуток на суму 58395,75 грн.;

·          Закону України «Про податок на додану вартість»:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 –занижено податок на додану вартість у розмірі 21178,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Нікопольською ОДПІ 15.06.2007р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-          №0035162310/0/23808, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 81754,05 грн., у тому числі основний платіж –58395,75 грн., штрафні (фінансові) санкції –23 358,30 грн. / а.с. 28, т. 1/;

-          №0035172310/0/23809, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 767,00 грн., у тому числі основний платіж –21 178,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –10 589,00 грн. /а.с. 29, т. 1/.

Прийняті відповідачем рішення були оскаржені позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатом розгляду скарг ЗАТ «Енергоресурси»оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача –без задоволення, та, разом з тим, відповідачем 26.09.2007р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0035162310/2/39419 та №0035172310/2/39418, суми податкових зобов’язань згідно з якими залишилися незмінними.

Крім цього, податковим органом було направлено позивачу першу податкову вимогу №1/580 від 28.12.2007р. /а.с. 6, т. 2/ та другу податкову вимогу №2/61 від 28.01.2008р. /а.с. 7, т. 2/ щодо необхідності сплатити відповідні суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем висновок про заниження підприємством податку на прибуток було зроблено на підставі того, що позивачем завищено валові витрати на суму 132700,00 грн. за ІІ квартал 2006р. у зв’язку з включенням до податкової декларації з податку на прибуток балансових збитків, які виникли у 2004р. та не були погашені протягом 2005р., при цьому відповідач посилається на акт попередньої перевірки №988/231.31802573 від 09.06.2006р.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем вимога про зменшення валових витрат за І квартал 2006р. на суму 132700,00 грн. оскаржувалась у адміністративному порядку і внаслідок залишення скарг підприємства без задоволення ЗАТ «Енергоресурси»звернулось до суду.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. у справі №А23/38 за позовом ЗАТ «Енергоресурси»до Нікопольської ОДПІ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001352342/3/4929 від 20.12.2006р., прийнятого за висновками акту перевірки №988/231.31802573 від 09.06.2006р., позовні вимоги задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що висновок податкового органу про утворення від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2005р. в результаті включення до скоригованих валових витрат від’ємного значення об’єкта оподаткування за результатами 2004р. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відсутні порушення ЗАТ «Енергоресурси» п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а дії Нікопольської ОДПІ по зменшенню валових витрат на суму 132700,00 грн. за І квартал 2006р. є неправомірними /а.с. 56-59, т. 1/.

Враховуючи вищевикладене, а також приписи ст. 72 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок щодо звільнення позивача від доказування обставин, які вже встановлені судовим рішенням, та обгрунтовано враховані вищезазначені обставини при вирішенні питання щодо неправомірності висновку відповідача про завищення підприємством валових витрат за ІІ квартал 2006р. на суму 132700,00 грн.

          Як вбачається з матеріалів акту перевірки висновок відповідача про заниження підприємством у перевіряємому періоді податку на прибуток було зроблено також на підставі того, що, на думку податкового органу, позивачем завищено валові витрати на суму 100883,00 грн. за ІІ квартал 2006р. по операціях з реалізації трубної продукції за цінами нижче витрат на придбання та комісійної винагороди, крім цього, Нікопольська ОДПІ у своїх висновках зазначає про те, що підприємство реалізовувало металопродукцію, яка придбана не з метою використання у власній господарській діяльності та одержання доходу.

          Під час розгляду даної справи судом встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинними документами, що за договором №4 від 04.01.2006р. позивачем придбано у квітні-травні 2006р. у ТОВ «Техномаркет»трубну продукцію на суму 1930452,73 грн., яка впродовж ІІ кварталу 2006р. була реалізована на експорт за договором комісії №18 від 10.01.2006р., який укладено між ЗАТ «Енергоресурси»(Комітент) та ТОВ ВКП «ЮВІС»(Комісіонер), внаслідок чого позивачем було отримано дохід на суму 1935459,73 грн., який включено до валових доходів підприємства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»надано визначення «господарської діяльності»- будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону (п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що віднесення витрат позивача за отриманні послуги за укладеним договором від 10.01.2006р. до складу валових витрат підтверджується відповідними первинними документами, які не суперечить вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для визнання їх належним чином оформленими первинними документами, та які передбачені вищезазначеним договором, що було встановлено судом під час розгляду даної справи, суму комісійної винагороди, обумовлену договором комісії, було нараховано Комісіонеру та з дотриманням приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включено до складу валових витрат, а тому висновки відповідача у акті перевірки про завищення позивачем валових витрат у ІІ кварталі 2006р. на суму 100883,00 грн. по операціях з реалізації трубної продукції та комісійної винагороди, у зв’язку з чим позивачу донараховано податок на прибуток, суперечать фактичним обставинам справи, наявним доказам у справі та вимогам норм чинного законодавства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем не включено у поняття «господарської діяльності»такої обов’язкової ознаки, як одержання прибутку від кожної здійсненої суб’єктом господарювання господарської операції, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчити про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності, до того ж, за своїм змістом термін «господарська діяльність»значно ширше «господарської операції», оскільки передбачає сукупність здійснюваних платником податку господарських операцій, і у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оподаткуванню підлягають не господарські операції, а господарська діяльність за звітний податковий період.

          Приймаючи до уваги вищенаведені висновки щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат 100883,00 грн., висновок Нікопольської ОДПІ про заниження податку на додану вартість на загальну суму 21178,00 грн. за вказаний період також є неправомірним, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача і в цій частині.

Вищезазначене також підтверджується висновком судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1473/1474-08 від 30.09.2008р., яка була призначена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008р. у справі №А27/45-08 /а.с. 60-62, т. 2/.

Таким чином, висновки акту перевірки від 05.06.2007р. про заниження податку на прибуток на суму 58395,75 грн. та заниження податку на додану вартість у розмірі 21178,00 грн. є необґрунтованими та такими, що суперечать приписам діючого податкового законодавства, а тому відсутні правові підстави для нарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, відповідно, і для винесення податкових вимог, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду даної справи норм матеріального та процесуального права не було встановлено, тому рішення суду першої інстанції від 16.12.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Нікопольської ОДПІ спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008р. у справі №А27/45-08 –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 07.12.2009р.

Головуючий суддя           А. О. Коршун                              

суддя           Н. А. Бишевська                              

                    суддя І. Ю. Добродняк