Вирок № 10498639, 24.09.2009, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 1-132/2009 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді В.М.Єременко

при секретарі Т.А. Лунгул

з участю прокурора Д.В.Гребеннікова

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка АДРЕСА_3, українка, громадянка України, освіта повна середня, розлучена, має на утриманні малолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, тимчасово не працююча, пільг та урядових нагород не має, зареєстрована АДРЕСА_1, тимчасово проживає АДРЕСА_2, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судима

в скоєнні злочину передбаченого ст. 118 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.05,2009 року біля 19 години ОСОБА_2 перебуваючи за місцем тимчасового проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 де між нею та її співмешканцем ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного спяніння, виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 удари руками в область голови та тулуба, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 259 від 10.06.2009 року у ОСОБА_2 мались слідуючі пошкодження: крововилив в задній частині правої тімяної ділянки, крововилив на підборідді зліва, три лінійних садна на передній поверхні нижньої третини шиї, крововилив на передній поверхні лівого плеча, два крововиливи на зовнішній поверхні лівого передпліччя, два крововиливи на зовнішній поверхні лівого стегна, крововилив на лівій молочній залозі. Всі пошкодження характерні для дії тупих предметів і могли виникнути від ударів кулаками рук та носками взуття сторонньої особи, всі пошкодження як у сукупності так і окремо, відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень і не являються небезпечними для життя, як в момент заподіяння так і в подальшому в процесі їх регресії.

Коли ОСОБА_4 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2 до кімнати зайшов її неповнолітній син ОСОБА_3 та попросив ОСОБА_4О щоб він не чіпав матір, але ОСОБА_4 схопив неповнолітнього ОСОБА_3 за одяг і сказав, що і він зараз отримає від нього. Неповнолітній ОСОБА_3 вирвався із рук ОСОБА_4 та побіг до кухонної кімнати, за ним побіг ОСОБА_4 та ОСОБА_2, яка крикнула сину, щоб він біг до її сестри ОСОБА_6. ОСОБА_3 вибіг з будинку, а ОСОБА_2 стала в дверях, не пропускаючи ОСОБА_4 з будинку. ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_2 до середини кухонної кімнати та почав погрожувати їй нанесенням тілесних ушкоджень. ОСОБА_2, відчуваючи загрозу своєму життю і здоровю та перебуваючи в стані емоційної напруги, яка виникла в результаті неправомірних дій ОСОБА_4 і супроводжувалась почуттям страху, злості і неприязні з метою самозахисту, взяла в праву руку кухонний ніж, який знаходився в шухляді кухонного серванту та попередила ОСОБА_4, щоб він до неї не підходив і не чіпав її, але ОСОБА_4 наблизився до неї. ОСОБА_2, тримаючи кухонного ножа в правій руці, нанесла один удар ОСОБА_4 в область грудної клітки. Від отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_4 помер на місці пригоди.

Згідно висновків судово-медичної експертизи №260 від 23.06.2009 року трупа ОСОБА_4 встановлено, що його смерть настала в результаті ножового проникаючого поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилось гострою тампонадою серця кровю, що відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень, як небезпечних для життя.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 в скоєнні даного злочину, ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 118 КК України визнала повністю та дала покази суду про обставини їх вчинення, а саме те, що, проживала з березня місяця 2009 року в АДРЕСА_2 разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та співмешканцем ОСОБА_4. До цього вони проживали в АДРЕСА_3 біля трьох років. Відносини із ОСОБА_4 у неї були непогані, але рік тому він в стані алкогольного спяніння побив її. 20.05.2009 року ОСОБА_4 був вдома. У них залишилось пів пляшки горілки, після відвідин гостей, яку він випив. Потім ходив в магазин за пивом, яке також випив. Знову кудись ходив, вів себе агресивно, чіплявся до неї, обзивав нецензурними словами, на подвірї з кимось розмовляв по телефону, при цьому ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного спяніння. Близько 18 год. 30 хв. він сказав їй, що назавжди йде від неї і більше не повернеться, і кудись пішов. ОСОБА_2 із сином пішла до сестри ОСОБА_6, а повернувшись, дивилась телевізор. ОСОБА_4 знову почав до неї чіплятись. Він їй говорив, чому вона мовляв з ним не розмовляє. ОСОБА_2 йому відповіла, що з ним розмовляти не буде тому, що він пяний. ОСОБА_4 розгнівався та вдарив її ло донею по обличчю, схопив за волосся, висловлювався в її адресу нецензурними словами та погрожував, якщо вона не буду з ним розмовляти він її вбє. Від болю та переляку ОСОБА_2 закричала, і в цей час до кімнати забіг син ОСОБА_7, який грався на вулиці. ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_8 її не чіпав. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_3, що він зараз сам отримає від нього і побіг за дитиною, вона також побігла за ними, щоб захистити дитину, по скільки він вів себе дуже агресивно. Вони вибігли на кухню, ОСОБА_2 відштовхнула ОСОБА_4 в бік, а сину сказала, щоб біг до її сестри та покликав на допомогу. Син вибіг на вулицю, ОСОБА_4 взяв її руками за плечі та штовхнув на стілець, і сказав, якщо вона буду себе так вести він її вбє, продовжував хватати її за волосся та замахувався на неї стільцем. Вона відчувала реальну загрозу своєму життю та здоровю, так, як ОСОБА_4 перебував в стані сильного алкогольного спяніння та вів себе агресивно, не випускав її з будинку. Погрожував їй столовим ножем. ОСОБА_2 дуже злякалась, взяла кухонного ножа з деревяним руківям в праву руку, щоб налякати та оборонятись від ОСОБА_4, оскільки розуміла, що він може її вбити або нанести тілесні пошкодження і його погрози були реальними. ОСОБА_4 йшов на неї не зупиняючись, бачив в руці у неї ніж і вона з метою самооборони нанесла йому один удар в область грудей зверху в низ. Потім вийняла з грудей ніж. Він сказав, що йому погано і щоб вона викликала швидку медичну допомогу та працівників міліції. Вона побігла до сусідів у яких неподалік від будинку стоїть магазин у дворі та попросила, щоб вони викликали карету швидкої допомоги та міліцію, і відразу повернулась до будинку. ОСОБА_4 лежав на ліжку та важко дихав. Десь через 10 хвилин приїхала карета швидкої допомоги і медичні працівники почали надавати медичну допомогу, однак ОСОБА_4 помер, а згодом приїхали працівники міліції, які відібрали у неї пояснення про те, як все сталось. Вину визнає повністю, чистосердечно розкаюється в скоєному злочині, просить вибачення у батьків ОСОБА_4 за скоєний нею злочин. Стверджує, що вона оборонялась від ОСОБА_4 Просить не позбавляти її волі, так як має на утриманні малолітнього сина.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудної ОСОБА_2 доведена матеріалами кримінальної справи:

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_9 показав суду, що він проживає в М.Бориспіль з дружиною. У нього був син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 який зі своєю дружиною проживав в АДРЕСА_4. В 2005 році у нього народився син ОСОБА_10. Син працював будівельником на різноманітних роботах. У сина з дружиною були нормальні відносини. Останній раз він бачив сина 24 квітня 2009 року. Спиртними напоями син не зловживав, випивав спиртні напої по святах, але ніколи не напивався. Про те, що син знімав будинок в смт. Баришівка з березня місяця 2009 року він не знав, і що він проживав з іншою жінкою він також не знав. Вперше коханку сина побачив в суді на попередньому розгляді справи. 20.05.2009 року близько 24 години зателефонували працівники міліції з смт. Баришівка та повідомили про смерть сина. При яких обставинах загинув його син йому не було відомо. Від цивільною позову відмовився. При обранні міри покаранні підсудній ОСОБА_2, вважає, що її потрібно судити так, як передбачено законом.

Суд за згодою учасників судового розгляду, обмежується показами підсудного, які ніким не оспорюються, показами потерпілого, та визнає недоцільним подальше дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

Крім визнання підсудною своєї вини у скоєнні даного злочину, її винність повністю підтверджується зібраними в процесі досудового слідства доказами - показами потерпілого, свідків, матеріалами справи у їх сукупності.

Претензій матеріального та морального характеру до підсудної потерпілий не має.

Сукупність приведених та оцінених в судовому засіданні доказів, їх оцінка переконують суд, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Згідно довідок представлених лікарями психіатром і наркологом Баришівської ЦРЛ підсудна ОСОБА_2 на обліку у них не перебуває.

Обираючи міру покарання підсудній ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного нею злочину, фактичні обставини справи, зокрема, причини та умови, що спонукали підсудну до їх вчинення.

Підсудна ОСОБА_2 згідно наданої суду характеристики позитивно характеризуються за місцем проживання.

Помякшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_2 щиро розкаюється в скоєному злочині, а також те, що злочин вчинений нею під впливом погрози вбити її і дана обставина стверджується наявністю на тілі ОСОБА_2 безлічі тілесних ушкоджень, які зазначені у висновку судово-медичного експерта.

Обтяжуючою вину обставину підсудної судом не встановлені.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_9 відмовився заявляти.

Речові докази по справі кухонний ніж з пластиковим руківям прозорого кольору підлягає знищенню. Жіночий джемпер, який 20.05.2009 року вилучений з місця огляду події з будинку по АДРЕСА_2 і приєднаний до матеріалів кримінальної справи, підлягає поверненню ОСОБА_2

Даючи правову оцінку даному злочину, враховуючи особу підсудної, її ставлення до вчиненого, суд вважає, що міра покарання повинна бути застосована в межах санкції статті 118 КК України з застосування ст. 75 КК України, так як із матеріалів справи вбачається і не оспорюється та обставина, що підсудна ОСОБА_2 реально

сприймала погрозу вбивством її з боку ОСОБА_4 та те, що вона обороняючись, захищала себе і свою малолітню дитину.

Враховуючи вищенаведене, керуючись спи спи 323,324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 118 КК України та призначити покарання і вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців..

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обовязок періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 витрати при проведенні експертизи №22 від 25.05.2009 року в сумі 243 грн. 38 коп., при проведенні експертизи №21 від 25.05.2009 року в сумі 486 грн. 77 коп., при проведенні експертизи №24 від 25.05.2009 року в сумі 486 грн. 77 коп., а всього 1216 грн. 59 коп. для компенсування витрат Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в Київській обл. (отримувач платежу: НД ЕКЦ МВС України, код ЗКПО 25574713, р/р 35222002000460, банк одержувача УДК у Київській обл., МФО 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в тому числі ПДВ.)

Запобіжний захід по відношенню до засудженої ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській обл.: кухонний ніж з пластиковим руківям прозорого кольору - знищити. Жіночий джемпер, який 20.05.2009 року вилучений з місця огляду події з будинку по АДРЕСА_2 який приєднаний до матеріалів кримінальної справи повернути ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області засудженим з часу проголошення вироку і отримання копії вироку.