УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2009 р.справа № А27/4-09(А36/68-08)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Фермер» та Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області
від 19.02.2009 року у справі №А27/4-09(А36/68-08) (категорія статобліку –2.11.1) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Фермер», с. Жданівка, Дніпропетровська обл. до: про:Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИЛА: 19.12.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Фермер»(далі ТОВ СГП «Фермер») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі Новомосковська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Позовна заява, з урахуванням заяви про уточнення від 12.01.2009р. /а.с. 1-2, т. 1/, була мотивована тим, що відповідачем за висновками акту перевірки від 23.08.2007р. було прийняте податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 32770,50 грн., яке є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам діючого податкового законодавства, а тому позивач просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ №0000322320/0 від 03.09.2007р.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009р. у справі №А27/4-09(А36/68-08) позовні вимоги позивача задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ №0000322320/0 від 03.09.2007р. в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 3370,06 грн., з яких: 2246,71 грн. –основний платіж, 1123,35 грн. –штрафні санкції, в іншій частині позову відмовлено (суддя –В.О.Татарчук) /а.с. 31-34, т. 2/.
Позивач –ТОВ СГП «Фермер», не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить постанову суду від 19.02.2009р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач –Новомосковська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які в частині задоволених позовних вимог, суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення у справі з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, просить рішення суду першої інстанції від 19.02.2009р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі ТОВ СГП «Фермер», заперечували проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, та просили суд апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову суду від 19.02.2009р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а апеляційну скаргу Новомосковської ОДПІ –залишити без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі Новомосковської ОДПІ, заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі позивача, просив суд апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову суду від 19.02.2009р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, а апеляційну скаргу ТОВ СГП «Фермер»–залишити без задоволення.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідачем з 01.08.2007р. по 09.08.2007р. було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ СГП «Фермер»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №238/232/30912210 від 23.08.2007р.
Відповідно до висновків акту перевірки позивачем, зокрема, в порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено суму податкових зобов’язань на 21847,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 03.09.2007р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322320/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 32770,50 грн., у тому числі основний платіж –21847,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –10923,50 грн. /а.с. 9, т. 1/.
Прийняте відповідачем рішення було оскаржено позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду цих скарг податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ №0000322320/0 від 03.09.2007р. залишено без змін, а скарги позивача –без задоволення.
Як вбачається з матеріалів акту перевірки відповідачем висновок про заниження підприємством податкових зобов’язань зроблено на підставі того, що позивачем при реалізації цукру не було відображено в загальних деклараціях за квітень, грудень 2006р., а фактично відображено у спеціальних деклараціях (декларації по рослинництву), податок на додану вартість у розмірі 2246,71 грн., та, крім цього, ТОВ СГП «Фермер»податкове зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 19600,45 грн. не було відображено ні в загальних, ні у спеціальних деклараціях.
Під час розгляду даної справи судом встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинними документами, що між позивачем (Господарство), який є сільгоспвиробником та має право використовувати спеціальний режим оподаткування по податку на додану вартість, передбачений пп. 11.29 ст. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції Закону, яка була чинною у періоді, за який проводилась перевірка), та ВАТ «Ланнівський цукровий завод»(Завод) було укладено договір контрактації сільськогосподарської продукції, згідно з яким Господарство зобов’язується посіяти, зібрати та поставити цукровий буряк, а Завод –його переробити і розрахуватися з ТОВ СГП «Фермер»за умовами даного договору, при цьому продукція, вироблена з давальницької сировини, яка поставлена Господарством, є власністю позивача, і ТОВ СГП «Фермер»розраховується з ВАТ «Ланнівський цукровий завод»за технічну переробку буряків на давальницьких умовах –цукровим буряком.
Враховуючи викладене, а також те, що вищенаведений цукор є товаром власного виробництва, виготовленим на давальницьких умовах, і податковим органом –Новомосковською ОДПІ, який є суб’єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не було надано належних доказів, які б спростовували цей факт, позивачем у відповідності до приписів Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р., при здійсненні операцій з продажу цукру податок на додану вартість у розмірі 2246,71 грн. віднесено до спеціальних декларацій квітня, грудня 2006р.
Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обгрунтовано та правомірно визнано безпідставним нарахування відповідачем податку на додану вартість у сумі 3371,06 грн., та, відповідно, застосування штрафних санкцій у розмірі 1123,35 грн., та обгрунтовано визнано нечинним оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині.
Стосовно висновку Новомосковської ОДПІ про заниження підприємством податкових зобов’язань з податку на додану вартість за квітень, серпень, жовтень 2006р. на суму 19600,45 грн. та нарахування у зв’язку з цим податкового зобов’язання з податку на додану вартість, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді отримано кошти за надані послуги з культивації та продаж ячменю і відходів кукурудзи, але суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за цими операціями в порушення вимог податкового законодавства підприємством не були відображені ні в загальних, ні у спеціальних деклараціях, що підтверджується матеріалами справи та фактично не заперечується ТОВ СГП «Фермер».
Таким чином, відповідачем за наслідками проведеної перевірки було зроблено обґрунтований висновок щодо нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість за порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді невідображення господарських операцій у деклараціях, що призвело до недостовірності визначення сум податку на додану вартість та заниження податкових зобов’язань, при цьому посилання ТОВ СГП «Фермер»на те, що відповідні кошти взагалі не повинні сплачуватись до бюджету, а залишаються в розпорядженні сільгосптоваровиробників, не приймається до уваги, оскільки в даному випадку податок на додану вартість у сумі 19600,45 грн. не був відображений у податковій звітності підприємства, відповідно, не відображений ні в загальних, ні у спеціальних деклараціях.
Вищезазначене також підтверджується висновком судово-економічної експертизи №418/419-08 від 30.10.2008р., яка була призначена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2008р. у даній справі /а.с. 99, т. 1/.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок щодо правомірності нарахування відповідачем податку на додану вартість у сумі 19600,45 грн. та застування штрафних санкцій в розмірі 9800,15 грн., та про те, що позовні вимоги позивача в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 19.02.2009р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційних скарг спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги:
- Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Фермер»;
- Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009р. у справі №А27/4-09(А36/68-08) –залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2009р.
Головуючий суддя А. О. Коршун
суддя Н. А. Бишевська
суддя І. Ю. Добродняк
Судове рішення № 10524962, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9372/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: