Рішення № 105068508, 22.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2022Справа № 910/19624/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про стягнення 19 489, 83 грн

Представники учасників справи:

Від позивача: Семененко А.О.;

Від відповідача: не з`явились;

Від третьої особи-1: не з`явились;

Від третьої особи-2: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі- позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» (далі - відповідач) про стягнення 20 489, 83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування, згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №50748a0к3 від 14.04.2020, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого є винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача невиплачену суму страхового відшкодування в розмірі 20 489, 83 грн.

30.11.2021 через відділ діловодства від представника позивача надійшло клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/19624/21. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.01.2022.

04.01.2022 від відповідача до суду надійшли заперечення проти клопотання про призначення автотехнічної експертизи та відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує з підстав недоведеності вини водія транспортного засобу Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Протокольною ухвалою від 19.01.2022 суд задовольнив усне клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 19.01.2022 оголошено перерву на 09.02.2022.

20.01.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зокрема, викладена заява про зменшення розміру позовних вимог на розмір франшизи до 19 489,83 грн. Вказана заява прийнята судом, а спір вирішується з урахуванням нової ціни позову 19 489,83 грн.

21.01.2022 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 19.01.2022 суд залишив клопотання позивача про витребування доказів без розгляду.

В судовому засіданні 09.02.2022 оголошено перерву на 09.03.2022.

Судове засідання, призначене на 09.03.2022, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2022 повідомлено учасників справи про призначення судового засідання по справі №910/19624/21 на 06.06.2022.

11.05.2022 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

27.05.2022 та 01.06.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 06.06.2022 оголошено перерву на 22.06.2022.

15.06.2022 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі.

22.06.2022 від ОСОБА_1 до суду надійшли пояснення по справі.

В судовому засіданні 22.06.2022 позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги з посилання на обставини, наведені у позовній заяві.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Протокольною ухвалою від 22.06.2022 суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення судової автотехнічної експертизи, оскільки встановлення обставин справи можливе за наявних в матеріалах справи доказів та не потребує спеціальних знань.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.06.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

14.04.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (далі - Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №50748a0к3, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом - легковим автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 .

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути зокрема майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено в ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

13.08.2020 об 10 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Милославській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , про що учасниками ДТП складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду жоден з водіїв не визнав свою вину у скоєнні ДТП.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 щодо обставин ДТП, вона виїжджала задом, тому загальмувала перед основною дорогою та, не побачивши справа інших транспортних засобів, продовжила рух. Другий учасник ДТП рухався з протилежного боку дороги, і перетнувши подвійну осьову, почав повертати в бік, звідки рухалась ОСОБА_6 . Не чекаючи машини зі свого боку, ОСОБА_3 дивилась тільки направо, а водій виник зліва від неї. ОСОБА_3 стверджує, що розворот на ділянці дороги, де сталась ДТП, заборонений, проте після здійсненого ремонту роботи дорожньою службою не було нанесено осьові полоси. Працівники ДАІ роз`яснили їй, що другий учасник порушив Правила дорожнього руху, проте ДТП сталась з її вини. Також, ОСОБА_3 стверджує, що на неї відбувався тиск з боку іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди та співробітників поліції, що саме вона є винною у ДТП.

Згідно з рахунком-фактурою № СМУ00021262 від 21.08.2020, виставленим ТОВ «Саміт Моторз Україна», вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП склала 22 589,83 грн.

Позивач з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту, склав страховий акт № ARX2627569 від 22.09.2020, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 20 489,83 грн.

На підставі складеного страхового акту № ARX2627569 від 22.09.2020 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", виконуючи свої зобов`язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 20 489,83 грн на рахунок ТОВ «Саміт Моторз Україна», що підтверджується платіжним дорученням № 707192 від 23.09.2020 на суму 20 489,83 грн, копія якого долучена до матеріалів справи.

На підставі викладеного, позивач вважає, що оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 20 489,83 грн.

Позивач звертався до відповідача із листом від 19.11.2020 №0014501/ІНС про сплату страхового відшкодування, проте, відповідач залишив вказану вимогу без задоволення; страхове відшкодування на день подання позову не сплатив.

З відповіді відповідача від 19.01.2021 №12/18 про відмову відшкодування на підставі ч. 1 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що страховик послався на відсутність доказів вини водія автомобіля Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За змістом ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, відшкодувати спричинений у ДТП збиток (компенсувати сплачене страхове відшкодування позивачу) має саме винна особа (особа, відповідальна за збиток).

Позивач вважає, що винною у ДТП особою є ОСОБА_4 - водій автомобіля Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи "Електронний Європротокол".

Отже, європротоколом можна скористатися при умовах, коли:

- у ДТП немає фізично постраждалих людей чи людей, які загинули;

- обидва учасники не мають претензій щодо вживання наркотичних, алкогольних або лікарських засобів;

- обидва учасники згодні з обставинами події;

- одна із сторін визнала свою провину;

- обидва учасники мають бути забезпечені полісами ОСАЦВ (автоцивілки);

- сума матеріального збитку не повинна перевищувати 50000 гривень.

У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов`язковим.

Як вже встановлено судом, за фактом настання ДТП 13.08.2020 водій Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 , та водій автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , скористались своїм правом скласти повідомлення про ДТП (європротокол).

Цей європротокол був заповнений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, у його відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, протокол не містить виправлень, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку водіїв зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.

Водночас, вину у вчиненні ДТП ні водієм автомобіля KIA, державний номерний знак НОМЕР_3 , ні водієм автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , у європротоколі визнано не було.

Також, у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколі) від 13.08.2020 не встановлено факту порушення водієм транспортного засобу KIA, державний номерний знак НОМЕР_4 , вимог Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, суд зазначає, що складанням європротоколу на місці ДТП водії транспортних засобів дійшли згоди щодо обставин скоєння пригоди.

Згідно наявних матеріалів судом встановлено, що зіткнення транспортних засобів відбулося, під час того, як транспортний засіб Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух заднім ходом.

Дана обставина підтверджується схемою пригоди, що зображена у повідомленні про ДТП, а також поясненнями водія автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Так, зі схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що водій «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , безпосередньо перед зіткненням здійснював рух заднім ходом не впевнившись в безпечності, чим порушив п.10.9. Правил дорожнього руху України, та внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб «KIA», державний номерний знак НОМЕР_4 .

Отже, порушення Правил дорожнього руху України здійснено саме водієм «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , що і стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Твердження позивача про порушення Правил дорожнього руху України «KIA», державний номерний знак НОМЕР_4 , щодо перетину подвійної осьової та, що таке порушення призвело до ДТП 13.08.2020, не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відсутність подвійної осьової на місці та в момент ДТП визнається безпосередньо самою ОСОБА_3 у її письмових поясненнях.

У той же час, слід зазначити, що до компетенції господарського суду не входить вирішення питань про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, зокрема вини цієї особи у скоєнні ДТП, оскільки згідно зі ст. 221 КпАП України уповноваженим судом на вирішення вказаних питань (відповідних справ) є суд цивільної юрисдикції.

Отже, за висновком суду позивачем не надано належних, допустимих та вірогідних доказів вини водія Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 , у вчиненні ДТП, а отже, і підстав для настання відповідальності ТОВ «Страхова компанія «Альфа - Гарант» за спричинену шкоду немає.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, суд вважає, що позивач не довів належними та вірогідними доказами вини водія Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 , у вчиненні ДТП, а тому суд дійшов висновку, що у відповідача не виникло обов`язку щодо сплати страхового відшкодування позивачу, відтак, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути

оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2022.

Суддя М.Є.Літвінова