Ухвала суду № 10480704, 08.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2010 р. м. КиївК-18058/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника позивача Конуся О.М.,

представника відповідача Нахілка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (правонаступник Державної податкової інспекції у Красилівському районі Хмельницької області)

на постанову господарського суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року

у справі № 16/233-НА

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Красилівський молочний завод»

до Державної податкової інспекції у Красилівському районі Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Красилівський молочний завод»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красилівському районі Хмельницької області, правонаступником якої є Красилівська міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області (далі відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2006 року № 0000592300/2 про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 190415,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 95207,50 грн. та скасування першої податкової вимоги від 08 серпня 2006 року № 1/40 про сплату суми податкового боргу та заборону відчуження активів, які перебувають у податковій заставі.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000592300/2 від 03 травня 2006 року, що прийняте ДПІ у Красилівському районі, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 282622,50 грн., де 190415,00 грн. основний платіж, 95207,50 грн. фінансових санкції. Скасовано першу податкову вимогу № 1/40 від 08 серпня 2006 року, що прийнята ДПІ у Красилівському районі, якою визначено податковий борг ВАТ «Красилівський молочний завод»в розмірі 282622,50 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року постанову господарського суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Красилівська МДПІ Хмельницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга Красилівської МДПІ Хмельницької області задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Красилівська ОДПІ Хмельницької області провела комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Красилівський молочний завод»за період з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 190-23-14147149 від 30 травня 2005 року.

Вказаною перевіркою порушень дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», який регламентує питання повноти формування податку на додану вартість, не встановлено.

ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області згідно пункту 7 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»провела виїзну комплексну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Красилівський молочний завод»за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 176-23-14147149 від 27 березня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податку на додану вартість у сумі 190415,00 грн., в т.ч.: за жовтень 2004 року у сумі 105460,00 грн., за листопад 2004 року у сумі 84856,00 грн. та за квітень 2005 року у сумі 99,00 грн.

27 березня 2006 року ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області на підставі акта перевірки № 176-23-14147149 від 27 березня 2006 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000592300/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Красилівський молочний завод»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 285743,00 грн., з яких 190415,00 основний платіж, 95328,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням ДПА у Хмельницькій області від 27 квітня 2006 року № 5926/П/25-03 «Про результати розгляду повторної скарги»податкові повідомлення-рішення ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області від 27 березня 2006 року № 0000592300/0, від 07 квітня 2006 року № 0000592300/1 та рішення ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області від 07 квітня 2006 року № 2252/10/10, прийняте за розглядом первинної скарги було скасовано в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 120,50 грн., а в іншій частині зазначені рішення залишено без змін.

03 травня 2006 року ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області на підставі акта перевірки № 176-23-14147149 від 27 березня 2006 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000592300/2, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Красилівський молочний завод»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 285622,50 грн., з яких 190415,00 основний платіж, 95207,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

08 червня 2006 року ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області прийняла першу податкову вимогу № 1/40 від 08 червня 2006 року, якою визначила ВАТ «Красилівський молочний завод»суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями у розмірі 285322,59 грн. та склала акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 08 червня 2006 року № 4610/10/24-018.

08 червня 2006 року ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області зареєструвало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 3316437 публічне обтяження у вигляді податкової застави на активи ВАТ «Красилівський молочний завод»згідно акту опису активів від 08 червня 2006 року № 4610/10/24-018.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач як платник податку на підставі податкових накладних правомірно відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 190415,00 грн., сплачену у вартості отриманої продукції за договорами з ТОВ «Ріконт», оскільки на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Ріконт»було зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності та перебувало на податковому обліку, з врахуванням того, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 грудня 2005 року у справі № 2-3517/2005, яким було визнано недійсними установчі та первинні документи, які підписані від імені Юшко С.О., як засновника ТОВ «Ріконт», свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Ріконт»з моменту їх складання, скасовано державну реєстрацію з моменту реєстрації ТОВ «Ріконт», визнано непричетність Юшко С.О. до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ріконт», було скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 листопада 2006 року у справі № 22Ц-1820/2006, справу направлено на новий розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області, який ухвалою від 17 січня 2007 року вказану справу залишив без розгляду. Також суди виходили з того, що плановою документальною перевіркою дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Красилівський молочний завод»за період з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року, результати якої оформлені актом № 190-23-14147149 від 30 травня 2005 року, не було встановлено порушень позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», в процесі якої податковим органом перевірялися всі податкові накладні позивача щодо здійсненням ним господарських операцій з ТОВ «Ріконт».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з акту № 190-23-14147149 від 30 травня 2005 року планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Красилівський молочний завод»за період з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року, перевіркою було охоплено суцільним порядком книги «Журнал-головна», оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку, журнали проводок по рахунках, книги придбання та продажу товарів (робіт, послуг), банківські документи, касові документи, первинні документи за період з 01 жовтня за період з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року. Вказаною перевіркою були встановлені взаєморозрахунки позивача з ТОВ «Ріконт»у ІV кварталі 2004 року на суму 1144900,68 грн., в т.ч. ПДВ 190316,78 грн. Порушень дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»не встановлено.

Згідно акту опису документів, що підлягають знищенню від 30 червня 2005 року, на підставі наказу від 29 червня 2005 року було знищено документів у кількості 78 папок за період з 01 квітня 2002 року по 01 квітня 2005 року згідно переліку, вказаного в акті.

Як вбачається з акту № 176-23-14147149 від 27 березня 2006 року виїзної комплексної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Красилівський молочний завод»за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року, підставою для визначення ВАТ «Красилівський молочний завод»зобовязань за платежем: податок на додану вартість у сумі 190415,00 грн. була та обставина, що позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту податок на додану вартість у жовтні 2004 року у сумі 105460,39 грн. та у листопаді 2004 року у сумі 84856,39 грн., оскільки підтверджуючі податкові накладні для позапланової перевірки, яка була проведена відповідно до постанови про призначення позапланової перевірки від 15 січня 2006 року старшого слідчого ОВС СВ ДПА в Київській області Давиденко В.В., надані не були.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 190415,00 грн., оскільки податковим органом в процесі здійснення планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Красилівський молочний завод»за період з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року перевірялися всі податкові накладні при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Ріконт», яке на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване як субєкт господарської діяльності та перебувало на податковому обліку.

При цьому, судами правомірно враховано, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 листопада 2006 року у справі № 22Ц-1820/2006 було скасовано що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 грудня 2005 року у справі №2-3517/2005, яким було визнано недійсними установчі та первинні документи, які підписані від імені Юшко С.О., як засновника ТОВ «Ріконт», свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Ріконт»з моменту їх складання, скасовано державну реєстрацію з моменту реєстрації ТОВ «Ріконт», визнано непричетність Юшко С.О. до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ріконт», справу направлено на новий розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області, який ухвалою від 17 січня 2007 року вказану справу залишив без розгляду.

За таких обставин, визначення податковим органом позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 190415,00 грн. та застосування до нього штрафних санкцій в сумі 95207,50 грн. відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З огляду на відсутність у ВАТ «Красилівський молочний завод»податкового зобовязання та податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями у розмірі 285322,59 грн. надіслання ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області першої податкової вимоги № 1/40 від 08 червня 2006 року є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна