Рішення № 104805388, 16.06.2022, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/298/22

Провадження № 2/542/182/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2022 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Коркішко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2022 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі також - позивач, ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 2020/I_C/326-001732 від 11.09.2020 у розмірі 12758 грн 05 коп. у зв`язку з невиконанням зобов`язання.

Згідно з вимогами частини 6 статті 187 ЦПК України, суд 07 квітня 2022 року звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача (а.с. 15).

Згідно з інформацією, яка отримана від Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області 20 квітня 2022 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Ухвалою суду від 21 квітня 2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 17).

Ухвалою суду від 16 червня 2022 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог ПАТ АБ «УкргазБанк» посилалось на те, що 11 вересня 2020 року між сторонами було підписано Заяву-Договір № 2020/І_С/326-001732 (договір карткового рахунку) та договір обслуговування банківської платіжної картки № 2020/ОВР/326-000647, відповідно до яких позивач встановив на картковому рахунку клієнта ліміт кредитування у національній валюті (картрахунок), в орієнтовній сумі 10 000 грн 00 коп. на строк 12 місяців з 11.09.2020 по 10.09.2021, зі сплатою процентів за користування дозволеним овердрафтом та овердрафтом, виходячи з 42,0 % річних.

Підписавши Заяву-Договір, ОСОБА_1 погодив укладання, в тому числі, договору банківського кредиту, якому присвоєний обліковий ідентифікатор № 2020/ОВР/326-000647 від 11 вересня 2022 року, у формі дозволеного овердрафту по поточному рахунку клієнта, істотні умови якого викладені у четвертому розділі заяви-договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 31.05.2021 року дорівнює 12 758 грн 05 коп., саме: 9979 грн 05 коп. - заборгованість по кредиту (прострочена); 1892 грн 17 коп. - заборгованість за процентами (прострочена); 886 грн 83 коп. - заборгованість за процентами за частиною 2 статті 625 ЦК України, що підтверджується розрахунком заборгованості. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 34). За змістом позовної заяви просив розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував (а.с. 2).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.

Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 16 червня 2022 року, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідача, повернулась до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 35-37).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд приходить до висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 21 квітня 2022 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятденний строк з дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, разом з судовою повісткою про проведення судового засідання, направлялися на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення - «відмова» (а.с. 20-21).

З огляду на положення пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала суду від 17 грудня 2021 року є врученою відповідачу.

Правом подати відзив на позов відповідач не скористався.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 11 вересня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 2020/І_С/326-001732. Вказаний договір укладено шляхом підписання відповідачем та банком Заяви-Договору № 2020/І_С/326-001732 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ "УкргазБанк", Тарифним планом, умовами банківських Продуктів/Пакетів від 11 вересня 2020 року (а.с. 6).

Згідно із зазначеною Заявою-Договором, яку відповідач ОСОБА_1 власноручно підписав, останній погодився з тим, що ця Заява-Договір разом з Правилами, Тарифним планом, умовами банківських Продуктів/Пакетів (що всі розміщені на сайті банку) складає між ним та банком договір комплексного банківського обслуговування.

Відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 , субрахунок на пакет послуг «ЕКО-кредитка» № НОМЕР_2 . Зазначений субрахунок відкритий 11.09.2020.

Відповідачу видана платіжна картка № НОМЕР_3 .

Відповідно до розписки відповідачем отримано платіжну картку та конверт із ПІН-кодом у непошкодженому стані (а.с. 6 - зі звороту).

Розділ 4 Заяви-Договору № 2020/І_С/326-001732 містить Паспорт споживчого кредиту до договору № 2020/ОВР/326-000647, яким визначено основні умови кредитування: програма кредитування - «ЕКО-кредитка», на споживчі цілі, орієнтовна сума кредиту - 10000 грн, можлива сума кредиту 0,00-300000 гривень, щомісячний платіж по кредиту - 0,00% мінімум 0,00 грн, пільговий період - 30 днів, строк кредитування 12 місяців, процентна ставка - 42,00% річних, безготівковий порядок надання кредиту, процентна ставка на пільговий період - 0,00001% річних, процентна ставка на прострочену заборгованість - 48%, комісія за видачу кредиту/встановлення кредиту, без ПДВ - 2,99%, щомісячний порядок сплати процентів. Загальні витрати за кредитом: реальна річна процентна ставка 49,73% річних, проценти 2652,89 грн, комісії, платежі за додаткові та супутні послуги 299 грн 00 коп., разом 2951 грн 89 коп. (а.с. 6-зі звороту).

ПАТ АБ «УкргазБанк» свої зобов`язання за договором овердрафту виконало в повному обсязі, а саме: видав платіжну картку, відкрив рахунок та субрахунок, надав відповідачу кредитні кошти у встановленому договором ліміті.

В той же час, відповідач, який зобов`язався здійснювати погашення кредиту, свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед АБ «УкргазБанк» за договором № 2020/ОВР/326-000647 від 11.09.2020 станом на 31.05.2021 становить 12758 грн 05 коп.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору від 11.09.2020 за відповідачем рахується заборгованість за договором № 2020/ОВР/326-000647 у загальному розмірі 12758 грн 05 коп., що складається із заборгованості по кредиту (просторочена) - 9979 грн 05 коп., заборгованості по процентам (просторочена) - 1892 грн 17 коп., заборгованості по платежах за частиною 2 статті 625 ЦК України - 886 грн 83 коп.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Надаючи оцінку викладеним обставинам з урахуванням зазначених норм чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УкргазБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір комплексного банківського обслуговування, відповідно до якого відповідач отримав кредит строком на 12 місяців.

Відповідно до Заяви-Договору, підписаної відповідачем, він ознайомлений та згоден з Правилами, Тарифним планом, умовами банківських Продуктів/Пакетів.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та не отримання коштів відповідачем не надано.

Як вбачається із матеріалів справи позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, видав платіжну картку, відкрив рахунок та субрахунок, надав відповідачу кредитні кошти у встановленому договором ліміті та можливість відповідачу розпоряджатись коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

З долученого до справи розрахунку заборгованості за договором № 2020/ОВР/326-000647 від 11.09.2020 (а.с. 9), вбачається, що станом на 31.05.2021 за відповідачем утворилась заборгованість 12758 грн 05 коп., що складається із заборгованості по кредиту (просторочена) - 9979 грн 05 коп., заборгованості по процентам (просторочена) - 1892 грн 17 коп., заборгованості по платежах за частиною 2 статті 625 ЦК України - 886 грн 83 коп.

З розрахунку заборгованості вбачається, що на заборгованість за кредитом застосовувалася процентна ставка, як це передбачено в паспорті споживчого кредиту з використанням програми кредитування «ЕКО-кредитка», з якою відповідач був ознайомлений (а.с. 7 - зі звороту).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ АБ «УкргазБанк» не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти (прострочені) за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення заборгованості за договором № 2020/ОВР/326-000647 від 11.09.2020, що складається із заборгованості по кредиту (просторочена) - 9979 грн 05 коп., заборгованості по процентам (просторочена) - 1892 грн 17 коп.

Відповідач заперечень щодо правильності наданого ПАТ АБ «УкргазБанк» розрахунку сум заборгованості не заявляв; належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, не надав; власний розрахунок не надавав.

Натомість, копією виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період 11.09.2020 по 31.05.2021 (а.с.10) підтверджується, що відповідач користувався грошовими коштами.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за договором, суд вважає за необхідне стягнути заборгованість за по кредиту (просторочену) - 9979 грн 05 коп., заборгованість по процентам (просторочену) - 1892 грн 17 коп.

Щодо позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 886 грн 83 коп. - заборгованості по платежах за частиною 2 статті 625 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Статтею 599 ЦПК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦПК України у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків та збитки від інфляції, відповідно до вимог статті 625 ЦК України, підлягають задоволенню за період прострочення грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 ЦК України.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Для вирішення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статтею 625 ЦК України, обов`язковим є встановлення строку кредитування.

Отже, відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, кінцевий термін (строк) виконання кредитного зобов`язання відповідає строку дії договору - до 10 вересня 2021 року (включно).

Вимоги же про стягнення заборгованість по процентам за статтею 625 ЦК України в розмірі 886 грн 83 коп. заявлені за період з 28.03.2021 по 31.05.2021, тобто в період дії договору та визначеного в ньому строку кредитування.

При цьому вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за період прострочення грошового зобов`язання, тобто після 10 вересня 2021 року позивачем заявлені не були.

Доказів же отримання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту від 29.01.2021 № 129/3015/2021 (а.с. 11), в якій ПАТ АБ «УкргазБанк» на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України звернулося до позичальника з вказаною вимогою протягом тридцятиденного строку з моменту отримання вказаної вимоги та зміною строку кредитування, надано не було.

Крім того, як убачається із розрахунку, наданого відповідачем останній розраховував платежі відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, передбаченому у договорі на рівні 42% .

Однак, у заяві позичальника від 11 вересня 2020 року процентна ставка за частиною 2 статті 625 ЦК України не зазначена.

При цьому, матеріали справи не містять й буд-яких інших тарифів банку (в тому числі Правил відкриття та обслуговування рахунків), в яких зазначалась би інша відсоткова ставка, ніж встановлена законом (три відсотки). Отже, відсутнє підтвердження про те, що відповідач ознайомився і погодився щодо сплати відсотків за частиною 2 статті 625 ЦК України в розмірі, зазначеному позивачем.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по платежах за частиною 2 статті 625 ЦК України в розмірі 886 грн 83 коп. задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2481 грн.

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 93 % з розрахунку: 9979,05+1892,17 (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 12758 грн 05 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 93% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 2307 грн з розрахунку: 2481 грн (сума сплаченого судового збору) х 93% (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

ПозовПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «УкргазБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УкргазБанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) суму заборгованості за договором № 2020/І_С/326-001732 від 11 вересня 2020 року у розмірі 11871 грн 22 коп. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня двадцять дві копійки), що складається із заборгованості за кредитом (прострочена) у сумі - 9979 грн 05 коп. (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень п`ять копійок) та заборгованості за відсотками (прострочена) - 1892 грн 17 коп. (одна тисяча вісімсот дев`яносто дві гривні сімнадцять копійок).

Стягнути зОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УкргазБанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2307 грн коп. (дві тисячі триста сім гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач:Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УкргазБанк», код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1;

відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва