Постанова № 10484518, 14.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2010 р. м. КиївК-58820/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

О.І. Степашко

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Основіна О.О.

відповідача Літкевич О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 р.

у справі № 2-а-8459/08/2070

за позовом Повного товариства «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»подало позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 29.12.2007 р. № 0002031720/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870грн. основного платежу та 1897740 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 02.04.2008 р. № 0002031720/1 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870 грн. основного платежу та 1897740 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 23.05.2008 р. № 0002031720/2 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870 грн. основного платежу та 1897740 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 15.08.2008 р. № 0002031720/3 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870грн. основного платежу та 1897740 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 15.08.2008 р. № 0003561720/3 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 89830 грн. основного платежу та 179660 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 р., у задоволенні позову відмовлено.

Повне товариство «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального права, яке полягало у тому, що суди при вирішенні даного спору не застосували спеціальні норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», які встановлюють підстави та регулюють порядок сплати податку з доходів фізичних осіб, а саме: п.п. 9.6.1, п.п. 9.6.2, п.п. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Спірні податкові повідомлення-рішення про визначення позивачеві податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб прийняті на підставі акту виїзної планової перевірки за період з 23.02.2005 р. по 30.06.2007 р. від 14.12.2007 р. №3888/22-015/33410809, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Порушення полягало у тому, що Повне товариство «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»як податковий агент не нарахувало, не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходу фізичній особі у сумі 7299000 грн. за операцією з продажу останньою ломбарду векселя, емітованого ПП «Нертус-Ц».

Повне товариство «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»10.04.2005 р. уклало з ОСОБА_1 договір позики № 15, на підставі якого на рахунок останньої було перераховано кошти у сумі 1211000,00 грн. та передано через довірену особу готівкою 80000,00 грн., а всього 1291000,00 грн.

У рахунок погашення зобовязань за договором позики ОСОБА_1 сплатила 600000,00 грн., залишок неповернутої позики становив 691000 грн.

Згідно із договором купівлі-продажу цінних паперів від 21.04.2005 р. № 163-К ОСОБА_1 через ТОВ «Компанія «Брокер»продано Повному товариству «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»простий вексель, емітований 29.03.2005 р. ПП «Нертус-Ц», номінальною вартістю 8000000,00 грн., за договірною ціною 7990000,00 грн.

На підставі заяви від 25.05.2005 р. про зарахування взаємних вимог щодо заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів та договору позики відбувся залік зустрічних однорідних вимог на суму 691000 грн., в результаті чого відбулося погашення заборгованості перед ломбардом за договором позики за рахунок векселя на суму 691000 грн.

За проданий вексель ОСОБА_1 отримала від Повного товариства «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»готівкові кошти у загальній сумі 7299000 грн., при виплаті яких, на думку податкового органу, у Повного товариства «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»на підставі ст. 8, п. 19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»як у податкового агента виник обовязок нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок від суми такого доходу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на п. 1.28 ст. 1 та п.п. 7.6.3 п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та на Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку»від 31.03.1999 р. № 78, виходив з того, що операція з продажу векселя не є операцією з інвестиційним активом, облік фінансових результатів від яких ведеться самостійно платником податку, а не податковим агентом.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними судові рішення, оскільки суди допустили порушення норм матеріального права, яке полягало у застосуванні норм матеріального права, що не врегульовують спірні відносини, що призвело до неправильного вирішення справи.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок нарахування, утримання та перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначається пунктом 9.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Зі змісту п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону випливає, що продаж інвестиційного активу є операцією з інвестиційними активами.

Підпунктом «а»п.п. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону визначено, що для цілей цього пункту під терміном «інвестиційний актив»розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 р. № 1201-XII (чинного на час продажу фізичною особою векселя позивачеві) векселі є одним з видів цінних паперів.

Таким чином, операція з продажу фізичною особою цінного паперу для цілей Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є операцією з інвестиційним активом, позитивна різниця між доходом від якого та його вартістю є інвестиційним прибутком такої фізичної особи (п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 цього Закону), оподаткування якого здійснюється у порядку визначеному п. 9.6 ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону прямо передбачено, що облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Крім того, необхідно зазначити, що п.п. 9.6.9. п. 9.6 вказаного Закону також передбачено у випадку здійснення платником податку операцій з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами право такого платника укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом.

Враховуючи наведене, Повне товариство «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»при виплаті на користь платника податку доходу від операції з інвестиційним активом в силу вимог п. «а»9.6.1 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону не може нести обовязки податкового агенту, передбачені п. 8.1 ст. 8 цього ж Закону.

Суди попередніх інстанцій, надавши перевагу Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, який не визначає порядку оподаткування доходів платників податку з доходів фізичних осіб, перед спеціальним Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV порушили правила застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення незаконних судових рішень.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права та, відповідно, ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Інтергралфінанс і компанія»задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 р. скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова:

від 29.12.2007 р. № 0002031720/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870 грн. основного платежу та 1897740грн. штрафних (фінансових) санкцій;

від 02.04.2008 р. № 0002031720/1 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870 грн. основного платежу та 1897740грн. штрафних (фінансових) санкцій;

від 23.05.2008 р. № 0002031720/2 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870 грн. основного платежу та 1897740грн. штрафних (фінансових) санкцій;

від 15.08.2008 р. № 0002031720/3 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 948870 грн. основного платежу та 1897740грн. штрафних (фінансових) санкцій;

від 15.08.2008 р. № 0003561720/3 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 89830 грн. основного платежу та 179660 грн.штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

О.І. Степашко