Ухвала суду № 10520689, 01.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2010 р. м. КиївК-12855/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спільного українсько-іспанського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі № 13/259-4751 Господарського суду Тернопільської області

за позовом спільного українсько-іспанського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ»

до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

про скасування в частині податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2006 позов задоволено: скасоване податкове повідомлення-рішення Бережанської МДПІ від 11.10.2006 № 0000242301/23323 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 12953,00 грн. та штрафної санкції, що припадає на цю суму податку.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що факт придбання товару підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а податковим органом не надано доказів щодо придбання позивачем товару у підприємств з ознаками фіктивності.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що оприбуткування товару здійснено позивачем лише на підставі податкових накладних, докази реальності операції придбання товару, зокрема, документи, які підтверджують факт транспортування товару, позивачем не надані.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, вважаючи, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Бережанською МДПІ Тернопільської області проведена перевірка ТОВ «Санза Топ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складений акт перевірки від 18.07.2006 № 144/23-134/31274081 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.07.2006 № 0000242301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 22200,4 грн. (в т.ч. 15515,00 грн. основний платіж та 6685,4 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку згідно зі статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ; за результатами розгляду скарг прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.10.2006 № 0000242301/23323 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 20648,9 грн. (в т.ч. 15515,00 грн. основний платіж та 5133,9 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Згідно висновків акту перевірки позивач порушив підпункт 5.3.9 пункт 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (Закон № 334/94-ВР) внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат вартості придбаного товару (лісоматеріалів) на підставі податкових накладних без фактичного отримання товару на суму 51810,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із встановлених в судовому процесі обставин, що постачальником товару (лісоматеріалів) згідно податкових накладних від 25.08.2005 № 5 на суму 16522,00 грн., від 12.12.2005 № 12/12 на суму 11116,00 грн., від 08.12.2005 № 8/12/1 на суму 8542,00 грн., від 09.12.2005 № 9/12 на суму 15630,00 грн. є приватний підприємець ОСОБА_1, який є посередником та згідно інформаційної довідки від 03.02.2006 № 5870/7/17-130 основних фондів, складських, офісних приміщень, транспортних засобів не має. Постачальником товару приватного підприємця ОСОБА_1 виступило приватне підприємство «Діамет», яке у період 01.01.2005 31.12.2005р.р. господарську діяльність не здійснювало, грошові кошти від ОСОБА_1 у вказаний період не отримувало; товарно-транспортні накладні на перевезення лісоматеріалів від приватного підприємця ОСОБА_1 до перевірки та під час судового розгляду справи позивач не надав.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звязності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2007 № 363, перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, витрати, понесені позивачем у звязку із придбанням у приватного підприємця ОСОБА_1 товару (лісоматеріалів), не підлягають віднесенню до валових витрат, оскільки факт придбання товару (послуги) передбачає перш за все їх наявність, а недоведеність позивачем факту поставки товару дає підстави для висновку про безтоварність операції.

Доводи касаційної скарги такого висновку судів не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу спільного українсько-іспанського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ»залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписО.В.Карась

підпис М.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак