Ухвала суду № 10484698, 24.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2010 р. К-17013/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий: Нечитайло О.М.

Судді: Голубєва Г.К.

Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Лайн»

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.07.2007 року

у справі №461/12-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Лайн»

до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс», Приватного підприємства «Олеся стиль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Паралель»,

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рест Лайн»звернулось з адміністративним позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомленьрішень від 30.03.2006 року №000002237/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 202579,80 грн., з яких 135053,21 грн. основний платіж та 67526,59 грн. штрафні (фінансові) санкції, та №000001237/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 755,33 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 26.01.2007 року (суддя Писана Т.О.) позов задоволено.

Висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень мотивований відсутністю правового звязку між правом позивача на включення сплаченої у звязку з придбанням товару суми податку до податкового кредиту та виконанням обовязку щодо перерахування до бюджету суми податку його контрагентами в ланцюгу поставок товарів від виробника.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.07.2007 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмова у задоволенні позовних вимог мотивована судом апеляційної інстанції неправильним застосуванням судом першої інстанції вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зважаючи на відсутність у позивача правових підстав для включення сум податку, сплачених ТОВ «Паралель», ТОВ «Олеся Стиль»та ТОВ «Полюс», до складу податкового кредиту. Такий висновок пов'язаний з тим, що установчі документи цих товариств визнані недійсними у судовому порядку, що позбавляє їх права на видачу податкових накладних.

Вважаючи, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.07.2007 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рест Лайн»звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову комплексну документальну перевірку ТОВ «Рест Лайн»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року. За наслідками перевірки було складено акт від 30.03.2006 року №167/23-7/31648132, яким встановлено факт непідтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками позивача ТОВ «Паралель», ТОВ «Олеся Стиль»та ТОВ «Полюс», з яким він мав господарські взаємовідносини у 2003-2004 роках. Було зясовано, що установчі документи зазначених товариств, а також свідоцтва про реєстрацію їх платниками податку на додану вартість визнані недійсними рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.11.2005 року, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.01.2006 та рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2005 року відповідно.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Інші статті цього Закону, так само як і інших законів, не ставлять у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальнику.

Між тим, надані позивачем документи давали суду підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів своїм постачальникам ТОВ «Паралель», ТОВ «Олеся Стиль»та ТОВ «Полюс»які виписали позивачу податкові накладні, маючи статус платників податку на додану вартість, а тому їх оцінка судом першої інстанції відповідає правильному застосуванню підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наведених обставин, висновок суду першої інстанції, який встановив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, слід визнати правильним.

Оскільки постанова суду першої інстанції була скасована помилково, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 226 КАС України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Лайн»задовольнити.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.07.2007 року скасувати, а постанову Господарського суду Київської області від 26.01.2007 року у справі №461/12-06 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М. Судді Голубєва Г.К. Конюшко К.В. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.