Ухвала суду № 10514721, 13.05.2010, Апеляційний суд міста Севастополя

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-459/2010р. Головуючий у першій

інстанції Лемешко А.С.

Категорія Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Птіціної В.І., Зотова В.С.,

при секретарі: Маслові О.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 липня 2009 року та з апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 11 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, ОСОБА_5, третя особа Відкрите акціонерне товариств „СЕБ Банк”, про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_5, третя особа Відкрите акціонерне товариств „СЕБ Банк”, у якому просив розірвати кредитний договір № 841 від 10.01.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ВАТ „СЕБ Банк”, стягнути солідарно з відповідачів на його користь 664331 грн. 66 коп., у тому разі 618320 грн. 85 коп. заборгованості за кредитом, 36049 грн. 04 коп. прострочених процентів за користування кредитом, 3658 грн. 57 коп. нарахованих процентів за користування кредитом та 6276 грн. 19 коп. пені.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до договору уступки права вимоги № 1979 від 03.06.2009 року ВАТ „СЕБ Банк” передало, а ОСОБА_3 набув право вимоги солідарного боргу в розмірі 664331 грн. 66 коп. з позичальника ОСОБА_5, за кредитним договором № 841 від 10.01.2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ „СЕБ Банк”, та з його майнового поручителя ОСОБА_8 на підставі договору поруки № 841 від 10.01.2008 року.

Ухвалою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 липня 2009 року вжити заходи забезпечення позову. Постановлено накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, будинок АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_8, до розгляду справи по суті; накласти арешт на частку у Статутному капіталі ТОВ „Горснабкомплект” (ЄДРПОУ 304230045) у розмірі 51% складову 3774 грн., на 9120 простих іменних акцій складових 48% частки Статутного капіталу ЗАТ „Севастопольський центр обчислювальної техніки та інформатики” (ЄДРПОУ 24037930), що належать ОСОБА_5, до розгляду справи по суті.

Ухвалою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 11 серпня 2009 року ухвала Нахімовського районного суду м.Севастополя у частині накладення арешту на 9120 простих іменних акцій складових 48% частки Статутного капіталу ЗАТ „Севастопольський центр обчислювальної техніки та інформатики” змінена шляхом скасування арешту з 5320 простих іменних акцій складових 28% частки Статутного капіталу зазначеного підприємства, що належали ОСОБА_5

Заочним рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 11 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.

З ухвалою суду відповідачі не погодились, подали апеляційну скаргу у якій ставлять питання про її скасування з підстав невідповідності нормам процесуального права.

Також, ОСОБА_5 подана апеляційна скарга на заочне рішення суду, у якій він просить скасувати оскаржене рішення з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права, та ухвалення нового про залишення позовних вимог ОСОБА_3 без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, що зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційна скарга на заочне рішення підлягає відхиленню, а на ухвалу частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з невиконання відповідачем умов кредитного договору.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами по справі, що 10 січня 2008 року між ВАТ „СЕБ Банк” та відповідачем ОСОБА_5 укладений Кредитний договір № 841. Відповідно до умов цього договору банк надав, а позичальник прийняв кредит у розмірі 91000 доларів США із цільовим призначенням на ремонт нежитлових приміщень за адресою: м.Севастополь, вул.Комісара Морозова, буд.2 та будівництво житлового будинку за адресою: м.Севастополь, вул.К.Либкнехта, буд.9, із сплатою відсотків за користування кредитом за плаваючою ставкою у розмірі 7,7% річних. (а.с.13).

Відповідно до умов Кредитного договору № 841 від 10 січня 2008 року, Договору поруки № 841 від 10 січня 2008 року, укладеного між ВАТ „СЕБ Банк” та ОСОБА_8, Додаткової угоди до Кредитного договору № 841 від 10 січня 2008 року, укладеної між ВАТ „СЕБ Банк” та ОСОБА_5, Договору поруки № 841/1 від 29 серпня 2008 року, укладеного між третьою особою по справі та позивачем, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 виступили поручителями відповідача ОСОБА_5 за Кредитним договором № 841 від 10 січня 2008 року (а.с.13-20,21-22,23-24,25-26).

Листами № 363 від 16 грудня 2008 року та № 2 від 09 січня 2009 року, що були отримані позивачем, ВАТ „СЕБ Банк” за підписом начальника відділення банку повідомляв ОСОБА_5 про існування у нього перед банком простроченої заборгованості по погашенню кредиту, простроченої заборгованості по погашенню суми відсотків за користування кредитом і нарахованої пені, із проханням протягом тридцяти календарних днів з дати надіслання листів сплатити прострочені платежі. Ні за першою ні за другою вимогою банку відповідачем ОСОБА_5 сплата прострочених платежів здійснена не була (а.с.6,7а).

Також, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1979 від 03 червня 2009 року, укладеного між ним та банком, погасив у повному обсязі поточну та прострочену заборгованість по процентам та тілу кредиту ОСОБА_5 за Кредитним договором № 841 від 10 січня 2008 року, у звязку з чим відповідно до ст.556 ЦК України набув усі права кредитора за зазначеним кредитним договором, крім права на стягнення санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобовязань, про що ОСОБА_5 був повідомлений листом ВАТ „СЕБ Банк” № 148 від 04 червня 2009 року (а.с.28а-29,31,32).

Набувши права кредитора за кредитним договором, позивач листом від 05 червня 2009 року звернувся до позичальника, у якому просив у строк до 10 червня 2009 року сплатити заборгованість у розмірі 86471 долар 33 цента США і 6276 грн. 19 коп., у тому разі 81250 доларів США заборгованості за кредитом, 4737 доларів США прострочених процентів за користування кредитом, 483 долара 33 цента США нарахованих процентів за користування кредитом та 6276 грн. 19 коп. пені (а.с.33). Зазначені вимоги ОСОБА_3 відповідачем до сьогоднішнього часу невиконанні.

Частиною другою ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 Договір про відступлення права вимоги № 1979 від 03 червня 2009 року, укладений між позивачем та банком, оспорений не був, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_5 як позичальник своїх обовязків, передбачених Кредитним договором № 841 від 10 січня 2008 року, належним чином не виконував, створивши підстави для його розірвання.

Доводи ОСОБА_5 про те, що укладенням між позивачем та банком Договору про відступлення права вимоги № 1979 від 03 червня 2009 року, він був позбавлений можливості виконати свої обовязки перед банком, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки зазначеною особою до сьогоднішнього часу вимоги банку, щодо сплати заборгованості, у тому разі відповідно до листів № 363 від 16 грудня 2008 року та № 2 від 09 січня 2009 року, не виконанні.

Таким чином, колегія суддів підстав для скасування або зміни рішення не вбачає.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд врахував суть позовних вимог, доводи клопотання позивача про вживання заходів забезпечення позову і відповідно ч.3 ст.151 ЦПК України прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову.

Однак, забезпечивши позов накладенням арешту на частку у Статутному капіталі ТОВ „Горснабкомплект” (ЄДРПОУ 304230045) у розмірі 51% складову 3774 грн., та на 3 800 простих іменних акцій складових 20% частки Статутного капіталу ЗАТ „Севастопольський центр обчислювальної техніки та інформатики” (ЄДРПОУ 24037930), суд першої інстанції не врахував, те що статутний капітал є власністю юридичної особи, крім того вживання такого виду забезпечення може перешкоджати господарської діяльності ТОВ „Горснабкомплект” та ЗАТ „Севастопольський центр обчислювальної техніки та інформатики”.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що обраний судом першої інстанції вид забезпечення позову у частині накладення арешту на частку у Статутному капіталі ТОВ „Горснабкомплект” (ЄДРПОУ 304230045) у розмірі 51% складову 3774 грн., та на 3 800 простих іменних акцій складових 20% частки Статутного капіталу ЗАТ „Севастопольський центр обчислювальної техніки та інформатики” (ЄДРПОУ 24037930)не відповідає вимогам ч.3 ст.152 ЦПК України, оскаржена ухвала суду постановлена з порушенням процесуального закону, у звязку з чим відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню у зазначеній частині.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, будинок АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_8, яка являється поручителем ОСОБА_5 за Кредитним договором № 841 від 10 січня 2008 року, змісту заходів забезпечення позову та мети їх застосування не суперечить.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 11 серпня 2009 року відхилити.

Заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 11 серпня 2009 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 липня 2009 року задовольнити частково.

Ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 липня 2009 року у частині накладення арешту на частку у Статутному капіталі ТОВ „Горснабкомплект” (ЄДРПОУ 304230045) у розмірі 51% складову 3774 грн., та на 3 800 простих іменних акцій складових 20% частки Статутного капіталу ЗАТ „Севастопольський центр обчислювальної техніки та інформатики” (ЄДРПОУ 24037930) скасувати.

У іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.

Головуючий : В.О.Єфімова

Судді: В.І.Птіціна

В.С.Зотов