Ухвала суду № 10482258, 06.07.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 р. Справа № 22-а-7547/08

Категорія:2.11.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  –Милосердного М.М.,

суддів             –Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі –Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року по справі за адміністративним позовом малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний науково-виробничий центр "ТОМ" до Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У  жовтні 2007 року до суду звернулось мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний науково-виробничій центр (далі МП ТОВ "ТНВЦ) "ТОМ" з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010622310/0 від 20 квітня 2007 року, №0010622310/1 від 11 червня 2007 року, №0010622310/2 від 16 липня 2007 року, №0010622310/3 від 05 жовтня 2007 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 49 844 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 33 819 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржені рішення винесені на підставі висновку відповідача щодо неправомірності включення до податкового кредиту 49 844 грн. податку на додану вартість, якій не відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0010622310/0 від 20 квітня 2007 року, №0010622310/1 від 11 червня 2007 року, №0010622310/2 від 16 липня 2007 року, №0010622310/3 від 05 жовтня 2007 року про визначення позивачу податкового зобов'язання за основним платежем 49 844 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 33 819 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 27 по 29 березня 2007 року  ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку МП ТОВ "ТНВЦ "ТОМ" з питань взаєморозрахунків з ТОВ "ЛАРОШ", ТОВ "КТ ХИЗИС" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СВІТ" за листопад - грудень 2005 року та березень - липень 2006 року.

В ході перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ "Будівельний світ" встановлено, що між ними було укладено договори б/н від 07 березня 2006 року, 27 квітня 2006 року, 17 травня 2007 року, 07 червня 2007 року та 16 червня 2007 року на розробку проекту фундаменту для електромеханічних вігів.

Однак, відповідно до рішення Суворовського районною суду м. Одеси від 19 грудня 2006 року установчі документи, статут з моменту реєстрації (12 вересня 2005 року) та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту видачі (07 жовтня 2005 року). ТОВ "Будівельний  світ" визнано недійсними.

Згідно акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 10 січня 2007 року №480/29-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Будівельний світ" датою анулювання реєстрації є 07 жовтня 2005 року.

В ході перевірки взаєморозрахунків позивача з ТОВ "КТ ХИЗИС" встановлено, що між ними було укладено договори поставки б/н від 03 квітня 2006 року, 04 травня 2006 року та 17 травня 2006 року.

Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2006 року визнано недійсним статут ТОВ "КТ ХИЗИС" з моменту його реєстрації, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту його видачі, а саме з 29 березня 2006 року.

Актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12 січня 2007 року №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КТ ХИЗИС" датою анулювання реєстрації є 29 березня 2006 року.

В ході перевірки взаєморозрахунків позивача з ТОВ "Ларош" встановлено, що між ними було укладено договори поставки б/н від 10 жовтня 2005 року, 07 листопада 2005 року та 03 березня 2006 року.

Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2006 року  визнано недійсним статут з моменту його реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту його видачі (12 жовтня 2005 року) ТОВ "Ларош".

Згідно акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 11 січня 2007 року №48/29-02 анульовано реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Ларош", датою анулювання реєстрації є 12 жовтня 2005 року.

На підставі зазначених судових рішень відповідач дійшов до висновку про заниження МП ТОВ "ТНВЦ "ТОМ" податкового зобов’язання  податку на додану вартість на суму 49 844 грн.

За результатами перевірки було складено акт №3331/23-10/19045985 від 10 квітня 2007 року, на підставі якого були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0010622310/0 від 20 квітня 2007 року, № 0010622310/1 від 11 червня 2007 року, №0010622310/2 від 16 липня 2007 року, № 0010622310/3 від 05 жовтня 2007 року, згідно яких позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 49 844 грн. і штрафні санкції в сумі 33 819 грн., всього на загальну суму 83 663 грн.

Вирішуючи спірне питання та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення - рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги МП ТОВ "ТНВЦ "ТОМ" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 7, 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одесит вказується, що ТОВ "Будівельний світ", ТОВ "КТ Хизис"' та ТОВ "Ларош" після дат 07 жовтня 2005 року, 29 березня 2006 року та 12 жовтня 2005 року, відповідно, не були зареєстровані як платники ПДВ, первинні документи цих юридичних осіб не були дійсними та не мали юридичної сили та доказовості від моменту їх складання, тому, що були підписані невідомими особами,  що стало підставою для визнання недійсними установчих документів та свідоцтв платника ПДВ з моменту реєстрації. На думку апелянта, позивачем до складу податкового кредиту безпідставно віднесена ПДВ за розрахунками з ТОВ "Будівельний світ" за травень, червень, липень 2006 року; за розрахунками з ТОВ "КТ Хизис"' за квітень, травень, червень, липень 2006 року; за розрахунками з ТОВ "Ларош" за листопад, грудень 2005 року, березень 2006 року.

Колегія суддів не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки з матеріалів справи вбачається, що постанови на які посилається апелянт набрали законної сили після господарських відносин між позивачем та ТОВ "Будівельний світ", ТОВ "КТ Хизис", ТОВ "Ларош" (з приводу яких відповідачем були видані податкові повідомлення-рішення).

Само по собі визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Колегія суддів, також, вважає необхідним зазначити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то ця тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки, позивач виконав усі передбачені Законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту суд першої інстанції правильно визнав нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ та податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій з ПДВ.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси –залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року –без змін.

Ухвала  апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: