Постанова № 10481828, 23.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

ПОСТАНОВА

щодо частини позовних вимог

Іменем України

23.06.2010 р. Справа № 2а - 1322/09/1470

м.Миколаїв

12:45

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю :

секретаря судового засідання Богзи Н..А. ,

представника позивача: Тертичної І.М. дов. №110/10/10-010 від 11.01.2010,

представника відповідача: не зявився,

представника прокуратури: Брезицького В.С. посв. №97 від 05.08.2008,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурор м. Южноукраїнська, вул. Миру, 11,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000

в інтересах держави в особі Южноукраїнська об'єднана ДПІ в Миколаївській області, вул. Комсомольська, 3,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55001

до ПП "Полтавка", вул. Дружби народів, 16, кв. 11,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55001

про стягнення 120093,24 грн. податкової заборгованості за рахунок активів, в с т а н о в и в:

Прокурор м.Южноукраїнська звернувся до суду в інтересах держави в особі Южноукраїнської обєднаної державної податкової інспекції з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Полтавка»180043,32 грн. податкової заборгованості за рахунок активів.

Ухвалою від 17.07.2009 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-2877/09/1470.

Під час розгляду справи №2а-2877/09/1470 Южноукраїнська ОДПІ звернулась до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 120093,14 грн. за рахунок активів та прийняти рішення про стягнення з відповідача заборгованості в цій частині.

Враховуючи клопотання позивача, суд вважає за можливе прийняти постанову щодо вищевказаних позовних вимог, оскільки зясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податку на додану вартість у деклараціях за листопад 2008 року та січень 2009 року, в декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2008 року та за 2008 рік. Крім того, позивачем винесені податкові повідомлення-рішення, які отримані відповідачем, не оскаржені, але донарахований ними податковий боргу відповідачем не сплачений.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою, але своїх заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Під час розгляду справи, прокурор та представник позивача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 23.06.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови щодо частини позовних вимог.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

1. Відповідач, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності юридична особа Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради 09.12.2004, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію, та з 28.12.2004 перебуває на обліку в Южноукраїнській ОДПІ як платник податків за №456 (а.с.11,12).

В звязку з тим, що відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності з п.п.16.1, 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 (надалі Закон №334/94-ВР), він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Так, відповідачем подано до ДПІ декларація з податку на прибуток підприємства №15268 від 14.01.2009 за 11 місяців 2008 року та №16689 від 09.02.2009 за 2008 рік, що підтверджується штампом позивача про їх отримання, в яких відповідач самостійно визначив загальну суму податку до сплати 2006,0 грн. (а.с.25, 27).

Крім того, 22.01.2009, позивачем проведена невиїзна документальна перевірка відповідача, щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, про що складений акт №24/1501-125/32841828 (а.с.23).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 (надалі Закон №2181-III) та п.16.4 ст.16 Закону №334/94-ВР, а саме:

- підпункт «а»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-III - не своєчасне подання декларації по податку на прибуток.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону №2181-III.

За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2009р. №0000351501/0 на суму 170,0 грн. у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання декларації (10 х 17 грн. = 170 грн.) (арк.спр.22а).

Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано, що підтверджується підписом на корінці рішення, та не оскаржено ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобовязання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону №2181-III.

Таким чином, заборгованість відповідача по податку на прибуток складає 2176,0 грн., які підлягають стягненню.

2. Відповідно до ст.4 Закону №2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації та подає її до органів ДПІ за кожен базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

На виконання вказаної норми, відповідач, подав до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість №137320 від 22.12.2008 за листопад 2008 року та №784 від 20.02.2009 за січень 2009 року, що підтверджується штампами позивача про їх отримання, в яких він самостійно визначив суму податку до сплати 1254,0 грн. (а.с.30, 34).

Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону №2181-III платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

18.02.2008 позивачем проведена планова виїзна перевірка ПП «Полтавка», щодо дотримання відповідачем вимог податкового та іншого законодавства, про що складений акт №23/23-00/32841828 (а.с.41-57).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі Закон №168/97-ВР), а саме:

- пункт 4.1 ст.4, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР - заниження податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 7601,0 грн. (а.с.56).

За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000122300/3 від 18.09.2008 на суму 74045,50 грн., з яких: 7601,0 грн. основного платежу та 66444,50 грн. штрафної санкції (а.с.22). Між тим, відповідач частково сплатив заборгованість по податку на додану вартість в сумі 1283,25 грн., в звязку з чим сума по основному платежу за вказаним рішенням складає 6317,75 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.110).

28.01.2009 позивачем проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість відповідача. За результатами якої складено акт №40/1502-126/32841828 (а.с.24), яким встановлена розбіжність при звірці показників податкової звітності відповідача по взаєморозрахункам з ДП НАЕК «Енергоатом»занижено податкові зобовязання на суму 8960,0 грн. Відповідно до встановленого факту, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000241502/0 від 30.01.2009 яким збільшена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку на суму 8960,0 грн. та застосована фінансова санкція в сумі 448,0 грн. (а.с.23а).

Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 02.10.2008 (а.с.21) та не оскаржені ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобовязання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону №2181-III.

Крім того, позивачем у відповідності з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Закону №2181-III відповідачу нарахована пеня в сумі 21,66 грн. за прострочення сплати суми податкового боргу по податку на додану вартість із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення у сплаті боргу. Сума пені підтверджена розрахунком позивача (а.с.40).

Таким чином, заборгованість по податку на додану вартість складає 83445,91 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.110).

Суд вважає позовні вимоги в цій частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

3. 18.02.2008 позивачем проведена планова виїзна перевірка ПП «Полтавка», щодо дотримання відповідачем вимог податкового та іншого законодавства, про що складений акт №23/23-00/32841828 (а.с.41-57).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 (надалі Закон №889-IV), а саме:

-пункт 3.4 ст.3, п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.10.1, п.п.9.10.2, п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9, п.п. а) п.19.2 ст.19 Закону №889-IV - неутримання податку з доходів фізичних осіб, допущене в результаті заниження загального місячного оподатковуваного доходу при оподаткуванні доходів, виплачених фізичним особам у вигляді надміру витрачених коштів, отриманих під звіт та не повернутих у встановлені законом строки; неповернення надміру витрачених коштів, отриманих під звіт, у встановлений законом строк;

-підпункт 3.1.1 п.3.1, п.3.4 ст3, п.п. е) п.п.4.2.9, п.п.4.2.9 п.4.2, п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п. а) п.17.2 ст.17, п.п. а) п.19.2 ст.19 Закону №889-IV - неоподатковано податком з доходів фізичних осіб дохід фізичної особи отриманий від фізичної особи, що є працедавцем, у не грошовій формі у вигляді мобільного телефону.

За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111702/3 від 18.09.2008 на суму 34471,23 грн., з яких: 11440,41 грн. основного платежу та 23030,82 грн. штрафної санкції (а.с.22).

Оскільки вищезазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 02.10.2008 (арк.спр.21) та не оскаржено ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобовязання вважається узгодженим в розумінні ст.5 Закону №2181-III.

В звязку з викладеним, за відповідачем рахується заборгованість по податку з доходів найманих працівників в сумі 34471,23 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.110).

Суд вважає позовні вимоги в цій частині позову також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.2 Закону №2181-III органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону №2181-III, позивачем 22.07.2008 виставлена перша податкова вимога №1/20 (а.с.16) та 19.01.2009 виставлена друга податкова вимога №2/8 (а.с.18), які отримані відповідачем, відповідно, 30.07.2008 та 05.02.2009 (а.с.17, 18).

На час розгляду справи, відповідач позов в частині стягнення заборгованості в сумі 120093,14 грн. не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Активи відповідача знаходяться в податковій заставі, про що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про заставу.

Відповідно до ст. 3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 120093,14 грн., з яких: 2176,0 грн. заборгованості по податку на прибуток, 83445,91 грн. заборгованості по податку на додану вартість та 34471,23 грн. податку з доходів фізичних осіб, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.98, ст.ст.158-163, 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства «Полтавка» заборгованості у сумі 120093,14 грн. за рахунок активів задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Полтавка», вул.Дружби народів, 16, кв.11, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (р/р 3521700100080 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 34010630) на користь Державного Бюджету України заборгованість у сумі 120093,14 грн. за рахунок активів.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України

та підписана суддею 20 липня 2010 року.