Постанова № 10481497, 12.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2010 року Справа № 2а-3428/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.

при секретарі Попові М.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

ОСОБА_1

від відповідача:Головіна Н.В., дов. № 1779/8/10 від 18.03.2010

Деревянченко І.В., дов. № 3832/8/10 від 01.06.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українсько-Австралійське спільне підприємство «Капітал» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Новопсковського районного суду зі скаргою в порядку ст. 248-1 ЦПК України та просив суд визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції начальника Новопсковського відділення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції щодо ненадання висновку відділенню Державного казначейства про відшкодування податку на додану вартість очолюваному скаржником Українсько-Австралійському спільному підприємству «Капітал» за вересень 2001 року, зобовязати надати висновок про залишок бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 171879 грн. та нарахувати відсотки за несвоєчасне відшкодування у суму 242209,99 грн.

В обґрунтування скарги зазначено, що Українсько-Австралійське спільне підприємство «Капітал», керівником якого є скаржник, подало до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за вересень 2001 року, у якій, з урахуванням самостійного зменшення, визначено до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 850032 грн. 30.01.2002 податковим органом прийнято рішення № 6-23-24205020/225, яким нараховано підприємству скаржника податкові зобовязання та штрафні санкції на загальну суму 771869 грн. Зазначене рішення оскаржено в адміністративному та судовому порядку, однак, наявність неузгодженого податкового зобовязання не звільняє податковий орган від відшкодування ПДВ, а у звязку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ підлягають відшкодуванню також відсотки за час прострочення відшкодування бюджетної заборгованості.

Судом неодноразово приймались рішення, які у подальшому скасовувались судами апеляційної та касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2006 попередні судові рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 до заступника начальника Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції начальника Новопсковського відділення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції скасовано, справу направлено на новий розгляд. (Т ІІ а.с. 40-47)

Після повернення справи з суду касаційної інстанції справа перебувала у провадженні Новопсковському районному суді, однак, ухвалою Новопсковського районного суду від 06.04.2010 дану справу передано до Луганського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції -начальника Новопсковського відділення Старобільської МДПІ Полтавчука Сергія Борисовича, Новопсковського відділення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції, відділення державного казначейства у Новопсковському районі, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб прийнято до провадження.

Під час попереднього судового засідання ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив суд визнати неправомірною бездіяльності Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції щодо невідшкодування з державного бюджету Українсько-Австрійському спільному підприємству «Капітал» залишкової суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2001 року. Крім того, зазначив, що інших вимог до інших осіб він немає. (а.с. 123)

Також, 27.05.2010 до суду надійшла заява Українсько-Австралійського спільного підприємства «Капітал» про вступ у справу у якості третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а саме про визнати неправомірною бездіяльності Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції щодо невідшкодування з державного бюджету Українсько-Австралійському спільному підприємству «Капітал» залишкової суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2001 року та процентів на бюджетну заборгованість з ПДВ.

У судовому засіданні позивач та представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовах.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Вважав, що УАСП «Капітал» не має права на відшкодування ПДВ за декларацією за вересень 2001 року, що підтверджено рішеннями господарського суду всіх інстанцій. Крім того, наполягав на тому, що УАСП «Капітал» пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України та просив відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Українсько-Австралійське спільне підприємство «Капітал» (далі УАСП «Капітал») є юридичною особою, зареєстроване Новопсковською районною державною адміністрацією 10.02.1997. Одним із засновників УАСП «Капітал» та його керівником є ОСОБА_1 (Т. І а.с. 12,13, 103 106)

УАСП «Капітал» є платником податку на додану вартість та 22.10.2001 подало до Новопсковського відділення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2001 року, у якій визначено суму податкових зобовязань у розмірі 1603 грн., сума податкового кредиту 856403 грн., відємне значення податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 854800 грн. (Т. І а.с. 14-16).

У подальшому, 11 грудня 2001 року, УАСП «Капітал» подано нову декларацію з ПДВ за вересень 2001 року, у якій за рахунок збільшення податкових зобовязань до 6371 грн., відємне значення податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначено у розмірі 850032 грн. (Т І а.с. 17 19, Т. ІІ а.с. 157 159)

Як вбачається з матеріалів справи Новопсковським відділенням Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції проводилась перевірка УАСП «Капітал» з питань відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за вересень 2001 року, за результатами якої складено акт № 33/23 від 22.01.2002.

На підставі акту перевірки № 33/23 від 22.01.2002, яким встановлено порушення п. 5.1, 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим органом 30.01.2002 прийнято рішення № 6-23-24205020/225 про застосування та стягнення сум штрафних санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обовязкових платежів) та пені за порушення податкового законодавства, згідно якому УАСП «Капітал» донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 771869 грн., що призвело до зменшення заявленої до відшкодування суми податку за декларацією з ПДВ за вересень 2001 року (Т. І а.с. 167 168)

У лютому 2002 року УАСП «Капітал» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним рішення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.01.2002 № 6-23-24205020/225 з мотивів його невідповідності вимогам чинного законодавства.

Зазначена справа розглядалась судами неодноразово.

Під час вирішення даного спору УАСП «Капітал» у січні 2006 року було змінено позовні вимоги та заявлено вимоги про стягнення з Державного бюджету України на його користь 522556,84 грн., у тому числі 406490 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за вересень 2001 року та процентів за несвоєчасну виплату коштів бюджетного відшкодування.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.01.2006, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2006, у задоволенні позовних вимог УАСП «Капітал» відмовлено. (Т. ІІ а.с. 145 152)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2009 касаційну скаргу Українсько-Австралійського спільного підприємства «Капітал» залишено без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 18.01.2006 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2006 у справі № 3/225н-(4/460н-(6/50н)) залишено без змін (Т. ІІ а.с. 142-144)

Вказані обставини визнані сторонами та підтверджені матеріалами справи.

Предметом даної справи є правомірність дій Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції щодо невідшкодування з державного бюджету ОСОБА_1 та Українсько-Австралійському спільному підприємству «Капітал» залишкової суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2001 року.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно статті 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Зі змісту статей 3 та 104 КАС України вбачається, що захисту підлягає лише оскаржуване право.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1, то суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1, як фізична особа не є платником податку на додану вартість та не має відношення до поданої УАСП «Капітал» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2001 року. Визначена у вказаній декларації сума до відшкодування ПДВ може бути сплачена лише юридичній особі платнику податку на додану вартість, яка приймала участь у господарських операціях, на підставі яких формувався податковий кредит та податкові зобовязання.

За таких обставин, незважаючи на те, що ОСОБА_1 є директором УАСП «Капітал» та одним з його засновників, він не має права вимоги щодо відшкодування податку на додану вартість за податковими деклараціями УАСП «Капітал».

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірною бездіяльності щодо невідшкодування з державного бюджету залишкової суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2001 року задоволенню не підлягають.

Українсько-Австралійське спільне підприємство «Капітал» є платником податку та додану вартість, саме цим підприємством надано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2001 року з визначенням суми бюджетного відшкодування податку у розмірі 850032 грн. (Т І а.с. 17 19)

Таким чином, УАСП «Капітал» є належним позивачем щодо заявлених вимог.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин за декларацією за вересень 2001 року у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Однак, рішенням Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.01.2002 № 6-23-24205020/225 УАСП «Капітал» донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 771869 грн., що призвело до зменшення заявленої до відшкодування суми податку за декларацією з ПДВ за вересень 2001 року (Т. І а.с. 167)

Крім рішення від 30.01.2002 № 6-23-24205020/225 Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією 30.01.2002 винесено також податкове повідомлення № 2 форми «Ю» про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 771869 грн. (Т. І а.с. 168)

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за № 567/5758, в редакції, що діла на час виникнення спірних правовідносин, податковий орган мав право приймати за результатами перевірки рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства або Рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, а також податкові повідомлення, які є письмовим повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Законом.

Ззідно п. 3.1 Порядку податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання у таких випадках:

а) якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) якщо податковий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;

г) якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є податковий орган.

У випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання, складає податкове повідомлення за формою згідно з додатком 1 для платників податків - юридичних осіб (форма "Ю").

Податкове повідомлення має містити повну суму податкового зобов'язання, нараховану платнику податків за актом документальної перевірки та штрафних санкцій за їх наявності та визначену у Рішенні або розраховану в інших документах, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, як рішення від 30.01.2002 № 6-23-24205020/225 так і податкове повідомлення № 2 від 30.01.2002 містять тотожну інформацію про визначення контролюючим органом податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 771869 грн. за вересень 2001 року.

Посилання представника УАСП «Капітал» на те, що ним не було отримано відповідь від ДПА в Луганській області на скаргу від № 718 від 18.02.2002, подану в порядку апеляційного оскарження податкового повідомлення № 2 від 30.01.2002, суд вважає необґрунтованим у звязку з тим, що в матеріалах справи знаходиться лист ДПА в Луганській області від 25.02.2002 № 2442/25-08, яким ДПА в Луганській області повідомило заявника про неможливість розгляду даної скарги до завершення розгляду первинної скарги УАСП «Капітал» від 08.02.2002 на вказане податкове повідомлення Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією, що відповідає вимогам п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181.

Як вбачається з рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2006 УАСП «Капітал» під час розгляду справи фактично відмовився від оскарження рішення від 30.01.2002 № 6-23-24205020/225, заявивши лише вимоги про стягнення з Державного бюджету України на його користь 522556,84 грн., у тому числі 406490 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за вересень 2001 року та процентів за несвоєчасну виплату коштів бюджетного відшкодування.

Таким чином, рішення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.01.2002 № 6-23-24205020/225 УАСП «Капітал», яким донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 771869 грн., що призвело до зменшення заявленої до відшкодування суми податку за декларацією з ПДВ за вересень 2001 року із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На час розгляду даної адміністративної справи є чинним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Українсько-Австралійському спільному підприємству «Капітал» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення з Державного бюджету України на його користь 522556,84 грн., у тому числі 406490 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за вересень 2001 року та процентів за несвоєчасну виплату коштів бюджетного відшкодування господарський суд Луганської області, а також суди апеляційної та касаційної інстанції, встановив відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2001 року через відсутність фактичної надмірної сплати цього податку до Державного бюджету України, а також той факт, що протягом 2003 року на рахунок УАСП «Капітал» державним казначейством перераховано бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2001 року у сумі 600000 грн., а 78162 грн. відшкодовано добровільно на підставі поданої декларації у квітні-травні 2002 року.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що рішенням господарського суду Луганської області від 18.01.2006, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2006, встановлено факт відсутності права у УАСП «Капітал» на відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2001 року, то вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - УАСП «Капітал» про визнання неправомірною бездіяльності Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції щодо невідшкодування з державного бюджету залишкової суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2001 року також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181 передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, у звязку з чим суд приходить до висновку, що строки, передбачені ст. 15 Закону № 2181 щодо визначення податкових зобовязань також необхідно застосовувати до випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності податкових органів.

Представник УАСП «Капітал» у судовому засіданні підтвердив, що УАСП «Капітал» стало відомо про порушення своїх прав на відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2001 року після завершення перевірки податкового органу у січні 2002 року, однак, УАСП «Капітал»було обрано інший спосіб захисту своїх прав, а саме шляхом звернення з позовом до господарського суду, у якому спочатку оскаржувалось рішення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.01.2002 № 6-23-24205020/225 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 771869 грн., у подальшому позовні вимоги було змінено на стягнення невідшкодованої суми податку на додану вартість та процентів за несвоєчасне відшкодування ПДВ, при цьому представник УАСП «Капітал» вважав, що ним подано позов від імені УАСП «Капітал» як третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, який розпочато ОСОБА_1, тобто, УАСП «Капітал» лише приєднався до раніше заявлених вимог і строк звернення до суду необхідно обчислювати з дня звернення до суду ОСОБА_1

Однак, з вказаною позиціє суд не погоджується, так як УАСП «Капітал» є самостійною юридичною особою, яка наділена дієздатністю, визначеною Статутом та діючим законодавством, про порушене право дізналось у січні 2002 року, а з позовом у даній справі звернулось лише 27 травня 2010 року, тобто у строк, який значно перевищує 1095 днів, обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Частиною першою статті 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представники першого та другого відповідачів наполягали на застосуванні строків звернення до суду та відмові у задоволенні позову.

У звязку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даними вимогами, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає, це самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог УАСП «Капітал».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українсько-Австралійського спільного підприємства "Капітал" до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірною бездіяльності щодо невідшкодування з державного бюджету залишкової суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2001 року відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову у повному обсязі складено 14 липня 2010 року.

Суддя Смішлива Т.В.