Ухвала суду № 10484437, 14.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2010 р. К-22899/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: Козачук О.С.

відповідача: Переяславця В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «МІС»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007

у справі № 3/205

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІС»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 13.04.2006 позов ТОВ «МІС»задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0005102301/0/67 від 09.12.2005, за яким ТОВ «МІС»встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2004 року в сумі 237736,00 грн. та визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 40439,00 грн., стягнуто з держбюджету на користь позивача 203,00 грн. судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007 постанову Господарського суду Полтавської області від 13.04.2007 скасовано, прийнято нову постанову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено додаткову невиїзну позапланову перевірку правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування позивачу ПДВ з бюджету за грудень 2004 року, за результатами якої складено акт №533/23-120/31194504 від 28.11.2005.

За висновками акта перевірки позивачем у деклараціях з податку на додану вартість були неправомірно задекларовані у складі податкового кредиту суми ПДВ, відображені у податкових накладних, виданих ПП ВПП «Агротехбізнес», що стало підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2004 року в сумі 237736,00 грн. та з огляду на проведення часткового відшкодування ПДВ з бюджету в сумі 40439,00 грн. визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 40439,00 грн. без застосування штрафної (фінансової) санкції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, обґрунтував своє рішення дотриманням позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту, з огляду на те, що суми податку, сплаченого у відповідному звітному періоді, у звязку з придбанням товарів, віднесені до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентом позивача ПП ВПП «Агротехбізнес», який є платником податку на додану вартість, а видані ним податкові накладні містять всі необхідні реквізити передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону, позивачем здійснена оплата вартості товару в повному обсязі, і зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, для віднесення відповідних сум податку, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції про правомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями по придбанню товарів у ПП ВПП «Агротехбізнес», правильними.

Висновки суду апеляційної інстанції, що несплата ПП «Мода-Трейд», який не є прямим контрагентом позивача, податку до бюджету позбавляє права на його відшкодування з бюджету, є помилковими, оскільки, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Докази існування у позивача господарських відносин з ПП «Мода-Трейд», перевірка якого щодо сплати ним податкових зобовязань до бюджету неможлива у звязку з визнанням банкрутом, відсутні. Податковим органом доказів порушення ПП ВПП «Агротехбізнес»вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні свої податкових зобовязань по спірних операціях із позивачем не надано.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, у відповідності до вимог закону, дійшов вірного висновку, про наявність підстав для задоволення позову, у звязку з чим, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанцій скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІС»задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007 скасувати.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 13.04.2006 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко