Ухвала суду № 10524963, 28.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

          УХВАЛА

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2009 р.справа № 23/71/06-АП-11/

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                               Коршуна А.О.

          суддів:                               Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Гулій О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Алоінс»

на постанову Господарського суду Запорізької області

від 13.01.2009 року у справі №23/71/06-АП-11/601/08-АП

(категорія статобліку –2.11.1) за позовом:Приватного малого підприємства «Алоінс», м. Запоріжжя до: про:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИЛА:           26.12.2005р. Приватне мале підприємство «Алоінс»(далі ПМП «Алоінс») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

          Позовна заява була мотивована тим, що відповідачем за висновками акту перевірки від 01.06.2005р. було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 211659,00 грн., яке є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам діючого податкового законодавства, а тому позивач просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000371323/0 від 03.06.2005р.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2006р. у справі №23/71/06-АП позовні вимоги позивача задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000371323/0 від 03.06.2005р. /а.с. 139-142, т. 1/.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.05.2006р. апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишено без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 03.03.2006р. у справі №23/71/06-АП –без змін /а.с. 163-165, т. 1/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2007р. касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишено без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 03.03.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 26.05.2006р. залишено без змін /а.с. 26-28, т. 2/.

Постановою Верховного Суду України від 10.06.2008р. скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.10.2007р., ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 26.05.2006р. та постанову Господарського суду Запорізької області від 03.03.2006р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції /а.с. 49-50, т. 2/.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 13.01.2009р. у справі №23/71/06-АП-11/601/08-АП в адміністративному позові відмовлено (суддя –С.А. Гончаренко) /а.с. 71-74, т. 2/.

Позивач –ПМП «Алоінс», не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.          

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 13.01.2009р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

27.10.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було зареєстровано клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку з хворобою повноважного представника і неможливістю прибуття у судове засідання /а.с. 87, т. 2/.

Приймаючи до уваги, що позивач про день, годину та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку /а.с. 84, 85, т. 2/, наявні в матеріалах справи письмові докази дають можливість розглянути дану справу у відсутність представника позивача, тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про день, годину та місце розгляду справи /а.с. 84, 86, т. 2/, не з’явився, про поважність причин своєї неявки суд у встановленому законом порядку не повідомив, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва №201200 серії А00 від 19.11.1993р. ПМП «Алоінс»зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа /а.с. 37, т. 1/.

Згідно з довідкою Запорізького обласного управління статистики №24/8531 від 10.12.2001р. позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 38, т. 1/.

Відповідачем –СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі з 16.05.2005р. по 01.06.2005р. було проведено позапланову документальну перевірку ПМП «Алоінс»з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за лютий 2005р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №15/13-32-321/20479751 від 01.06.2005р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем, зокрема, в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит в лютому 2005р. на загальну суму 942667,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 03.06.2005р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000371323/0, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 211659,00 грн. /а.с. 8, т. 1/.

Прийняте відповідачем рішення було оскаржено позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду цих скарг податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000371323/0 від 03.06.2005р. залишено без змін, а скарги позивача –без задоволення.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем (Покупець) були укладені договори купівлі-продажу від 28.12.2004р. з ТОВ «Придонецьке»(Продавець) та від 05.01.2005р. –з ТОВ «Алоінс-Агро»(Продавець), згідно з якими контрагенти зобов’язалися передати у власність ПМП «Алоінс»насіння соняшнику врожаю 2005р. до 31.12.2005р., а Покупець –прийняти цей товар та сплатити його на умовах вказаних договорів, на виконання чого позивачем у лютому 2005р. було здійснено передоплату, а продавцями –виписані податкові накладні, на підставі яких ПМП «Алоінс»включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за лютий 2005р., при цьому станом на 01.05.2005р. Покупцем товар не було отримано і, у зв’язку з тим, що ТОВ «Придонецьке»та ТОВ «Алоінс-Агро»є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, суму передоплати за нього (без урахування податку на додану вартість) до валових витрат не було віднесено.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Зі змісту пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи у своїй сукупності дозволяє зробити висновок про те, що позивачем в порушення приписів податкового законодавства у перевіряємому періоді, а саме лютому 2005р., віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по товарам сплаченим, але фактично не отриманим, при цьому вартість таких товарів не відносилась до складу валових витрат, тобто у ПМП «Алоінс»було відсутнє право на збільшення валових витрат до отримання товару, і, відповідно, відсутнє право на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а тому висновок податкового органу про завищення підприємством податкового кредиту в лютому 2005р. на загальну суму 942667,00 грн. є обґрунтованим та правомірним, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про безпідставність позовних вимог позивача.

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду про відмову у позові прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 13.01.2009р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими доказами та фактичними обставинами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Алоінс»–залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 13.01.2009р. у справі №23/71/06-АП-11/601/08-АП –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2009р.

Головуючий суддя           А. О. Коршун                              

суддя           Н. А. Бишевська                              

суддя І. Ю. Добродняк