Ухвала суду № 105193249, 30.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/19701/20

провадження № 2/752/1575/22

УХВАЛА

30.06.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині.

В квітні 2022 року до суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, з огляду на те, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви та закриття провадження у справі, посилаючись на безпідставність поданої заяви.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні наполягав на задоволенні заяви та закритті провадження у справі.

Інші сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили. Про розгляд справи повідомлялись належним чином, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву третьої особи про закриття провадження у справі за наведено явки сторін.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши заяву, та дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі слід закрити за наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Наведена норма свідчить, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 2098/к від 09.12.2019 року, укладеного між АТ «Альфа Банк» та ПАТ «Дельта Банк» в частині передачі прав по кредитному договору № 11134251000 від 28.03.2007 року, боржником за яким є позивач.

Зміст і підстави поданого позову свідчать про те, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Альфа Банк», вказавши третьою особою ПАТ «Дельта Банк», які є первісним та новим кредиторами, які, в свою чергу, - є юридичними особами.

Тобто, між сторонами існує спір щодо правочину, укладеного між юридичними особами, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України (схожу правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2529/18).

Відповідно до положень частини 2 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями.

Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18).

Слід зауважити, що положення пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України не зумовлюють належність до господарської юрисдикції справ виключно необхідністю здійснення господарської діяльності всіма учасниками справи, оскільки передбачають, що у спорах, які виникають з кредитних та іпотечних правовідносин, цілком достатнім для їх належності до господарської юрисдикції є те, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Крім того, варто вказати на те, що оспорюваний договір укладено між АТ «Альфа Банк» та до ПАТ «Дельта Банк», як суб`єктами господарювання, та в ході проведення ними господарської діяльності.

Враховуючи положення статей 4, 20, 45, 175 ГПК України та зважаючи на викладені правові позиції Верховного Суду, які відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України мають враховуватися при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що спір у даній справі із пред`явленими позовними вимогами цілком підпадає під юрисдикцію господарських судів, адже сторонами оскаржуваного договору є юридичні особи, а визнання недійсним такого договору, в т.ч. частково, вирішується виключно за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 по справі № 910/17433/19.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, наявні підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки, спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, в зв`язку з чим заява є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині, - задовольнити.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині, - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України .

Роз`яснити позивачу право на звернення з даними вимогами в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя Н.П. Чередніченко