Постанова № 10520634, 17.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2010 р. м. КиївК-414/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретаріПатюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2007 у справі № 7/139/07 господарського суду Миколаївської області

за позовом закритого акціонерного товариства «Баштанській сирзавод»

до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області

за участю прокурора Миколаївської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2007, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2007, позов задоволено: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області від 19.01.2007 № 0000022301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованої ЗАТ «Баштанський сирзавод»за жовтень 2006 року, на 495059,00 грн. скасовано з підстав правомірного, за висновком суду, включення позивачем до податкового кредиту в податковій декларації за 2006 року (загальній) податку на додану вартість у сумі 495059,00 грн., сплаченого митному органу при ввезенні на митну територію України в режимі імпорту обладнання.

В касаційній скарзі ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції пункту 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 6, 10, 11 Порядку нарахування, виплат та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ЗАТ «Баштанський сирзавод» просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Суд встановив, що фактичною підставою для зменшення на 495059,00 грн. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої ЗАТ «Баштанський сирзавод»за жовтень 2006 року, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 19.01.2007 № 15/23-00446500, про порушення позивачем пункту 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі за текстом - Закон № 168/97-ВР), пунктів 6, 10, 11 Порядку нарахування, виплат та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 291) (далі за текстом Порядок), внаслідок включення до податкового кредиту в податковій декларації за вересень 2006 року (загальній) податку в сумі 495059,00 грн., сплаченого митному органу при ввезенні на митну територію України обладнання, що використовується у виробничому процесі переробки молока, придбаного в тому числі і у сільськогосподарських товаровиробників. За висновком контролюючого органу ця сума податку, як така, що відповідає питомій частці переробленого молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, підлягає включенню до податкового кредиту в спеціальній податковій декларації.

Згідно з пунктом 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР у редакції ЗаконуУкраїни від 18.02.99 р. N 442-XIV до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дію пункту 11.21 статті 11 продовжено, зокрема до 1 січня 2007 року - згідно ізЗаконом України від 18.10.2005 р. N 2987-IV.

Відповідно до пункту 6 Порядку переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.

За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.

У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення перераховується переробним підприємством платіжними дорученнями з окремого рахунка на його поточний рахунок за умови надання органом державної податкової служби відповідного висновку в порядку, передбаченому для бюджетного відшкодування.

Абзацом четвертим пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, в редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 № 213, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Оскільки обладнання для виробництва сиру, імпортоване позивачем, використовується при виготовленні продукції з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, податок на додану вартість, сплачений у звязку з ввезенням цього обладнання, входить у відповідній частині до собівартості такої продукції. Як наслідок, декларування податкових зобовязань з операцій з продажу цієї продукції в окремій (скороченій) декларації обумовлює і декларування в цій же декларації податкового кредиту, повязаного із придбанням обладнання та розрахованого відповідно до питомої ваги продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників. Інше суперечить спеціальному режиму оподаткування, встановленому пунктом 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, коли податок, нарахований переробним підприємством в ціні продажу продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, яка визначається на базі собівартості цієї продукції, до бюджету не сплачується.

Неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми зазначеного пункту призвело до ухвалення судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 КАС України, що є підставою для скасування цих рішень, та з огляду на те, що обставини у справі встановлені повно і правильно, - для прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених вище мотивів, як це передбачено статтею 229 вказаного Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області задовольнити.

Скасувати постанову Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2007.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна