Рішення № 105168409, 11.07.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №446/2341/21

Провадження №2/522/1584/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Кулябко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі третіх осіб без самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича, Акціонерного товариства «Альфа-банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23.10.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі третіх осіб без самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича, Акціонерного товариства «Альфа-банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, було передано за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 15.06.2021 року було вчинено виконавчий напис №167881, за яким стягнуто з позивачки на користь ТОВ «Вердикт Капітал» як правонаступника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Кредитні Ініціативи», який в свою чергу є правонаступником АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №401487967 від 01.08.2013 року за період з 16.01.2019 року по 21.05.2021 року включно у загальному розмірі 26860,74 грн., з яких: 634,55 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25726,19 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Виконавче провадження за вказаним виконавчим написом від 15.06.2021 року було відкрито 07.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. (виконавче провадження ВП№66735837).

Однак, позивачка вважає згаданий вище виконавчий напис таким, що був вчинений на підставі договору, який не був нотаріально посвідчений, вчинений нотаріусом без перевірки безспірності вимог стягувача, позивачка жодного разу не отримувала вимоги чи претензії зі сторони відповідача. Також зазначила, що жодних документів, що підтверджують суми неповернення кредиту ПАТ «Альфа-Банк» та письмові вимоги про повернення кредиту від Банку позивачка не отримувала, також на її адресу не надходили повідомлення про відступлення прав вимоги заборгованості до ТОВ «Вердикт Капітал».

Матеріали позову були розподілені на суддю Приморського районного суду м.Одеси Домусчі Л.В.

Матеріали справи були передані судді 29.11.2021 року.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 20.12.2021 року.

У підготовче засідання призначене на 20.12.2021 року ОСОБА_1 не з`явилася, представник позивачки адвокат Зуєв В.Б. надав суду заяву, в якій просив витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., копію виконавчого напису №167881, вчиненого 15.06.2021 року, та всі інші документи відносно стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи. Також просив справу розглядати за відсутністю сторони позивача.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв А.О. надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутністю.

Розгляд справи відкладено на 24.01.2022 року.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріальногоокругуОстапенка ЄвгенаМихайловича належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису, копію виконавчого напису №167881, вчиненого 15.06.2021 року, та всі документи, на підставі яких приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено 15.06.2021 року виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №167881.

У підготовче засідання призначене на 24.01.2022 року сторони не з`явилися, 24.01.2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Зуєв В.Б. на електронну адресу суду надав заяву, в якій просив підготовче засідання провести за відсутністю сторони позивача.

Ухвалою суду від 26.01.2022 року підготовче засідання було закрито, справу було призначено до судового розгляду по суті на 01.03.2022 року.

08.02.2022 року від представника ТОВ «Вердикт Капітал» на адресу суду поштою надійшло клопотання, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу.

Також в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, наданий представником ТОВ «Вердикт Капітал», в якому просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву зазначено, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а в оспарюваному виконавчому напису зазначена заборгованість є безспірною, оскільки позивач у позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

У судове засідання призначене на 01.03.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 14.04.2022 року.

У судове засідання призначене на 14.04.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 09.05.2022 року.

У зв`язку з тим, що на території м.Одеси та Одеської області з 08.05.2022 року о 22.00 год. по 10.05.2022 року о 05.00 год. було запроваджено подовжену комендантську годину, розгляд справи призначений на 09.05.2022 року, відкладено на 16.05.2022 року.

Ухвалою суду від 12.05.2022 року витребувано з ТОВ «Вердикт Капітал» належним чином завірені копії документів, які були надані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., на підставі яких приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. вчинено 15.06.2021 року виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №167881 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості у розмірі 26860,74 грн., та належним чином завірену копію виконавчого напису №167881 від 15.06.2021 року.

У судове засідання призначене на 16.05.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 23.06.2022 року.

23.05.2022 року на виконання ухвали суду від 12.05.2022 року представник ТОВ «Вердикт Капітал» на електронну адресу суду надав заяву, в якій зазначили, що виконати ухвалу суду від 12.05.2022 року не є можливим, оскільки всі документи, які слугували підставою для звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника знаходяться в матеріалах справи нотаріуса.

Розгляд справи призначений на 23.06.2022 року, відкладено на 04.07.2022 року з метою витребування у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. належним чином завірені копії виконавчого провадження ВП №66735837, що здійснюється за виконавчим написом №167881, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 15.06.2021 року.

Ухвалою суду від 24.06.2022 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича належним чином завірені копії виконавчого провадження ВП №66735837, що здійснюється за виконавчим написом №167881, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 15.06.2021 року.

28.06.2022 року на виконання ухвали суду від 24.06.2022 року від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. на електронну адресу суду надійшли копії виконавчого провадження ВП №66735837, що здійснюється за виконавчим написом №167881, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 15.06.2021 року.

Також додатково повідомлено, що 24.05.2022 року між приватними виконавцями виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. та ОСОБА_2 було укладено Договір про заміщення приватного виконавця Щербакова Ю.С. на приватного виконавця Притуляка В.М., у зв`язку із тимчасовим зупиненням діяльності ОСОБА_3 до моменту поновлення його діяльності.

У судове засідання призначене на 04.07.2022 року сторони не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення суду є 11.07.2022 року.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом, 01.08.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №401487967.

На підставі Договору факторингу №1 від 21.06.2016 року АТ «Альфа-Банк» відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи».

На підставі Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року ТОВ «ФК «Кредитні ініціативи» відступило право вимоги за вказаним Кредитним договором ТОВ «ФК» «Інвестохіллс Веста».

На підставі Договору факторингу №16-01/19/1 від 16.01.2019 року ТОВ «ФК» «Інвестохіллс Веста» відступило право вимоги за вказаним Кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал».

Таким чином право вимоги за Кредитним договором №401487967 від 01.08.2013 року набуто ТОВ «Вердикт Капітал».

У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 15.06.2021 року було вчинено виконавчий напис №167881, згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Вердикт Капітал» як правонаступника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Кредитні Ініціативи», який в свою чергу є правонаступником АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №401487967 від 01.08.2013 року за період з 16.01.2019 року по 21.05.2021 року включно у загальному розмірі 26860,74 грн., з яких: 634,55 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25726,19 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.

Виконавче провадження за вказаним виконавчим написом від 15.06.2021 року було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. постановою від 07.09.2021 року (виконавче провадження №66735837.

Також судом встановлено, що 24.05.2022 року між приватними виконавцями виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. та ОСОБА_2 було укладено Договір про заміщення приватного виконавця Щербакова Ю.С. на приватного виконавця Притуляка В.М., у зв`язку із тимчасовим зупиненням діяльності ОСОБА_3 до моменту поновлення його діяльності, у зв`язку з чим матеріали виконавчого провадження №66735837 перебувають у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М.

З позову вбачається, що 29.09.2021 року позивачці стало відомо про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. 22.09.2021 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на суму 26860,74 грн. при примусовому виконанні виконавчого напису №167881 від 15.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Між тим, із законністю вказаного виконавчого напису позивач не згоден, тому звернувся до суду з дійсним позовом.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

У свою чергу ст.87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-XII (надалі за текстом - Закон) передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону (в редакції чинній на час вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст.89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі за текстом - Порядок).

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно підпунктів 3.2. і 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до підпункту 5.1. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

При цьому, згідно підпунктів 6.1. і 6.2. пункту 6 глави 16 розділу ІІ Порядку, за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

Відповідно до підпунктів 7.1. і 7.3. пункту 7 глави 16 розділу ІІ Порядку, у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Згідно із пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Із підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку слідує, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимогипро усуненняпорушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

За змістом вищевказаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 і від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц з подібних правовідносин.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) та застосований Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц (провадження № 61-35277св18).

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Положенням ч.ч.2 і 3 ст.83 ЦПК України встановлено процесуальні обов`язки позивача подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Крім того, пункт 4 ч.2 ст.43 ЦПК України передбачає обов`язок учасників справи подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» у червні 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапренко Є.М. із заявою про вчинення виконавчого напису для стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», як правонаступника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Кредитні Ініціативи», який в свою чергу є правонаступником АТ «Альфа-Банк» .

Проте, матеріали справи не містять підтвердження того, що відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» позивачу поштою направлялася письмова претензія про погашення кредитної заборгованості від 01.08.2013 року та про його отримання боржником.

У зв`язку з чим суд вважає, що ТОВ «Вердикт Капітал» не було виконано обов`язок щодо повідомлення боржника про порушення кредитного зобов`язання, що не може свідчити про безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал».

Однак, суд звертає увагу на ту обставину, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження №11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» суду не було надано доказів того, що кредитний договір №401487967 від 01.08.2013 року, про який зазначено у виконавчому написі від 15.06.2021 року, укладений з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» був посвідчений нотаріально.

Тобто укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні висновки застосовані Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) і від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Суд також звертає увагу на те, що ухвалою суду від 20.12.2021 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та ухвалою суду від 12.05.2022 року у ТОВ «Вердикт Капітал» було витребувано належним чином завірені копії документів, на підставі яких Товариство звернулося до приватного нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, та за якими приватним нотаріусом вчинено 15.06.2021 року виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №167881 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в загальній сумі 26860,74 грн., проте зазначені документи не було надано суду.

Лише, на виконання ухвали суду від 24.06.2022 року про витребування доказів, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. було надано суду копії матеріалів виконавчого провадження №66735837, в якому наявні документи, на підставі яких приватним нотаріусом було вчинено 15.06.2021 року виконавчий напис №167881, в тому числі копія кредитного договору.

У зв`язку з чим суд вважає, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом без дотримання вимог, передбачених ст.88 Закону, глави 16 розділу ІІ Порядку та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00).

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області від 12.06.2021 року №82189, - оскільки розмір боргових зобов`язань позивача перед Товариством, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по рахунку позивача за Договором кредиту, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за N 296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов`язковою вимогою відповідно до п.6 ч.10 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", тому за відсутності доказів наявності з боку позивача боргу у визначеному відповідачем розмірі, у останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.

Відповідно до частини третьої ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позов знайшов своє підтвердження під час розгляду справи та підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. у редакції від 29.11.2001 року, ст.ст.11, 15, 16, 18, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 43, 49, 76, 81, 89, 206, 210, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №167881,вчинений 15.06.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвгеном Михайловичем,про стягненняз ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 26 860,74 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11.07.2022 року.

Суддя Л.В.Домусчі