Ухвала суду № 10520609, 29.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-14504/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27” на постанову господарського суду Львівської області від 21.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського від 26.04.2007

у справі№ 5/3369-13/392А

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27”

доДержавної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської

області

провизнання нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Проммонтаж СУ-27” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000591500/0, № 0000581500/0 від 07.04.2006.

Постановою господарського суду Львівської області від 21.12.2006 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2007 постанову господарського суду Львівської області від 21.12.2006 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 21.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2007, ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт № 232/150/01415683 від 07.04.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000581500/0 від 07.04.2006, № 0000591500/0 від 07.04.2006, якими визначено штрафи у сумах відповідно 29434,15 грн. та 8161,00 грн. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до абзацу 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У пункті 1.5 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 того самого Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, порушення платником податків строків погашення податкового зобов'язання, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 зазначеного Закону є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. При визначенні суми податкових зобовязань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, щодо штрафних санкцій, запроваджених Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу закритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27” на постанову господарського суду Львівської області від 21.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського від 26.04.2007 у справі № 5/3369-13/392А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27” відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області від 21.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського від 26.04.2007 у справі № 5/3369-13/392А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак Суддя М.О. Федоров