Ухвала суду № 10520584, 06.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2010 р. м. КиївК-16225/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 06.04.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрон»на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 та постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2007

у справі№ 3/141/07-АП

за позовомДержавної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрон»

2. Приватного підприємства «Прімакс»

провизнання недійсною угоди

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя звернулася до господарського суду Запорізької області із позовом, у якому просила на підставі ст.ст. 207, 208 ГК України визнати недійсною угоду № 55/04 від 01.06.2004, укладену між ТОВ "Сітрон" (відповідач1) та ПП "Прімакс" (відповідач2).

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.04.2007, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007, позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач1оскаржив їх в касаційному порядку.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено перевірку ТОВ "Сітрон", на підставі якої складено акт від 06.09.2006 № 37-23-31491053 "Про результати виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрон", код ЄДРПОУ 31491053 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 31.03.2006"

В ході перевірки було встановлено факт наявності господарських зобов'язань між ТОВ "Сітрон" (Покупець) та ПП "Прімакс" (Продавець) по укладеному договору купівлі-продажу № 55/04 від 01.06.2004.

Як зазначено в договорі, Продавець в особі директора Войтович А.В., діючого на підставі статуту, передає у власність Покупцю, в особі директора Дайдоєва В.І. товар: брухт та кускові відходи міді, латуні та бронзи (змішаний).

Згідно журналу-ордеру по рахунку № 63/1 та первинних бухгалтерських документів в січні 2005р. ПП "Прімакс" відвантажено ТОВ "Сітрон" брухт міді в кількості 34,7 т ( вага нетто ) на загальну суму 386 514, 86 грн. без ПДВ.

Згідно угоди № 55/04 від 01.06.2004 року, а також податкових накладних № 2/2 від 20.01.2005 , №3 від 28.01.2005 , та руху по рахунку № 63/1 за період з 01.10.2004 по 31.03.2006 сума угоди між ТОВ "Сітрон" та ГІГІ "Прімакс" склала 463 818,21 грн., у тому числі ПДВ - 77 302,98 грн.

Приватне підприємство "Прімакс" зареєстроване за юридичною адресою : 25031, м. Кіровоград, вул. Гагаріна, буд. 9, к. 1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20.01.2005 по цивільній справі № 2-747/05р. установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП "Прімакс" були визнані недійсними з моменту перереєстрації на Базеду Сергія Георгійовича, а саме з 28.04.2004.

Приймаючи рішення про задоволенні позовних вимог суди посилаються на рішення Ленінського районного суду, яким встановлено, що:

"- Безеда С.Г. в судовому засіданні пояснив, що свій паспорт залишав як заставу за прокат відеокасети приватному підприємцеві, в якого його вкрали. До реєстрації ПП "Прімакс" не причетний;

- згідно змін до Статуту Приватного підприємства "Прімакс" засновником та власником його виступає Безеда С.Г. Вказані зміни внесені Реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому від 28.04.2004. Невиконання Безедою С.Г. жодних дій з підприємницької діяльності стверджується його поясненнями, наданими в податковій інспекції. Таким чином, в порушення вимог Закону України "Про підприємства в Україні" та Закону України "Про підприємництво" підприємницька діяльність здійснюється не встановленою особою".

Погодитись з такими висновками не можна, з огляду на таке.

Згідно ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання може бути визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Необхідною умовою для визнання угоди недійсною відповідно до ст.ст. 207, 208 ГК України є наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

При цьому умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це відповідні повноваження.

Умисел посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, на укладання угоди завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, не може бути доказаний інакше, як вироком суду по кримінальної справі, який набрав чинності.

Відповідно до ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Судами не встановлено наявності або відсутності доказів про притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності.

Слід зазначити, що наявність умислу не може бути підтверджена тільки рішенням суду про визнання установчих документів однієї сторони недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження за такою справою є зокрема відповідність установчих документів вимогам діючого законодавства, а не наявність протиправного умислу на укладання угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 111 ЦК України, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Пунктом 7 ст. 59 ГК України встановлено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Проте саме лише визнання господарським судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття господарським судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на доводи відповідача, що приватне підприємство "Прімакс" з державного реєстру не виключено, даних тверджень судами не перевірено, доказів, які підтверджують або спростовують доводи, не витребувано.

Також слід зазначити, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства на підставах визнання його установчих документів недійсними має бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, зокрема держави.

Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не спричиняє недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 р. № 755-ІХ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди не покладено обов'язку по перевірці відповідності діючому законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин.

Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не дослідження всіх доказів у їх сукупності на підтвердження того, що при укладанні угоди сторони діяли з метою яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, що суперечить приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що справа №3/141/07-АП, відповідно до п. 6 ч.1 ст.223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрон»задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 та постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2007 у справі №3/141/07-АП скасувати.

Справу № 3/141/07-АП направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко